Зруйновані будинки на Донбасі: чи заплатять українцям за знищене у війні житло | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.03.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Зруйновані будинки на Донбасі: чи заплатять українцям за знищене у війні житло

Українці, чиє житло було зруйноване у війні на Донбасі, роками домагаються компенсації. Та попри виграні в Україні суди відшкодування поки що не отримав ніхто, стверджують правозахисники і покладають надії на ЄСПЛ.

За даними української влади, на Донбасі залишаються зруйнованим та пошкодженими понад 13 тисяч як приватних і комунальних будинків

За даними української влади, на Донбасі залишаються зруйнованим та пошкодженими понад 13 тисяч як приватних і комунальних будинків

На Донбасі вже шостий рік поспіль триває збройний конфлікт між українськими військовими та підтримуваними Росією сепаратистами з самопроголошених "ДНР" та "ЛНР". За даними Донецької та Луганської обласних військово-цивільних адміністрацій, внаслідок бойових дій лише на підконтрольній українській владі території було зруйновано та пошкоджено понад 20 тисяч житлових будинків усіх форм власності. Скільки пошкодженого майна на території, яку контролюють проросійські сепаратисти, українські державні органи не знають.

Життя з нуля

Відновити або частково відремонтувати за рахунок місцевих бюджетів та коштів міжнародних донорів вдалося лише частину зруйнованого житлового фонду. За інформацією міністерства з питань реінтеграції тимчасово-окупованих територій України, станом на кінець літа 2019 року на підконтольній Україні території в Донецькій та Луганській областях залишалися зруйнованим та пошкодженими понад 13 тисяч як приватних, так і комунальних будинків.

Будинок подружжя Олени та Ігоря Лошадкіних у селі Піски

Будинок подружжя Олени та Ігоря Лошадкіних у селі Піски

Серед них і будинок подружжя Олени та Ігоря Лошадкіних у селі Піски, що за кілька кілометрів від Донецька. У 2015 році в нього влучив артилерійський снаряд і майже вщент зруйнував дах та пошкодив стіни. "Піски розташовані фактично на лінії розмежування. Там відбувалися бойові дії. Після того як наш будинок зруйнували, ми були змушені перебратись у Київську область, неподалік Києва, і починати життя з нуля, адже все залишилось у Пісках. З собою забрали тільки документи", - згадує Олена Лошадкіна. Разом із чоловіком вона мала надію, що держава компенсує їм збитки за зруйноване житло та допоможе облаштуватись на новому місці.

Однак допомоги так і не дочекались, тому звернулись до суду, вимагаючи від уряду України відшкодувати 1 мільйон 800 тисяч гривень. "Ми позивалися до держави, оскільки на той момент держава називала те, що відбувалося на Донбасі, Антитерористичною операцією (АТО). Це означає, що наше житло було зруйноване внаслідок терористичного акту, за українським законом про боротьбу з тероризмом, держава мала нас захистити. І суд став на наш бік", - розповіла DW Олена Лошадкіна. Але після того як родина виграла дві інстанції, уряд подав касацію, яка не розглядається кілька років.

Читайте також: Чи стане рада за участі сепаратистів стимулом для зняття санкцій ЄС щодо Росії

Шість років без дієвих рішень

Українська гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) юридично супроводжує 60 справ українців щодо отримання компенсацій за зруйноване чи пошкоджене житло. "На сьогоднішній день немає рішення суду, яке б набрало законної чинності. Досі жодна людина не отримала реальної компенсації", - каже координаторка мережі громадських приймалень УГСПЛ Наталя Козаренко.

У Європейському суді з прав людини на даний момент понад сто скарг від українців через зруйноване на Донбасі житло

У Європейському суді з прав людини на даний момент понад сто скарг від українців через зруйноване на Донбасі житло

У своєму дослідженні "Порушення права власності в умовах збройного конфлікту на Сході України та способи захисту" правозахисники зазначають, що державними органами досі не створений реєстр зруйнованого житла, а також відсутній спеціальний закон чи порядок отримання компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло. Через це все більше постраждалих подають скарги до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) - на даний момент їх там понад сто. "Ми подаємо скарги в ЄСПЛ як на державу Україну, так і на Росію. Ми надаємо якомога більше доказів. Оскільки важко довести, хто саме стріляв і хто саме зруйнував будинок, ми кажемо про відповідальність двох держав. Питання тут тільки міри відповідальності, хто нестиме матеріальну, а хто процесуальну відповідальність", - відзначає юристка УГСПЛ Юлія Науменко. Через ЄСПЛ правозахисники хочуть "реанімувати" завислі судові процеси в Україні та, зрештою, змусити державу виплатити матеріальну компенсацію тим, хто втратив житло на Донбасі через війну.

Давно обіцяний механізм компенсації

За оцінками міністерства з питань реінтеграції тимчасово-окупованих територій України, орієнтовна сума коштів, необхідних для відновлення зруйнованих і пошкоджених об'єктів нерухомості на підконтрольній українській владі території, становить майже три мільярди гривень. Натомість у держбюджеті України на 2020 рік передбачено лише 40 мільйонів 200 тисяч гривень на відшкодування збитків за пошкоджене майно.

Село Піски неподалік Донецька постраждало від бойових дій чи не найбільше

Село Піски неподалік Донецька постраждало від бойових дій чи не найбільше

Утім, механізму, за яким постраждалі могли б отримати ці кошти, на даний момент не існує. Кабінет міністрів України поки що лише розробив проєкт постанови, який визначає порядок виплат, перелік документів, які необхідно подати на отримання відшкодування. Як пояснила виконувачка обов'язків державного секретаря міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Яніна Бригинець у відповідь на запит DW, питання грошових компенсацій розгладатиме спеціальна комісія.

Розмір компенсації визначатиметься так: середню вартість житла у регіоні, де був розташований будинок, множитимуть на площу зруйнованого житла. Кошти за зруйноване житло отримають лише ті, чиї будинки були розташовані на підконтрольній українському уряду території. "Запропонований механізм дозволить Україні виконати свої зобов'язання щодо захисту конституційних прав громадян", - зауважує Яніна Бригинець. Всі виплачені кошти Україна планує включити до загального обсягу збитків під час підготовки консолідованої претензії України до Росії щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України. 

Однак ні постраждалі, ні юристи, які допомагають їм судитися з державою, не впевнені, що проєкт постанови, який розробив уряд, зрештою стане офіційним документом. Мовляв, за шість років війни це не перший подібний проєкт. Окрім цього, вони вважають, що в умовах пандемії нового коронавірусу та економічної кризи, яку вона неминуче спричинить, український уряд знову забуде про виплату компенсації тим, чиє житло було зруйноване внаслідок війни на Донбасі. Тому сімя Лошадкіних теж подала скаргу в Європейський суд з прав людини і чекає на рішення у будівельному вагончику, переобладнаному під тимчасове житло неподалік Києва.

DW.COM

Реклама