Чому Німеччина не квапиться визнати Голодомор геноцидом | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.11.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Чому Німеччина не квапиться визнати Голодомор геноцидом

Рік тому петиційний комітет Бундестагу розглянув звернення щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу. Рішення з цього питання досі не ухвалене. DW розпитала німецьких депутатів, у чому полягають складнощі.

Під час вшанування пам'яті жертв Голодомору в Києві, 25 листопада 2017 року

Під час вшанування пам'яті жертв Голодомору в Києві, 25 листопада 2017 року

Минуло трохи більше року після відкритого засідання петиційного комітету німецького парламенту щодо можливого визнання Голодомору в Україні геноцидом українського народу. В жовтні 2019 року депутати обговорювали відповідну петицію, що зібрала 73 тисяч підписів з необхідних 50 тисяч. Це призвело до дискусії серед німецьких політиків, які, за словами деяких з них, мало що знали про Голодомор.

Через рік після засідання щонайменше два доповідачі, які мали бути призначені з цього питання, ще не винесли на його розгляд доповідь щодо петиції. Опитані DW депутати розповіли, у чому полягає складність визнання Голодомору в Україні геноцидом для німецького парламенту.  

МЗС ФРН проти вживання терміну "геноцид"

Проблематичним пунктом у розгляді петиції стала позиція міністерства закордонних справ ФРН. Статс-міністр з європейських питань у МЗС Німеччини Міхаель Рот (Michael Roth) на відкритому засіданні рік тому висловився, що федеральний уряд не підтримує прохання авторів петиції, оскільки Конвенція ООН про геноцид, яка визначає цей термін, набула чинності лише в 1951 році. Відтак події до 1951 року не можна кваліфікувати як геноцид у юридичному сенсі, вважають в німецькому зовнішньополітичному відомстві.

Утім, в Німеччині вже були випадки визнання геноцидом подій, що відбулися до 1951 року. Йдеться про визнання Бундестагом геноцидом племен гереро і нама у 1904-1908 роках у Намібії і масового знищення вірмен в Османській імперії під час Першої світової війни. Але у обох випадках Німеччина вважає себе причетною до тих подій. "Ми маємо знайти принципове рішення, як сприймати геноцид, до якого німці не мають безпосереднього відношення. І це питання ще не вирішено. Але це не має нічого спільного з Україною, а просто з різними поглядами на цю тему в німецькому Бундестазі", - пояснив депутат Бундестагу від партії "Союз 90/Зелені" Омід Нуріпур (Omid Nouripour) в інтерв'ю DW.

Ще один аргумент проти визнання Голодомору геноцидом полягає у тому, що, окрім українців, цей штучно влаштований голод мав жертв і серед інших народів, зокрема, в Росії, на Кавказі. "Важливим є питання розмежування. Постраждали не лише українці, але й інші національності Радянського Союзу", - сказав голова петиційного комітету, представник Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Маріан Вендт (Marian Wendt). За його словами, ускладнює визнання Голодомору геноцидом українців і те, що багато хто вважає, що Голодомор, на відміну від масового знищення вірмен в Османській імперії або євреїв у нацистській Німеччині, не має прямих ознак цілеспрямованого і систематичного вбивства людей.

Аргументи про те, що поняття геноцид не було визначене до 1951 року й те, що, окрім українців, цей штучно влаштований голод мав і інших жертв, знаходять підтримку не в усіх членів комітету. Так, рік тому у розмові з DW член комітету, депутат від правлячого Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Арнольд Фаатц (Arnold Vaatz) назвав перший аргумент "технократичним", а другий - "відмовкою".

Читайте також: Смски від посла: як Київ позбувся незручних істориків

Відносини з Росією не мають впливати на рішення

Існують й певні побоювання з приводу того, що у разі визнання Голодомору геноцидом можуть погіршитися й так непрості в останні роки відносини Німеччини з Росією - правонаступницею СРСР. Утім, співрозмовники DW у Бундестазі запевнили, що відносини Німеччини з Росією не мають жодним чином впливати на це рішення. "Вільні демократи не дозволять відносинам Німеччини з Росією впливати на своє рішення", - запевнив депутат від Вільної демократичної партії (ВДП) Манфред Тоденгаузен (Manfred Todtenhausen). Про неприпустимість озирання на відносини з Росією при ухваленні рішення говорить і депутат від зелених Нуріпур, утім додає, що це не означає, що цього не відбувається.

Натомість, як зауважив депутат фракції Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Ґеро Шторйоганн (Gero Storjohann), зв'язок з Росією проглядається у риториці з цього питання деяких партій. "Відносини партії Лівих, а також відносини партії "Альтернатива для Німеччини" з Росією настільки тісні... Там є певний спротив", - висловив впевненість депутат. 

"Бундестаг, звичайно, обізнаний про рішення, які він ухвалює, та їхній вплив на зовнішню політику. Але коли йдеться про визнання страждань людей і злочинів, то орієнтиром має бути лише правда", - зауважив голова петиційного комітету Маріан Вендт. Він нагадав, що Туреччина також не була задоволена визнання Бундестагом геноциду вірмен.  

Що планують депутати?

Відхилення петиції може стати неправильним сигналом для України, вважає Шторйоганн, але шанси визнання Голодомору геноцидом, за його оцінкою, є невеликими. "Ми хотіли б ухвалити резолюцію, згідно з якою злочин трактується як злочин, але, ймовірно, не як геноцид, а як злочин проти людства з відповідною оцінкою і поясненням", - додав депутат.  

Читайте також: Визнання Німеччиною Голодомору геноцидом: історики не винні?

"Ми не будемо відхиляти петицію. Ми знайдемо мудре формулювання того, як називати злочини, вчинені проти українців", - повідомив голова петиційного комітету Вендт. За його словами, рішення щодо долі петиції у комітеті може бути ухвалене вже на початку наступного року. Зокрема, її можуть відхилити чи зрештою спрямувати на розгляд до уряду. Але іноді ухвалення рішення щодо тієї чи іншої петиції у Бундестазі розтягується у часі настільки, що остаточно їхня доля вирішується вже наступним складом німецького парламенту. А чергові вибори Бундестагу відбудуться восени 2021 року.

Депутати хочуть відвідати Україну

Також опитані DW депутати повідомили, що обговорювали питання можливої поїздки делегації Бундестагу до України для демонстрації солідарності з народом України і кращим ознайомленням з питанням Голодомору. Нуріпур сподівається, що це дозволить німецьким політикам більше заглибитись в проблематику питання.

Такий візит був запланований ще на початку 2020 року, але був відкладений через пандемію COVID-19. Голова петиційного комітету допускає, що візит до України може відбутись наприкінці березня 2021 року, якщо вакцина проти коронавірусу вже буде доступна.

Нагадаємо, 28 листопада 2006 року Верховна Рада Україні ухвалила закон "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні". У 2016 році український парламент затвердив звернення до держав світу про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама