Час низьких податків та пільг в Україні минає?

Кабінет міністрів України наприкінці грудня ухвалив Національну стратегію доходів до 2030 року. Розробка та затвердження документу було однією з вимог МВФ до України перед наступним переглядом чинної програми фінансування. Нацстратегія доходів представляє собою план поступового переходу України на господарювання за рахунок власних ресурсів й зменшення залежності від зовнішньої допомоги. DW проаналізувала основні зміни, передбачені документом, що викликали найбільший резонанс.

Знеособлення інформації для уникнення зловживань податківцями

Податкова служба та підходи адміністрування податків, відповідно до Нацстратегії доходів, мають суттєво змінитися. Пропонується при міністерстві фінансів, яке координує роботу податківців, створити ІТ-установу, яка відповідатиме за податкові дані та їхнє адміністрування. Контролюючі органи хочуть позбавити доступу до персональних реєстраційних даних платників податків, вони бачитимуть лише деперсоніфіковану звітну інформацію, яку треба буде проаналізувати на предмет порушень чи зловживань. Висловлюється сподівання, що перехід на роботу зі знеособленою інформацією обмежить довільне втручання фіскальних органів у діяльність бізнесу й мінімізує корупцію у цій сфері. Адже знеособлена інформація про платників податків вимагатиме від податківців реагування лише на ризики.

Доступ до інформації про рух коштів на банківських рахунках

Аби протидіяти схемам з ухилення від сплати податків, пропонується надати податківцям доступ до інформації про рух коштів на банківських рахунках громадян та юридичних осіб. Така ідея наштовхнулась на критику з боку фахівців.

На думку старшого економіста аналітичного центру CASE Україна Володимира Дубровського, це може створити ризики для платників податків. "Усі ці бази даних має вести незалежна ІТ-структура та аналізувати знеособлену інформацію - це правильно. Це додасть ефективності в роботі, але й значних ризиків. Адже до цього податківці отримають доступ до рахунків платників без рішення суду чи згоди власника (банківського рахунку. - Ред.). Це може обернутися продажем даних чи шантажем, адже податкова служба в Україні формувалася, як каральна структура з корупційною вертикаллю", - каже Дубровський.

Застереження пролунало й від голови Комітету економістів України Андрія Новака. "Є банківська таємниця як фізичних осіб, так і юридичних осіб. Виникає питання - навіщо податківцям бачити кожну фінансову операцію громадянина? Щоб контролювати людей? Це питання прав і свобод людини. Податківці можуть цим зловживати. В умовах війни українцям треба максимальні економічні свободи, аби підтримувати на плаву українську економіку, а не ще більше її обтяжувати", - переконаний голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Читайте також: Ринок праці в Україні: фріланс виходить з "тіні"?

Оподаткування фізосіб за прогресивною шкалою

Уряд хоче посилити контроль за стягненням податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Наразі ПДФО в Україні становить 18 відсотків. Його запровадили ще в 2016 році. Але тоді не встановили ефективний контроль за реальними доходами фізичних осіб. Це та відсутність прогресивної шкали оподаткування доходів фізосіб обумовила виникнення різноманітних  схем приховування чи заниження реальних обсягів доходів громадян та, як наслідок, ухилення від оподаткування особливо платників із значними доходами, йдеться у Нацстратегії доходів. В уряді критикують, що роботодавці замість укладання з робітником стандартного трудового договору та сплати 18 відсотків ПДФО обирають для своїх найманих працівників статус самозайнятих осіб, які платять за себе лише 5 відсотків оподаткування як фізичні-особи підприємці. Це хочуть змінити, запровадивши прогресивну шкалу оподаткування для фізичних осіб паралельно з контролем за банківськими рахунками платників податків. Параметри і конкретні ставки ПДФО визначатимуться окремо. Усі пільги, які стосуються ПДФО, хочуть переглянути. 

Спрощена система оподаткування зазнає змін

Змінити хочуть й оподаткування фізичних осіб-підприємців (ФОП) та юридичних осіб, які для сплати податків використовують спрощену систему. Таких платників податків в Україні близько 1,7 мільйона. "Спрощенка" задумувалася як підтримка малого та середнього бізнесу: податки тут складають від 2 до 5 відсотків, не треба платити 1,5 відсотка військового збору та обліковувати товар. Однак цією можливістю зараз зловживає великий бізнес, приховуючи справжні обсяги оборотів та, відповідно, мінімізуючи податки, наголошують автори Нацстратегії доходів.

Кількість видів діяльності, якими можна займатися на спрощеній системі оподаткування, хочуть звузити. Замість трьох груп "спрощенців", які є зараз, уряд хоче визначити дві групи ФОПів, аби можна було спростити контроль за їхньою діяльністю. Єдиний податок на "спрощенці" для першої групи переглянуть - замість фіксованої суми ФОПи платитимуть відсоток від доходу. Другу та третю групу хочуть об'єднати та запровадити для них диверсифіковані податкові ставки - від 3 до 17 відсотків від доходу залежно від виду діяльності. Усіх "спрощенців" зобов'яжуть користуватися реєстратором розрахункових операцій  (РРО) та вести облік походження товарів. 

А от юридичним особам, які на рівні з ФОПами зараз мають можливість користуватися спрощеною системою оподаткуваня, протягом трьох років хочуть поступово підвищувати ставку податку до 18 відсотків, аби стимулювати їхній перехід на загальну систему, а надалі компаніям заборонять користуватися цією системою.

Такі пропозиції в експертному середовищі викликали неоднозначну реакцію.

"Це кроки у правильному напрямку - до "спрощенки", яка дає свободу і можливості зростання для справді малого бізнесу і перекриває кисень для схематозу, який викривлює конкурентне середовище в країні", - вважає старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Натомість Володимир Дубровський переконаний, що підхід, який пропонує уряд у своїй Нацстратегії доходів вб'є спрощену систему оподаткування, оскільки малий та середній бізнес змусять вести облік своєї підприємницької діяльності, купувати РРО та спеціалізовані програми звітності. "Це просто знищить середній клас і дасть можливість податківцям заробляти і на спрощенцях, бо вони давно облизуються на цю категорію платників податків", - зазначає Дубровський.

Оподаткування аграріїв на спрощеній системі теж зміниться

Для селянських фермерських господарств (фізичних осіб) базу оподаткування буде розширено починаючи від того року, коли в Україні запровадять оподаткування землі на основі її масової оцінки. Для виробників сільськогосподарської продукції (юридичних осіб) ставки єдиного податку протягом трьох років підвищать до рівня ставки податку на прибуток у 18 відсотків.

Декан факультету магістерських економічних студій KSE, доцент, асоційований член Центру досліджень продовольства та землекористування Олег Нів'євський вважає, що така форма підтримки агровиробників, яка діє зараз  - фіксований сільськогосподарський податок, - заважає розвитку агрогалузі. "Фіксованим сільськогосподарським податком користувались майже всі агровиробники, зокрема і великі агроходинги і дрібні фермери. Така податкова пільга особливо вигідна більш продуктивним і великим сільгоспвиробникам, які, за нашими дослідженнями, є більші за розміром підприємства, і це тим самим неявно надавало перевагу великому агробізнесу в Україні й витісняло дрібний. Тобто такий режим - погано для збалансованого розвитку агросектору в Україні і для сільської економіки в цілому", - пише Нів'євський в своєму Telegram-каналі.

Для реалізації Нацстратегії доходів доведеться ще ухвалити не один закон

Національна стратегія доходів - це лише пропозиції уряду, для реалізації яких потрібно ухвалити ще цілу низку законів або внести зміни до існуючих правил ведення оподаткування. Експерти вважають, що Нацстратегія, яку представив уряд, ще може бути або ще частково змінена до моменту її реалізації, або ж взагалі повністю перероблена виходячи з поточної економічної ситуації в країні.