Довга дорога до школи: що зміниться в Україні з нового року з підвозкою учнів | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 17.12.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Довга дорога до школи: що зміниться в Україні з нового року з підвозкою учнів

Із січня 2021 року в Україні діятиме новий санітарний регламент для шкіл, що передбачає підвезення учнів, які проживають від школи на відстані в понад два кілометри. Та чи виконуватимуть цю норму на місцях?

Шкільний автобус на Київщині

Шкільний автобус на Київщині

Дев'ятирічна донька Інни Котюк із Шепетівки Хмельницької області щодня їздить до школи місцевою маршруткою разом із іншими дорослими пасажирами. На проїзд дітям видають талони зі знижкою від навчального закладу. Аби встигнути на перший урок о 8.30, дівчинка разом із іншими школярами виходять з дому о шостій-сьомій ранку. "Діти змушені пропускати по кілька заповнених автобусів, перш ніж сісти", - описує мама школярки будні своєї дитини.

Під час карантину водії не мають права возити стоячих пасажирів. І тому, аби формально не порушувати норми, дітей можуть брати на руки незнайомі попутники, скаржиться співрозмовниця DW. Іноді вона викликає зранку дитині таксі, але це дороге задоволення. Переводити дитину до ближчої школи родина не хоче, бо туди, мовляв, все одно треба добиратися маршруткою. При цьому від зупинки треба йти через небезпечне перехрестя, а назад - через парк, де бігають зграї бездомних собак.

Нові норми підвезення

Подібні проблеми із доступом до шкіл непоодинокі для українських учнів. Незручні графіки транспорту, велика відстань та відсутність шкільних автобусів - поширені скарги, особливо із новозабудованих передмість. Але якщо у містян є зазвичай можливість дістатися школи громадським транспортом, то у сільській місцевості школярі часом долають кілометрові відстані пішки. "У мене два "першачки" зараз не ходять, бо далеко, ожеледиця і батьки їх не відпускають", - розповідає DW вчителька із села Максимовичі Київської області Наталія Анатоліївна. До тутешньої дев'ятирічки курсує шкільний автобус, який підвозить дітей і педагогів зі сусіднього села. Він також дорогою забирає учнів із віддаленої вулиці, однак інша частина села до його маршруту не входить.

Із 1 січня 2021 року в Україні діятиме новий санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, який днями затвердило міністерство охорони здоров'я. Відповідно до нього, учнів, які проживають на відстані понад два кілометри від закладу освіти, повинні забезпечити транспортом для підвезення до школи. Відстань від місця проживання до зупинок не повинна перевищувати 500 метрів.

Читайте також: Як діти на Донбасі через лінію фронту до школи ходять (відео)

Власний транспорт: розкіш чи необхідність

Відповідальними за підвезення учнів є органи місцевого самоврядування. Вони ж забезпечують закупівлю транспорту, складають маршрути та вирішують інші організаційні питання. Норма про підвезення учнів і педагогічних працівників закріплена у низці законодавчих актів, зокрема у законах "Про освіту" та "Про повну загальну середню освіту". Також у чинному санітарному регламенті йдеться про те, що транспортним обслуговуванням забезпечуються учні, які проживають на відстані від школи понад три кілометри.

При цьому дозволеними варіантами є власні шкільні автобуси, спеціально орендований чи громадський транспорт, пояснює DW експерт із питань освіти, колишній співробітник міністерства освіти Сергій Дятленко. "Органи місцевого самоврядування визначають територію обслуговування кожної школи. Тих, хто потрапляє до неї, але живуть далеко, безкоштовно довозять. Якщо ж дитина обирає будь-яку іншу школу, то підвезенням родина займається самотужки", - акцентує співрозмовник. За його словами, системної проблеми в українських регіонах щодо доступу учнів до освіти немає, а усі точкові питання намагаються вирішити і здебільшого вони залежать від фінансових можливостей місцевої влади.

Не усі учні можуть дістатися школи громадським транспортом

Не усі учні можуть дістатися школи громадським транспортом

Новий регламент від МОЗ викликає у фахівця деякі здивування і він сумнівається, що його зможуть виконати усі. "Батьки можуть вимагати підвезення, але орган місцевого самоврядування може бути не готовий, бо їм треба для цього закупити автобус, а це більше двох мільйонів гривень. А ще треба витратити на водія, техогляд, пальне, медсестру і інше, і це все обійдеться в кругленьку суму, якої зараз просто фізично немає", - пояснює експерт.

"Вдячні вам, що клопотали, що автобус вибивали"

Якщо власних коштів бракує, то місцеві органи можуть стати у чергу на отримання транспорту та скористатися умовами співфінансування. За рахунок освітньої субвенції до 70 відсотків вартості може покрити державний бюджет. На ці потреби у 2020 році в уряді спрямували 600 мільйонів гривень. За ці кошти планується закупити 453 автобуси для різних областей. Щонайперше ними мають бути забезпечені опорні заклади - реорганізовані школи унаслідок освітньої реформи. Наступними у черзі є школи, де навчаються понад сотня учнів, у яких діти потребують підвезення. Третіми за чергою - усі інші школи.

Також кошти, що залишилися невикористаними за різними освітніми програмами цього року, знову спрямують на автобуси і на 2021-й. "Але 600 мільйонів не означає, що вони прийшли, коли треба і у такій кількості як треба, цей розпис іде з квітня по грудень і є випадки, коли в грудні їх отримують. Більше того, треба прийняти рішення про виділення отих решти 30 відсотків, а місцева рада могла не засідати. Далі проходять тендерні процедури і вони можуть затягуватися на місяці", - змальовує процедуру Сергій Дятленко. Не дивно, що після таких зусиль місцева влада перетворює отримання автобусів школами на свято з численними гостями-чиновниками. "Вдячні вам, що клопотали, що автобус вибивали", - так, у цілком радянському дусі, з кульками, музикою і подяками дітей, зустрічали недавно придбання автобуса у Шепетівському районі на Хмельниччині. 

Читайте також: Чи загрожують зміни в МОН України європейським реформам освіти

Поради батькам: наполегливо вимагати

За останніми даними міносвіти, наразі понад 90 тисяч учнів довозять до створених майже тисячі опорних шкіл. У їхньому розпорядженні 1750 автобусів, а бракує ще 437 одиниць. Скільки усього шкільних автобусів є по областях і якою є загальна потреба, на момент публікації DW у міністерстві не відповіли. Подібна статистика однак буде дуже умовною, вважає експерт Сергій Дятленко, адже, за його словами, у багатьох громадах після місцевих виборів і створення нових адміністративно-територіальних одиниць лише нещодавно взялися формувати освітні мережі - створювати опорні школи, деякі закривати. "Кількість опорних шкіл значно зросте, відповідно буде значно більшою потреба у підвезенні учнів", - каже експерт.

Очікувати того, що із 1 січня ситуація зміниться і влада повсюди буде виконувати норми щодо довезення не слід, попереджає співголова громадської організації "Батьки SOS" Олена Бондаренко. "Мушу сказати, що і попередньому регламенту школи не відповідали. І цьому не відповідатимуть", - прогнозує співрозмовниця. Однак вона радить батькам і педагогам бути ознайомленими зі своїми правами і наполегливо вимагативід місцевої влади виконувати свої обов'язки. "Не потрібно мовчати, можна писати звернення до засновників закладу. Батьки можуть з'ясувати статті витрат бюджету: чи купують, наприклад, нові автомобілі для управлінців. Чому на це грошей вистачає, а на автобуси не вистачає", - радить активістка.

Також за темою

Реклама