Кохання під час війни: чому українці частіше одружуються

Лікарка-психіатр військового госпіталю Анна з Харкова та військовий Едуард побралися наприкінці 2022 року. "24 лютого ми поновили спілкування після невдалої спроби стосунків у 2021 році. - розповідає DW Анна. - Я з Харкова зателефонувала Едуардові, щоб порадитися, що робити. Він був на фронті. Далі ми писали один одному листи, ночами спілкувалися за допомогою відеозв'язку, мали змогу пізнати один одного, обмінювалися подарунками. Побачилися ми лише в серпні, коли його з пораненням евакуювали у госпіталь". За словами дівчини, якби не війна, вона би не наважилася на кохання на відстані.

Анна та Едуард - одна з-понад 198,3 тисячі пар, які побралися в Україні протягом березня-грудня 2022 року. За даними українського міністерства юстиції, це на 7,7 тисячі більше, ніж за аналогічний період 2021 року. Зростання кількості укладених шлюбів саме під час воєнних дій психологи пояснюють, зокрема, потребою людей в стабільності та безпеці.

"Коли відбуваються масштабні зміни в країні, суспільстві, дуже багато невизначеності, природно, що людина намагається максимально убезпечити свій побут, створити нову рутину, на яку можна спертися", - пояснює в інтерв'ю DW психолог Олексій Удовенко.  

Шлюб за один день: українці поспішають жити

Будь-які масштабні зміни трансформують поведінку суспільства, продовжує психолог. За його словами, війна спонукає людей на ухвалення швидких рішень.

"Люди хочуть встигнути пережити якомога більше досвіду та емоцій. Пояснення можемо знайти в нейрохімії. Саме переживання тривоги та стресу є стимулюючим та штовхає нас до дії. У той час коли ми переживаємо тривогу, ми прагнемо це вгамувати. Інколи за рахунок іншої людини, стосунків, організації побуту та відволіканням на це. Це природно", - зазначає психолог.

Тим паче, на час воєнного стану уряд спростив порядок укладання шлюбу для військовослужбовців, правоохоронців та медиків, дозволивши їм одружуватися заочно за наявності завіреної керівником заяви. Також розписатися можна онлайн.

Читайте також: Весілля під час війни: "Хто такий Путін, щоб ламати наші плани?"

Саме завдяки спрощеній процедурі укладення шлюбу рішення швидко ухвалили Анна та Едуард. Він після реабілітації повернувся на фронт, а вже за тиждень зробив Анні пропозицію, яку вона, не роздумуючи, прийняла, попри всі перестороги оточення. "Багато людей казали, що зараз не на часі, що це велика відповідальність бути з військовим і страх, що він у постійному ризику. Але ми з чоловіком вирішили жити тут і зараз. Ніхто не знає, що буде далі, наразі нам добре разом і чому би це не формалізувати", - каже дівчина.  

Пара організувала виїзну весільну церемонію в Карпатах лише для двох, але сподівається ще відіграти пишне весілля у Криму після деокупації півострова.

"Попри всі трагічні події - руйнування батьківського дому, смерть дідуся та бабусі, загибель домашніх тварин, 2022-й став найкращим роком для нас, - ділиться з DW Анна. - Будучи на відстані, ми завжди підтримуємо один одного, і ті емоції, що дає мені ця людина, рятують. Певно, зараз всі підсвідомо шукають позитив, щоб триматися в цю історично нелегку епоху та отримувати серотонін завдяки коханню".

Прагматизм в укладанні шлюбу

Втім, не всі пари вирішують одружуватися лише з емоційних причин. За словами психолога Олексія Удовенка, багатьма людьми керують раціональні мотиви, особливо в стосунках, де один з партнерів - військовий.

"Укладають шлюби, щоб мати юридичні права та отримати доступ до людини у лікарні, наприклад, у разі поранень. Цивільні також вдаються до такого з розумінням, що в будь-який момент може прилетіти ракета, їхню кохану людину може поранити і вони не матимуть права потрапити за потреби в реанімацію", - пояснює психолог.

Крім того, як зазначає Удовенко, зі зміною обставин у країні змінилися й вимоги до партнерства. Якщо раніше шлюб стереотипно сприймався як один і на все життя, наразі, на думку психолога, відбувається природна трансформація в сприйнятті цієї події.

"Насправді стосунки задовольняють на певному етапі певні потреби. Зараз такі обставини, що люди в небезпеку об'єднуються. Якщо зміняться обставини, то можна очікувати, що ця тенденція зміниться і цілком логічною, зокрема, буде хвиля розлучень", - каже Удовенко.

Кількість розлучень зменшилася

Тим не менш поки статистика свідчить про протилежне. За даними мін'юсту, протягом березня-грудня 2022 року шлюб розірвали на 11,5 тисячі родин менше, ніж за аналогічний період 2021-го.

Удовенко пояснює це тим, що людям не на часі формалізувати рішення про розрив. Водночас сімейна адвокатка, голова Комітету сімейного права Національної асоціації адвокатів України Ганна Гаро здивована статистикою, адже у своїй практиці з літа спостерігає значне збільшення числа охочих розлучитися.

"Можливо, в силу того, що багато процесів ще тривають, вони не потрапили в зведену статистику міністерства", - припускає адвокатка.

За її словами, найчастіше звертаються пари, у яких жінка перебуває за кордоном, або ж обидва партнери виїхали. "Люди хочуть жити тут і зараз і наважуються розірвати шлюб, в якому нещасливі. Побачивши нове життя або зустрівши нового партнера, вони відчувають різницю", - пояснює у розмові з DW Ганна Гаро.

Крім того, вона спостерігає тенденцію, що ініціатором розлучення нерідко стають жінки, які в Україні перебували в аб'юзивних стосунках та вийшли з них лише завдяки евакуації за кордон під час війни.

"Раніше вони не могли домогтися дозволу на вивезення дитини ні в добровільному, ні в судовому порядку й мучилися, а під час воєнного стану здобули можливість спокійно виїхати з дітьми", - каже Гаро. Як відомо, через війну за межі України виїхали понад шість мільйонів людей, переважна більшість з яких - жінки та діти.

Процедура розлучення залишилася такою самою

Якщо процедуру одруження для окремих категорій населення під час війни в Україні спростили, порядок розлучення залишився таким самим. Пари, у яких є неповнолітні діти, або партнери перебувають за кордоном, маючи статус тимчасового захисту, або ж одна сторона проти, можуть розірвати стосунки лише через суд.

За словами Гаро, в Україну для цього можна не повертатися, найнявши адвоката. Подати заяву можливо самостійно через електронний суд, якщо добре розбиратися у процедурі. Значну вартість юридичних послуг Ганна Гаро називає однією з можливих причин зволікання із розлученням.

"Можливо, люди ще думають або збирають кошти на адвоката, чия робота коштує від 500-700 доларів за справу щодо розлучення і до трьох тисяч євро, якщо є необхідність ділити майно та визначати місце проживання дитини через суд", - каже Гаро та додає, що подібні складні випадки можуть розглядати до трьох років.

Читайте також: З обов'язками, але без прав: чи посприяє війна легалізації одностатевих шлюбів