″М′ясний атлас 2021″: Настав час переосмислити те, що ми їмо | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 08.01.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Економіка

"М'ясний атлас 2021": Настав час переосмислити те, що ми їмо

"М'ясний атлас 2021" розповідає, як промислове виробництво м'яса робить його дешевим, але шкодить довкіллю і здоров'ю людей.

Свинні тушки на бійні у німецькому місті Лоне

Німеччина є одним з лідерів на світовому ринку виробництва свинини

"Промислове виробництва м'яса не лише відповідальне за сумнівні умови праці, воно також витісняє людей з їхніх земель, призводить до знищення лісів, втрати біологічного різноманіття та використання пестицидів і є однією з головних причин кліматичної кризи", - цими словами Барбара Унмюссіґ (Barbara Unmüssig) з Фонду імені Генріха Белля, близького до німецької політичної партії "Союз 90/Зелені", представила в Берліні "М'ясний атлас 2021". На 50 сторінках цього міжнародного видання йдеться про тенденції та впливи глобального виробництва м'яса на здоров'я людей та екологію планети. Німецьку версію "М'ясного атласу", яка виходить, починаючи від 2013 року, публікує німецьке екологічне товариство BUND у співпраці з німецьким відділенням французької щомісячної газети Le Monde diplomatique. 

 

Обкладинка М'ясного атласу 2021

Обкладинка "М'ясного атласу 2021"

В актуальному випуску "М'ясного атласу" розповідається, наприклад, як надмірне вживання антибіотиків та інтенсивне тваринництво призводять до появи резистентних бактерій, що загрожує ефективності медичних препаратів. Так само знищення лісів під пасовища для свійських тварин називається загрозою для людського здоров'я: дикі тварини таким чином позбавляються ареалів існування, що змушує їх мігрувати ближче до місць проживання людей, а це, в свою чергу, полегшує передачу вірусів від тварини до людини й може призвести до нових пандемій.

Читайте також: Німці дедалі частіше відмовляються від м'яса. Навіть у бургерах і шаурмі

Німеччина грає ключову роль у м'ясній промисловості

Голова BUND Олаф Бандт (Olaf Bandt) звернув увагу на бажання суспільства змінити умови тримання та вирощування тварин і закликав політиків зважати на це при ухваленні рішень. "Необхідна широка політична переорієнтація сільськогосподарської політики, - заявив він. - Але не може бути сільськогосподарських змін без змін харчових".

Бандт назвав Німеччину з її 20-відсотковою часткою на ринку ЄС ключовим гравцем у виробництві свинини та молока. "Величезні обсяги м'яса експортуються", - зазначив він, додаючи, що така орієнтація на міжнародні ринки має згубний ефект для довкілля, худоби та фермерства. "Дедалі більше тварин утримується на дедалі меншій кількості ферм, лише загострюючи забруднення ґрунтових вод у цих регіонах", - звернув увагу Бандт на ще одну проблему.

М'ясо пожирає тропічні ліси

Збільшення населення планети та економічне зростання призводять і до зростання глобального попиту на м'ясу. У 1960 році планету населяли три мільярди людей, споживання м'яса тоді становило близько 70 мільйонів тонн, що в глобальному вимірі в середньому відповідало 23 кілограмам на людину щороку.

Інфографіка - мапа обсягів споживання м'яса у різних країнах світу

Але вже у 2018 році, коли населення Землі виросло більше ніж удвічі, а саме до 7,6 мільярда людей, споживання м'яса зросло в сім разів - до 350 мільйонів тонн. Це, своєю чергою, відповідає 46 кілограмам м'яса на людину впродовж року.

Ключовою проблемою цієї тенденції є те, що виробництво м'яса потребує значних аграрних площ. Згідно з даними Федерального відомства з охорони довкілля Німеччини (UBA), 71 відсоток орних земель у світі використовуються для вирощування корму для худоби. Це в чотири рази більше тієї площі, на якій вирощують сільськогосподарські культури, що безпосередньо використовуються як продукти харчування (18 відсотків). Вирощуванням промислової сировини, наприклад, бавовни зайнято сім відсотків ріллі. На чотирьох відсотках орних земель вирощують рослини на кшталт кукурудзи, з яких потім виробляють біопаливо. 

Разом зі зростанням глобального попиту на м'ясо зростає й потреба в нових площах для вирощування тваринного корму. Як наслідок, у таких країнах як Бразилія вирубуються ліси, аби звільнену від дерев територію потім засіяти, наприклад, соєю. "90 відсотків вирощеної сої використовується як тваринний корм", - зауважила Барбара Унмюссіґ.

Аби прогодувати світове населення та при цьому не знищувати тропічні ліси, експерти закликають до переосмислення харчових звичок: вживання меншої кількості м'яса та збільшення в раціоні частки продуктів рослинного походження, що потребують значно менших площ для вирощування. На звільнених територіях тоді можна було б знову відновити ліси. 

При складанні раціону здорового харчування науковці радять орієнтуватись на такі обсяги - 16 кілограмів м'яса та 33 кілограми молочних продуктів на одну людину на рік. Досвід Індії, а також багатьох африканських країн з їхньою традиційною кухнею свідчить, що таке обмеження є абсолютно можливим. Натомість у Північній і Південній Америці, а також у Європі  м'яса споживається в сім разів більше. Такі рекомендації містяться в доповіді "Харчування, здоров'я та наша планета", яку торік підготувала група світових вчених, серед яких і Йоган Рокстрем (Johan Rockström), директор потсдамського Інституту досліджень впливу на клімат (PIK).

Винищення тропічного лісу у Бразилії

Потреба у все більших посівних площах для кормових культур призводить до винищення тропічного лісу у Бразилії

Загроза пестицидів

Автори "М'ясного атласу" також вказують на зв'язок потужної міжнародної м'ясної промисловості з глобальною хімічною індустрією. Великі хімічні компанії експортують небезпечні, а подекуди й заборонені пестициди, якими потім обробляються поля, на яких вирощується тваринний корм. Серед виробників та експортерів подібних хімікатів є і європейські компанії на кшталт Bayer Crop Science, BASF та Syngenta, а також американські концерни Corteva і FMS. За словами Барбари Унмюссіґ, використання цих пестициді загрожує тисячам життів, і через це, каже Бандт, "німецький уряд має зробити все можливе для того, аби німецькі компанії більше не експортували токсини, заборонені у ЄС".

Барбара Унмюссіґ з Фонду Генріха Белля

Барбара Унмюссіґ з Фонду Генріха Белля (фото з архіву)

Унмюссіґ критикує заплановане укладання угоди між Європейським Союзом та економічним союзом Меркосур (Mercosur), до якого входять країни Південної Америки. На її думку, ця угода матиме негативні наслідки як для всієї Південної Америки, так і регіону Амазонки. "Ліквідація мит призведе до постачання ще більшої кількості пестицидів до Латинської Америки та вирубки ще більшої кількості тропічних лісів під соєві плантації та виробництво м'яса".

Експерти резюмують, що переорієнтація тваринництва на виробничі методи, які б не шкодили клімату та довкіллю, потребує масштабних змін у сільськогосподарській політиці та переосмислення в питаннях споживання й виробництва. Поки що ми не помітно жодного натяку на якісь зміни в м'ясній промисловості, констатувала Барбара Унмюссіґ.

Дивитись відео 01:58

Вбивство півників: чому німецькі фермери їх труять газом (14.06.2019)

DW.COM