1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Аннікен Хюітфельд і Анналена Бербок
Глави МЗС Норвегії і Німеччини: Аннікен Хюітфельд і Анналена БербокФото: Michael Kappeler/dpa/picture alliance

Коли зовнішня політика стає жіночою

4 січня 2022 р.

Анналена Бербок - перша в історії Німеччини жінка на чолі зовнішньополітичного відомства. Вона хоче сповідувати "феміністичну зовнішню політику". Єдиного розуміння того, що це конкретно означає, однак, немає.

https://www.dw.com/uk/koly-zovnishnia-polityka-staie-zhinochoiu/a-60325077?fbclid=IwAR2AI9PxPFloNJxwgApnWwcH_NMR3DyVInKQYLmynmWRBWplEUoOLLxceuM

Коли шведська політикиня Маргот Валльстрем 2014 року очолила МЗС Швеції, вона закликала забезпечити жінкам по всьому світу рівні репрезентативні права в політиці, економіці і в суспільних справах. На чолі міністерства закордонних справ вона збільшила представництво жінок на відповідальних посадах у її відомстві, а також виділяла кошти на феміністські проєкти закордоном. "Феміністська зовнішня політика" стала частиною діяльності шведського уряду. Згодом такий підхід знайшов продовження і в політиці інших країн, зокрема Нідерландів і Канади.

На черзі - Німеччина?

Однією з перших, хто докладно займається цією проблематикою у Німеччині, є феміністка і активістка Крістіна Лунц (Kristina Lunz). Разом з однодумцями вона створила у Берліні "Центр феміністської зовнішньої політики". Дослідники і дослідниці цього центру вивчають вплив гендерних аспектів на міжнародні відносини і консультують політиків. "Фемінізм намагається зруйнувати структури, які ґрунтуються на насильстві", - пояснила вона у розмові з DW. Як приклад вона наводить боротьбу з тероризмом. 90 відсотків всіх терористів по всьому світу - чоловіки, зауважує вона. На її переконання, одна з причин цього - той факт, що суспільство толерує агресивну поведінку хлопців. Натомість дівчат здебільшого виховують до стриманості.

Таке розуміння можна перенести і на зовнішню політику та політику безпеки, вважає дослідниця. На думку Крістіни Лунц, у міжнародних відносинах надто часто робиться ставка на насильство. Боротьба з тероризмом лише посилює мілітаризацію і змушує нарощувати озброєння. Інша річ - феміністична політика, вважає Лунц. Така політика, на її переконання, ґрунтується на мирному врегулюванні конфліктів.

Різні засадничі підходи

Професор Карло Масалла (Carlo Masalla) з Університету Бундесверу у Мюнхені застерігає від односторонніх кроків у питаннях роззброєння. "Якщо західні країни, зокрема Німеччина, скорочуватимуть видатки на оборону, такі країни як Росія побачать у цьому слабкість. А самі при цьому аж ніяк не роззброюватимуться", - каже дослідник. Концепцію феміністичної зовнішньої політики він вважає недостатньо чіткою.

Масалла вказує на те, що різні течії цієї школи по-різному бачать феміністичну зовнішню політику. Одні орієнтуються на утопічне бачення світу без воєн, іншим йдеться передовсім про те, щоби підтримувати кар'єри жінок на дипломатичній службі та в армії, а також у громадянському секторі, суміжному з питаннями міжнародних відносин і безпеки.

Акція простесту пацифістів у Берліні (архівне фото)
Акція простесту пацифістів у Берліні (архівне фото)Фото: Imago Images/epd/C. Ditsch

Косово як приклад

Євродепутатка від Зелених Віола фон Крамон має прагматичне бачення. Як зазначила вона у розмові з DW, феміністична зовнішня політика мала би ставити жінок у центр переговорних процесів. За її словами, більшу вагу у міжнародних відносинах варто було би надавати питанням, які є нагальними для жінок. Європейський Союз, принаймні на папері, зобов'язався прагнути того, щоби у перемовинах з боку ЄС брали участь рівною мірою чоловіки і жінки. На практиці це поки що не завжди так.

Як приклад фон Крамон наводить Косово. І серед сербів, і серед косовських албанців є групи громадських активісток. Вони нерідко підтримують контакти і демонструють більш орієнтовані на співпрацю моделі поведінки, каже політикиня. Фон Крамон переконана, що жінки можуть досягнути більшого поступу у справі порозуміння, ніж чоловіки і державні інститути, в яких вони домінують.

Жінки у фокусі

На інший аспект вказує Соня Катаріна Шіфферс (Sonja Katharina Schiffers) з Фонду Гайнріха Бьолля. Вона вимагає, укладаючи торгівельні угоди з іншими країнами, приділяти більше уваги соціальним проблемам, характерним для жінок. Зокрема, країни Заходу мали би зважати на те, в яких умовах працюють швачки у країнах Азії, звідки масово імпортується дешевий одяг. Таким чином, на думку Шіфферс, гендер міг би бути доцільною аналітичною категорією. Вона також вважає доцільними квоти для жінок. "Ми хотіли би бачити більше жінок на посадах голів дипломатичних представництв за кордоном", - каже представниця Фонду Гайнріха Бьолля.

Хто задаватиме курс у зовнішній політиці: Олаф Шольц чи Анналена Бербок?
Хто задаватиме курс у зовнішній політиці: Олаф Шольц чи Анналена Бербок?Фото: Kay Nietfeld/dpa/picture alliance

Поганий розподіл праці

Віола фон Крамон побоюється, що у новому уряді Німеччини збережеться розподіл праці, який мав місце у кабінеті Анґели Меркель (Angela Merkel). Згідно з цим підходом, відносинами з усіма великими гравцями на міжнародній арені - США, Китаєм, Францією, ЄС і Росією - опікувалося Відомство федерального канцлера. Міністерству закордонних справ залишили лише дбати про менш впливові країни. Фон Крамон критикує, що попередній глава МЗС Гайко Маас (Heiko Maas) змирився з такою "деградацією". Євродепутатка сподівається, що Анналена Бербок на чолі МЗС зможе посилити свої позиції в уряді. Не можна віддавати Відомству федерального канцлера ініціативу у формуванні підходів до питань зовнішньої політики, переконана фон Крамон.

Карло Масалла натомість прогнозує, що з великими гравцями і надалі матиме справу Відомство федерального канцлера, а Бербок доведеться прийняти ці реалії.

Професор Університету Бундесверу вказує на суперечливість феміністичної політики на прикладі Швеції. Попри те, що Стокгольм 2014 року проголосив курс на феміністичну зовнішню політику. Попри пацифістські гасла феміністичної політики, Швеція за останні роки суттєво збільшила витрати на оборону, констатує Масалла. Причина: зростаюча загроза з боку Росії. 

За що борються жінки у Німеччині (13.03.2019)

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Володимир Зеленський

Указ Зеленського: Курильські острови - окуповані РФ у Японії

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку