Символіка мала загрозливий вигляд: Мілорад Додік, лідер боснійських сербів і президент Республіки Сербської (РС) - частини Боснії і Герцеговини (БіГ), переважно населеної сербами, - у середині квітня у присутності високопоставлених представників уряду Сербії повідомив, що не бачить "жодного сенсу залишатися у складі Боснії і Герцеговини". "Ми рухатимемося вперед самостійно", - наголосив він. Водночас Додік, як він часто це робить, стверджував, що геноциду в Сребрениці не було.
Однак тепер Руанда і Німеччина подали на розгляд ООН проєкт резолюції, у якій Генеральна Асамблея має оголосити 11 липня Міжнародним днем пам'яті жертв геноциду у Сребрениці. Влада Сербії та Республіки Сербської виступила категорично проти цього документа, який вони сприймають як колективне таврування сербського народу.
Тим часом багато в кого викликають тривогу спекуляції Додіка про те, що робити зі 150 тисячами боснійців, які повернулися до РС. Після того, як Додік заявив, що боснійці, які становлять понад 50 відсотків населення Боснії і Герцеговини, мають проживати на 25 відсотках території країни, він попередив, що в разі ухвалення Генасамблеєю ООН вищезгаданої резолюції єдиною опцією для Республіки Сербської буде мирно "відокремитися" від Боснії і Герцеговини. Це висловлювання зачіпає насамперед долі 150 тисяч осіб, які й без того вже пережили неймовірні страждання. "Люди в РС розгнівані і не погодяться жити з боснійськими мусульманами", - попередив Додік.
Заперечення факту геноциду у Сребрениці - частина риторики Додіка
Висловлювання Додіка про 25 відсотків території гнітюче нагадує риторику, яка передувала етнічним чисткам під час боснійської війни. Систематичні та добре сплановані масові злочини тоді були спрямовані на те, щоб якнайшвидше знищити все несербське життя на значних територіях Боснії і Герцеговини.
Вчинення цих злочинів було задокументовано Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії (МТКЮ) в Гаазі, доведено і у випадку зі Сребреницею кваліфіковано як геноцид.
Читайте також: Які злочини визнають геноцидом
Хоча Кримінальний кодекс БіГ передбачає тюремне ув'язнення для тих, хто заперечує факт геноциду, саме це заперечення стало невід'ємною частиною політичного репертуару лідера РС. У середині квітня він у присутності голови парламенту Сербії Ани Брнабич у місті Баня-Лука, яке вважається його оплотом, організував масовий мітинг, у якому брали участь тисячі сербів. Під час свого виступу Додік неодноразово заперечував факт геноциду в Сребрениці, закінчивши свою промову гаслом: "Хай живе Росія!"
Поїздка Додіка до Росії
Незабаром після цього Мілорад Додік вирушив до Росії разом зі своїм колегою по партії Ненадом Нешичем, який також є міністром безпеки (главою МВС. - Ред.) Боснії і Герцеговини. У Москві гості, зокрема, зустрілися з тодішнім секретарем Ради безпеки РФ Миколою Патрушевим.
Додік і Нешич опублікували в соцмережах фотографію з літака, на якій їх зображено з трьома пальцями, що демонструють сербсько-націоналістичне вітання. Зовсім недавно Нешич наголосив у ефірі сербського телебачення: "Моя країна - Сербія. Моя країна - Республіка Сербська. Крапка!"
Примітно, що, попри всі ці порушення Дейтонських мирних угод від 1995 року, високий представник ООН у БіГ Крістіан Шмідт (Christian Schmidt), який має стежити за дотриманням цих домовленостей, зберігає мовчанку.
Ще у вересні 2023 року Шмідт пригрозив Додіку "серйозними наслідками", якщо той продовжить ескалацію ситуації. Однак попри те, що Додік продовжує свої зусилля з відокремлення (РС від Боснії і Герцеговини. - Ред.), Шмідт мовчить. З іншого боку, Шмідт регулярно свідчить про те, що влада в Белграді допомагає мирному процесу, що межує з фантазією.
Підготовка до найгіршого сценарію
Миротворчі сили Євросоюзу (European Union Force, EUFOR) повинні більш інтенсивно патрулювати райони повернення боснійських біженців, для чого необхідно було б істотно збільшити чисельність контингенту. 150 тисяч потенційних жертв - колишній високий представник ООН у Боснії і Герцеговині, нині покійний Педді Ешдаун називав їх "найбіднішими з бідних" - уже одного разу пройшли через справжнє пекло.
Загроза для них, а відтак і повторна травматизація через дії Додіка є неминучими. Захід має вжити превентивних заходів, щоб за найгіршого сценарію розвитку подій врятувати цих людей, наприклад, за допомогою створення захищених військовими зон, а також можливих операцій з евакуації та створення безпольотних зон.
Це може здатися нереальним, але люди, які пережили сербську різанину навесні 1992 року, живуть в атмосфері страху. І це реально, бо щороку загони сербських четників безкарно святкують скоєні ними масові вбивства у Вишеграді, путінські "Нічні вовки" роз'їжджають по РС, а її президент заперечує факт геноциду.
Потенціал ескалації ситуації в Боснії
Для верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерала Крістофера Каволі ситуація, що склалася, видається дуже серйозною. Виступаючи 17 квітня у Конгресі США, він констатував: "Ситуація на Західних Балканах загострилася. Етнічна напруженість у Боснії і Герцеговині має потенціал для ескалації". За словами генерала, РС намагається "послабити авторитет державної влади" в БіГ і відносини з ЄС і НАТО, одночасно сама зберігаючи тісні зв'язки з Росією. Генсек НАТО Єнс Столтенберг, зі свого боку, нещодавно зізнався, що "глибоко занепокоєний" "сепаратистською політикою, яка триває" у Боснії і Герцеговині.
У відповідь Ана Брнабич назвала заяви генерала Каволі "сигналом, що викликає тривогу", і пригрозила: "Якщо вони проведуть резолюцію щодо Сребрениці в Генеральній Асамблеї ООН, це створить серйозний прецедент. Вони відкриють скриньку Пандори. Хай допоможе їм усім Бог впоратися з тим, що це викличе".
Зараз справа за вільним Заходом і тими заходами, які він має вжити, щоб врятувати один із найуспішніших мирних проєктів з часів плану Маршалла. НАТО наочно продемонструвало в Косово у вересні 2023 року, як конфлікт, що спалахнув, можна погасити протягом декількох днів. Тепер Захід повинен здійснити превентивні дії, щоб врятувати Боснію і Герцеговину.
Автор: Політолог Александер Ротерт (Alexander Rhotert) з 1991 року займається дослідженнями колишньої Югославії. Він також працював на різних посадах в ООН, НАТО, ОБСЄ та в апараті високого представника ООН у Боснії і Герцеговині.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.