Чи стане День волі у Білорусі каталізатором нових протестів? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 25.03.2021
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Чи стане День волі у Білорусі каталізатором нових протестів?

Білоруська влада не дозволила легальне святкування річниці проголошення БНР, але опозиція сподівається, що 25 березня у країні почнеться "протестна весна". DW - про те, чого чекати від Дня волі.

25 березня 2018 року, святкування в Мінську 100-річчя від дня проголошення БНР

Святкування в Мінську 100-річчя з дня проголошення БНР 25 березня 2018 року

День волі, який у Білорусі відзначають 25 березня, завжди був знаковою датою для багатьох білорусів. Після здобуття країною незалежності білоруська опозиція проводила мітинги і демонстрації, святкуючи день, коли у 1918 році була проголошена незалежність Білоруської народної республіки (БНР).

Цього року День волі має особливе значення: вже понад сім місяців у країні не припиняється політична криза, яка почалася після президентських виборів у серпні 2020 року. І опозиція сподівається, що саме 25 березня білоруси відновлять масові вуличні акції протесту, які практично повністю припинилися з настанням зими.

Значення Дня волі

Пори недовге існування БНР як незалежної держави, її значення для новітньої білоруської історії є величезним, вважають співрозмовники DW. "Якби не Білоруська народна республіка, більшовики не створили би БССР і в підсумку Білорусь не стала би незалежною в 1991 році", - впевнена глава Ради БНР Івонка Сурвілла. Рада - уряд незалежної БНР - перебуває у вигнанні з 1919 року. Сьогодні до її складу входять 80 представників білоруської еміграції з різних країн. Сурвілла живе в Канаді й очолює Раду майже чверть століття - з 1997 року.

"Акт 25 березня 1918 року - це результат столітньої боротьби за незалежність. З цього дня Білорусь стала чинником європейської політики, окремою і - принаймні формально - незалежною одиницею на політичній карті Європи, а не набором провінцій або воєводств у складі інших держав", - каже Івонка Сурвілла.

А історик і публіцист Ігор Мельников впевнений, що демократична опозиція у 1990-і роки цілком закономірно звернула свою увагу на дату 25 березня 1918 року. У той час у незалежній білоруської інтелігенції був запит на "нерадянську історію" - у якості альтернативи дискурсу, культивованому в період СРСР.

Читайте також: Хамство і побиття. Як в Білорусі дискримінують через білоруську мову

"Радянської історії було дуже багато, вона асоціювалася насамперед або з подіями Другої світової війни або з міжвоєнним періодом, з репресіями, коли все національне знищувалося", - вважає Мельников. А історія Полоцького князівства, Великого князівства Литовського була далекою і незрозумілою, та й у ті роки про це в цілому було відомо небагато.

Влада відмовила в легальному святкуванні Дня волі

Нинішні білоруська влада вважає День волі опозиційним святом. Представники демократичної громадськості, як правило, не можуть отримати дозволу на проведення заходів, приурочених до пам'ятної події 1918 року, а мітинги закінчуються розгонами і масовими затриманнями. Цього року святкування Дня волі у Білорусі опозиціонери також спробували узгодити з владою. 9 березня білоруська опозиція - рух "За свободу", громадська організація БНФ "Адраджэнне" ("Відродження") і Білоруська соціал-демократична партія - подали до міськвиконкому Мінська заявку на проведення ходи, мітингу та концерту.

На такий крок опозиція пішла для того, щоб уникнути затримань і побиття, які супроводжують практично кожен вихід протестувальників на вулиці. "Ми хотіли дати білоруському суспільству змогу легально зібратися. Це могло додатково мобілізувати величезну кількість людей", - розповів DW голова руху "За свободу" Юрій Губаревич.

Для дозволу на проведення масового заходу в Білорусі заявники повинні отримати згоду від низки держорганів, серед яких "швидка допомога", міліція і комунальні служби. Зі "швидкою" опозиціонери договір уклали, а ось МВС 22 березня надіслало негативну відповідь, пославшись на коронавірус і заклики екстремістського характеру в Telegram-каналах. У результаті 23 березня заявники отримали остаточну відмову від столичної влади. "Якби заявка була задоволена, я впевнений, що вийшли б тисячі людей", - впевнений Губаревич.

Міліція готується до розгону протестів?

Утім, за його словами, ще до отримання офіційної відмови опозиціонери усвідомлювали, що ймовірність позитивного рішення близька до нуля. Глава руху "За свободу" нагадав, що в день подачі заявки голова білоруського КДБ Іван Тертель заявив, що 25-27 березня у країні очікуються провокації. За висловом Тертеля, вони готуються за кордоном, а крайніми стануть білоруські опозиціонери, що перебувають у країні.

Крім того, влада не раз виступала з попередженням про "гарячу весну" і "ляльководів, які готують повалення конституційного ладу". А об'єднання колишніх співробітників правоохоронних органів BYPOL повідомляло, що силовики тренуються розганяти протести і навіть планують залучити до цього військових.

Оскільки дозволеного заходу на День волі не буде, мінська міліція закликала білорусів утриматися від участі в несанкціонованих акціях 25 березня. "Основна мета провокаторів - дестабілізація обстановки в місті, ініціювання зіткнень учасників акцій зі співробітниками міліції", - зазначив начальник ГУВС міськвиконкому Мінська Михайло Гриб, попередивши, що буде вжито всіх необхідних заходів для підтримки порядку.

Чи будуть опозиціонери кликати білорусів на вулиці?

Утім, чи буде насправді масова акція протесту в День волі в Білорусі, поки незрозуміло. Хоча інформація про неї з'явилася в Telegram-каналах, єдиний політик, який закликав білорусів виходити на вулиці, - глава Народного антикризового управління (НАУ) і член президії Координаційної ради Павло Латушко. Він запропонував 25 березня вийти на центральні вулиці міст по всій країні.

У коментарі DW Латушко уточнив, що його план складається із двох пунктів - прикрашання дворів до свята, а також прогулянки: "Поки це не марш і не мітинг, це святкова прогулянка тротуарами, не проїжджою частиною, щоб знову повернути білорусам упевненість і відкрити протестну весну". На думку глави НАУ, попри репресії, білоруси готові повернутися на вулиці і продовжити боротьбу за свої права.

Офіс екскандидатки в президенти Світлани Тихановської, яка у своєму недавньому зверненні, присвяченому початку переговорів влади і опозиції, говорила про швидке повернення на вулиці, до акцій не закликав (зазвичай така інформація розміщується у великих білоруських Telegram-каналах. - Ред.) "Ми традиційно підтримуємо акції, але у нас немає морального права закликати людей вийти на вулиці, коли є такий великий ризик, адже влада теж готується до Дня волі", - пояснив DW радник Тихановської Франак Вечорко.

Але, за його словами, ініціативи, чати і громадські організації готують різні заходи, хоча єдиного маршу через відсутність дозволу влади не буде. "Ідуть дискусії серед ініціатив всередині Білорусі, яким повинен бути формат. Що б вони не вирішили, ми підтримуватимемо білорусів", - вказав Вечорко.

Разом з репресіями зростає ціна протесту для білорусів

Традиційно 25 березня було днем, до якого готуються і силовики, і опозиція, однак мобілізуючим фактором нинішній День волі став би в тому випадку, якби опозиції вдалося отримати дозвіл на легальну акцію, вважає мінський політолог Юрій Чаусов. "Гарячої весни" поки не спостерігається", - констатує Чаусов.

Читайте також: У Білорусі за ґратами утримують 38 жінок-політв'язнів - правозахисники

Відповідаючи на питання про готовність білорусів протестувати, він підкреслив, що ненависть людей до нинішнього політичного режиму, без сумніву, зростає. "Репресії, тортури і величезні терміни покарання підігрівають ненависть. Але, з іншого боку, зростає ціна протесту, адже міліція зацікавлена ​​в тому, щоб залишити на порядку денному незаконні і немирні формати", - додав політолог.