General Motors - ікона американської автопромисловості

Протягом 77 років «Дженерал Моторс» утримував пальму першості як найбільший виробник автомобілів у світі, перш ніж 2007-го року його витіснила з почесного місця "Тойота". Історичним називає сьогоднішнє рішення щодо GM німецький експерт Франк Ланґфіт: "Якщо це станеться, це буде найбільшим банкрутством в американській історії".

Народження концерну

Заснування "Дженерал Моторс" у Детройті 16 вересня 1908 року теж було історичною подією свого часу, коли будівельник кінних повозок Вільям Дюрант "пересів" на залізні двигуни. "Джі Ем" не займався виробництвом, а тримав акції, від початку в його власності був єдиний автомобілебудівник "Бьюік". "Олдсмобіл" приєднався у листопаді. Пізніше додалися "Понтіак", "Кадиллак", "Шевроле" та "Бі-Ем-Сі".

На відміну від конкурента "Форда", який робив ставку на масове виробництво, "Дженерал Моторс" переслідував стратегію багатьох марок під гаслом "одне авто на кожен гаманець і для кожної мети". Вже тоді у його філіях стало можливим обзавестися авто в кредит, додаткові стимули створювала швидка зміна модельного ряду. У 1929 році "Дженерал Моторс" виграв конкурентну боротьбу у "Форда" і став найбільшим автобудівником світу. Ще одним поворотним моментом цього року стало придбання американським концерном німецького акціонерного товариства "Адам Опель АГ".

Роки розквіту

У рік нападу Гітлера на Радянський Союз Америка ставала свідком чергового економічного буму - частка "Дженерал Моторс" на ринку зросла до 41 відсотка. На ринку з’явилась нова пропозиція - "кадиллаки" з кондиціонером. 1954 року концерн GM відсвяткував випуск 50-мільйонного автомобіля, а його частка на ринку перевалила за 54 відсотки. У 1979-му детройтське підприємство мало більше робітників, ніж будь-який американський приватний працедавець – понад 618 тисяч.

Втім, перший нафтовий ціновий шок у сімдесятих знаменується кризою для автомобільного ринку і сприяє підйому японських марок. 1980 року на рахунку "Джі Ем" 750 мільйонів доларів збитків. У процесі оптимізації у 80-ті роки в концерні скорочуються десятки тисяч робочих місць.

Одужання триває недовго, завдяки гарному збуту вантажівок та позашляховиків. 1990 рік – народжується спільне підприємство шведської "Сааб-Сканії" та "Джі Ем". Ще через рік на концерні знову запускають програми скорочення персоналу, покликані відновити прибутковість.

Кінець блискучого шляху

До 100-річного ювілею концерн почав готуватися за п'ять років - тепер у нього навряд чи були б вільні кошти на пишні церемонії. 2007-го збитки "Джі Ем" сягнули 38,7 мільярдів доларів. Період падіння і втрати концерном світового лідерства проходив під керівництвом Ріка Вагонера. Досвідчений менеджер сам визнав одну з власних помилок – він не впізнав важливі тренди часу, коли у середині 2000-х відмовився від програми гібридних автомобілів та "зарубав" розробку електромобіля "І-Ві-1". Це не збільшило доходів, зате погіршило імідж "Дженерал Моторс", який, в час попиту на зменшення шкідливих викидів, перестав сприйматися як передовик сучасних технологій.

"Ми хочемо йти попереду усієї індустрії, що стосується найважливішої теми наступного покоління машин, розвитку альтернативного пального", - сказав Рік Вагонер на детройтському автосалоні в лютому цього року. - "Ніщо так не ілюструє наш курс, як "шеві" Вольт, наш електромобіль зі збільшеною дальністю. Наприкінці 2010 року ми виведемо його на ринок".

Незважаючи на перші серйозні симптоми кризи вітчизняного автомобілебудування, американський Конгрес 2007 року відмовив трійці - "Дженерал Моторс", "Форду" і "Крайслеру" - в державній допомозі. Позики, видані президентом Бушем наприкінці його каденції в грудні 2008-го, схоже, надійшли запізно. Президент Барак Обама виступив проти надто обтяжливої для економіки країни санації "Дженерал Моторс". У березні Вагонер пішов у відставку з посади голови ради директорів, а новий менеджмент погодився з одержавленням найуспішнішої американської автомарки.

Автор: Захар Бутирський

Редактор: Євген Тейзе