Ліва депутатка розповіла про пережите у Львові під час атаки
5 жовтня 2025 р.
Депутатка німецького Бундестагу від Лівої партії Дезіре Бекер (Desiree Becker) стала свідком масштабного обстрілу Львова російською армією в неділю, 5 жовтня. Про пережите вона розповіла DW телефоном того ж дня ввечері.
Депутати чули роботу ППО та вибухи
Парламентарка перебувала у Львові з іншими депутатами Бундестагу та Європарламенту в межах поїздки, організованої Фондом імені Рози Люксембург. Серед учасників були депутати ЄП від Фінляндії та Швеції Юссі Сарамо та Ханна Гедін, а також депутати німецького Бундестагу від Лівої партії Лі Райснер (Lea Reisner), Шарлотт Нойгойзер (Charlotte Neuhäuser), Зада Саліхович (Zada Salihović).
За словами Бекер, через обстріл вона та інші члени європейської делегації були змушені залишатися у підвалі їхнього готелю, розташованого в центрі міста, приблизно з 3:50 до 9:00 за місцевим часом. Вона розповіла, що готель розташовано у центрі Львова, який не був ціллю атаки, проте звуки того, як збивають дрони та ракети, було чути чітко.
Залишаючи місто вранці в неділю, члени делегації ще раз почули російські дрони. Виїжджаючи з міста, вони побачили сліди спричинених руйнувань, зокрема будинок, де внаслідок атаки загинуло четверо людей, розповіла депутатка.
Бекер, як і раніше, проти постачання зброї Україні
За словами Бекер, ціллю повітряної атаки росіян, імовірно, був промисловий парк Львова. Проте житлові будинки, розташовані поблизу нього, також постраждали. "Путіну не важливо, що цивільна інфраструктура поблизу також наражається на небезпеку. Він на це не зважає", - обурюється вона.
Бекер визнала, що вперше пережила подібне. "Такі атаки ніколи не повинні ставати нормою. Але для жителів України вони давно стали нормою", - сказала вона.
Попри пережите, Бекер, як і раніше, виступає проти постачання озброєнь із Німеччини в Україну. "Цей напад показує лише те, що ми повинні використовувати всі способи, щоб домогтися того, аби зброя замовкла, а ця війна завершилася", - говорить вона.
"Я пережила лише фрагмент реальності, в якій живуть українці та українки. Я не живу в цих умовах і можу вирушити додому, - аргументує вона. - Однак ця подія не наводить мене на думку про те, що нам потрібно ще більше бомб і ракет. Навпаки: нам потрібне якнайшвидше припинення вогню. А його можна досягти через розмови та переговори".