Чому місцеві вибори-2020 в Україні важливі незалежно від імен переможців | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.09.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Чому місцеві вибори-2020 в Україні важливі незалежно від імен переможців

Нинішні місцеві вибори завершать процес децентралізації, який триває уже 5 років. Завдяки децентралізації більшість податків залишатиметься на місцях, тож ціна мандату депутата міської чи обласної ради суттєво зростає.

25 жовтня українці обиратимуть владу на місцях (фото з архіву)

25 жовтня українці обиратимуть владу на місцях (фото з архіву)

Вибори до місцевих органів влади в Україні, призначені на 25 жовтня, можна назвати історичними. Адже багато що на них за майже 30 років української незалежності відбуватиметься вперше. Це стосується як самого виборчого процесу, так і його наслідків для кожного конкретного населеного пункту країни.

Підвищена ціна мандату

Місцеві вибори-2020 - перші, які відбудуться у нових об'єднаних територіальних громадах із новими повноваженнями. Передусім це стосується коштів, які після виборів залишатимуться на місцях. "Грошей у громад стане значно більше. У них залишатиметься більшість податків, які збираються як з громадян, так і з місцевого бізнесу, для реалізації програм і проєктів саме в цьому населеному пункті чи регіоні", - пояснює в розмові з DW Ольга Айвазовська, голова правління громадянської мережі "Опора".

Читайте також: Що треба знати про місцеві вибори в Україні за новим законодавством

Ідеться про кошти, які громади зможуть витрачати на інфраструктуру, освіту, медицину тощо. До цього в Україні діяв принцип, коли більшість податків надходила до центральної влади і потім уже після завершення бюджетного процесу поверталася до них, але в значно менших обсягах, каже Айвазовська. "Тому ціна представницького мандату (у радах окремих громад чи областей. - Ред.) на цих місцевих виборах є значно вищою, ніж це було 2015 року", - пояснює експертка.

Райради без повноважень

Таким чином, принаймні на рівні областей та громад вибори-2020 завершать процес децентралізації в Україні, який розпочався п'ять років тому, каже Айвазовська. Чого не можна сказати про райони. Українцям доведеться обирати майже 120 районних рад попри те, що за задумом децентралізація мала би ліквідувати цю ланку адміністративно-територіального устрою взагалі.

Та Верховна Рада не спромоглася внести необхідні для їхньої ліквідації зміни до Конституції, адже для цього передбачена складніша процедура, ніж для ухвалення "звичайного" закону. Зрештою райони залишилися, хоч і в значно меншій кількості, оскільки їх укрупнили: раніше загалом було майже 500 районів, тепер - близько 130. Утім, проблеми це не вирішує - після виборів 25 жовтня у країні з'являться нові районні ради, які де-факто не матимуть жодних повноважень, пояснює Ольга Айвазовська. "Немає норми закону, яка регулює, що вони робитимуть і - найголовніше - звідки вони братимуть ресурси для своєї роботи. Якщо ми розуміємо, як наповнюється бюджет міста, села, селища і обласної ради, яка є спільним представництвом територіальних громад, то районна рада як рівень - це недозавершена реформа децентралізації", - каже експертка.

Нововведення виборів-2020 - відкриті списки

Нововведення виборів-2020 - відкриті списки

Вона прогнозує, що зрештою райради в Україні можуть зникнути ще до завершення їхньої каденції, тобто раніше ніж за п'ять років - якщо парламент усе ж ухвалить необхідні конституційні зміни. Відповідно, і увага виборам до районних рад з боку партій приділяється найменша, і конкуренція там - найнижча.

Відкриті списки

Місцеві вибори-2020 стануть першими в українській історії, коли списки кандидатів, які виставляють партії, не є остаточними, тобто "відкриті". Це означає, що кандидатки і кандидати за підсумками виборів можуть виявитися на іншому місці в списку, ніж його затвердила партія. Виборці зможуть допомогти їм "посунутися" вгору, зазначивши в бюлетені порядковий номер у списку того, кого вони підтримують.

Читайте також: Місцеві вибори під час пандемії: у масках та з вимірюванням температури

Відкриті списки, з одного боку, суттєво посилюють внутрішньопартійну конкуренцію, а з іншого - створюють додаткові труднощі для виборців, а отже й простір для маніпуляцій, переконана Ірина Федорів із громадського руху "Чесно". "Кілька виборчих циклів поспіль від виборів до виборів ми казали виборцям: будь ласка, робіть у бюлетені тільки одну позначку, дві позначки - це вже помилка. Цього разу виборцям доведеться зробити більше, ніж одну позначку, - каже вона. - Коли я у своєму селищі людям розповідаю, що їм доведеться вписувати номер, та ще й за трафаретом, як індекс, то бабусі беруться за голови". Федорів застерігає, що навіть різний почерк може призвести до того, що виборчі комісії на місцях замість лише рахувати голоси, трактуватимуть їх, визначаючи, якою саме є та чи інша нечітко написана цифра.

Крім того, чим складнішими є вимоги до заповнення бюлетенів, тим простіше їх визнати недійсними, переконана Федорів. "Якщо в дільничній комісії більшість контролює недоброчесна людина, то це може бути серйозним викликом для підрахунку голосів та трактування волевиявлення", - пояснює експертка.

"Партизація" виборів на локальному рівні

Новим на виборах-2020 стане й те, що майже всюди кандидатів до місцевих рад можуть висувати лише політичні партії. Раніше так було лише в громадах, де проживає 90 і більше тисяч виборців, тепер цей поріг знижується до 10 тисяч. Ірина Федорів каже, що в багатьох громадах партії взагалі не розвивали своїх осередків і тепер "судомно починають шукати кандидатів". "Якщо ти не виставиш кандидатів у цих громадах, то ніхто не агітуватиме за тебе на область. Іноді ці списки взагалі "запаковують" немісцевими для іміджу. А коли добирають людей, то беруть аби-кого", - пояснює експертка.

Вибори-2020 суттєво посилюють роль політичних партій на місцевому рівні

Вибори-2020 суттєво посилюють роль політичних партій на місцевому рівні

Критикує нововведення і Ольга Айвазовська з громадянської мережі "Опора". Вона називає їх "партизацією" місцевого самоврядування. Еспертка переконана: у такий спосіб центральна влада намагається створити монополію партій на реалізацію своїх інтересів на місцях, аби і після децентралізації центр, тепер уже через партії, міг контролювати розподіл бюджетів, які залишатимуть на місцях.

Читайте також: Битва за Київ. Як "ЄС" і "слуги" борються за коаліцію з Кличком

Та є у "партизації" місцевого самоврядування і позитив, вважає Ірина Федорів. "Ті партії, які по-чесному віддали на місцях свої бренди місцевим командам, активістам, які боролися за збереження зелених зон, намагалися розвивати місцеве самоврядування, вони виграють. Бо в них на місцях з'являться люди, які почнуть будувати партію. Ті ж, які продали франшизу, будуть приречені на те, що їхній проєкт буде одноразовим", - каже експертка.

Реальна гендерна квота

Прогресивним нововведенням на місцевих виборах-2020 є і гендерна квота, згідно з якою двоє кандидатів першої п'ятірки партій на будь-якому рівні - громади, району чи області - мають бути іншої статі, ніж решта. Таким чином, у кожній п'ятірці буде дві чи навіть три жінки. "Це перші вибори за 30 років незалежності, коли жінки отримали приблизно однакові з чоловіками можливості доступу до місцевої політики", - каже Ольга Айвазовська.