International Herald Tribune: Що означав листа Медведєва?

У вступній частині свого коментаря експерти нагадують:

"Напруженим видався серпень у президента Росії Дмитра Медведєва. 8 серпня він провів зустріч з російськими військовими, котрі, як повідомляється на веб-сторінці Кремля, "дали відсіч грузинським агресорам у Південній Осетії". 10 серпня він подав до Держдуми законопроект, який надає йому право відправляти військовий контингент за кордон для захисту російських громадян або запобігання агресії проти іншої держави. 11 серпня він написав українському президенту Віктору Ющенку, повідомляючи про рішення відкласти – на невизначений час – відправлення в Україну нового російського посла. Пан Медведєв пояснив своє рішення антиросійською політикою пана Ющенка. Він також натякнув, що це рішення може бути переглянуто після виборів президента України в січні, якщо в країні з’явиться "нове політичне керівництво",

- пишеться на сторінках "Інтернешнл Хералд Трібьюн" і далі там читаємо:

"Проступки Ющенка, перераховані Медведєвим у листі, є настільки серйозними, що не залишено жодної можливості виправити ці помилки. Якщо цей лист "виключно" спроба втрутитися у внутрішні справи України та застерегти виборців від переобрання прозахідного Ющенка на другий термін, то це робиться вже не вперше. Під час президентських виборів 2004 року, які передували "помаранчевій революції", Кремль відверто став на бік опонента Ющенка – Віктора Януковича. Але втручання Москви мало зворотний ефект, і пан Ющенко став демократичним лідером нації, здобув перемогу частково завдяки масовому обуренню діями Росії",

- констатують оглядачі і продовжують свою думку:

"Але якщо лист пана Медведєва – не просто повторення 2004 року? Відносини між двома країнами вже тривалий час є настільки поганими, що усі звикли до запеклих перепалок між двома столицями. В цьому зв’язку ситуація нагадує російсько-грузинські відносини напередодні війни рік тому. Впродовж довгого часу відносини між Москвою та Тбілісі були настільки поганими, а ознаки загострення напруги стали вже до такої міри невід’ємною частиною пакету російсько-грузинських відносин, що навіть багатьох спостерігачів, які уважно стежили за розвитком подій в регіоні, початок війни застав зненацька.

Хто міг передбачити, що крихітне грузинське військо піде війною проти російської армії? А Росія, як підказував здоровий глузд, не повинна була нападати на Грузію через побоювання зіпсувати свої відносини з Заходом. Чи означає лист Медведєва, що терпець Росії щодо України уривається, що Росія збирається вжити радикальної дії – повернути Крим, наприклад, де мешкає етнічна російська більшість?

Здоровий глузд підказує, що подібний крок завдав би невиправної шкоди російським відносинам з Європою і Сполученими Штатами. Здоровий глузд також говорить, що законопроект, запропонований Медведєвим 10 серпня щодо використання російських військ за кордоном, є просто формальністю, покликаною заповнити деякі прогалини у російському законодавстві. Зрештою, Росія застосувала військову силу в Грузії і без такої цього закону",

- підкреслюють автори коментаря в "Інтернешнл Хералд Трібьюн" і у завершальній частині роблять наголос на Україні.

"Також, виходячи зі здорового глузду, хочеться вірити в те, що російські лідери не будуть настільки беззастережними, щоб вжити військову силу в Криму, де етнічні росіяни, як повідомляється, отримують російські паспорти та де дислоковані службовці російського військово-морського флоту на базі в Севастополі. І здоровий глузд переконує, що Україна була б складнішим військовим завданням для російської армії, ніж Грузія, а це додатковий стримувальний фактор.

Здоровий глузд заспокоює. Але якщо покладатися лише на здоровий глузд, то це може призвести до непередбачуваних наслідків, як продемонструвала минулорічна російсько-грузинська війна. Лист пана Медведєва до українського лідера – це нагода нешаблонно поспекулювати над тим, що могло б реально спонукати до цього, а також можливість потренувати нашу колективну уяву в пошуках плану дій, який би посприяв нашій переконаності в логіці здорового глузду".

Автори коментаря в International Herald Tribune: Юджин Румер – старший співробітник Інституту національних стратегічних досліджень Національного університету оборони в Вашингтоні. Девід Крамер – колишній заступник помічника держсекретаря США, відповідальний за Росію, Україну, Білорусь та Молдову в адміністрації Джорджа Буша.

Переклад: Захар Бутирський

Редактор: Роман Гончаренко