1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Хмельницька АЕС
Хмельницька АЕСФото: Valeriy Solovyov/dpa/picture alliance
ЕкономікаУкраїна

АЕС: плюси й мінуси американської технології для України

Лілія Ржеутська
24 листопада 2021 р.

"Енергоатом" й компанія Westinghouse домовилися звести два нових енергоблоки на Хмельницькій АЕС. Атомники сперечаються, які саме реактори доречніше будувати. Екоактивісти вказують на ризики обраної урядом стратегії.

https://www.dw.com/uk/atomna-enerhetyka-pliusy-y-minusy-amerykanskoi-tekhnolohii-dlia-ukrainy/a-59919357

В Україні "велике будівництво" президента Володимира Зеленського очевидно розширюється тепер не тільки на дороги та соціальну інфраструктури, а й на атомну енергетику. Українська національна енергокомпанія "Енергоатом" й американська Westinghouse кілька днів тому в Києві підписали угоду про будівництво двох нових атомних енергоблоків за технологією АР1000 на майданчику Хмельницької атомної станції (АЕС).

Таким чином зроблено перший крок у напрямку реалізації меморандуму між цими компаніями, який був підписаний у серпні в ході візиту президента України Володимира Зеленського до США. У документі передбачено, що в Україні, окрім блоків на Хмельницькій АЕС, планується збудувати ще чотири блоки за технологією Westinghouse АР1000 - по одному на всіх українських атомних електростанціях, а саме на Хмельницькій, Рівненській, Запорізькій та Южно-Українській АЕС. Загальна вартість проекту має становити до 30 мільярдів доларів.

"Ми змінили ставлення до атомної генерації, держава вважає атомну енергетику основою енергетики країни, - заявив у Києві міністр енергетики України Герман Галущенко. - Енергетична криза, яка зараз відбувається в Європі і в світі, підштовхує до розуміння, що саме атомна енергетика - це наше декарбонізоване майбутнє". А голова НАЕК "Енергоатом" Петро Котін наголосив, що Україна ставить собі за мету до 2040 року збільшити атомні потужності до 24 ГВт, тобто побудувати ще 14 нових атомних енергоблоків.

Читайте також: На порозі енергокризи? Наскільки стійкою є енергосистема України

Нова атомна технологія для України

Нині Україна експлуатує 15 енергоблоків, оснащених водо-водяними енергетичними реакторами (ВВЕР) ще радянської розробки. Їхня загальна електрична потужністю становить майже 14 ГВт. На шести українських енергоблоках використовується паливо компанії Westinghouse. Реактори ж АР1000, розроблені Westinghouse, в Україні ще не експлуатувалися.

AP1000 - це двоконтурний водо-водяний ядерний реактор з електричною потужністю понад 1 ГВт, став першим реактором покоління III+, який отримав сертифікат Комісії США з ядерного регулювання. Експерти відзначають плюси нової технології, оскільки реактор AP1000 вирізняється своїми пасивними системами безпеки, рекордно коротким строком перевантаження палива, а, отже, високою ефективністю, що сягає 90-92 відсотків. При цьому такий потужний реактор займає відносно невелику площу. "Радянські енергоблоки рано чи пізно нам доведеться замінювати. І вже зараз потрібно шукати, чим їх замінити. Це повинні бути нові технології. Оскільки, як не крути, кожен другий кіловат електроенергії в Україні вироблений АЕС", - зазначає директор з досліджень аналітичного центру "Діксі Груп" Роман Ніцович.

Тим часом у Westinghouse  сподіваються на розширення замовлень з боку України. "Ми чекаємо на той момент, коли реактори АР1000 з’являться тут. Україна має велику кількість викликів у енергетиці та поступово має вивести з експлуатації реактори російського типу й побудувати нові станції. Ми можемо допомогти розвивати безвуглецеві технології та підтримувати високі стандарти ядерної безпеки", - сказав у Києві під час підписання угоди генеральний директор Westinghouse Патрік Фрагман, слова якого цитує пресслужба НАЕК "Енергоатом".

Доцільніше малі модульні реактори?

Водночас навіть серед атомників не бракує критиків шляху, обраного нинішнім урядом України. До них відноситься й членкиня колегії Державної інспекції ядерного регулювання України Ольга Кошарна. На її думку, замінити вже існуючі критично зношені атомні енергоблоки доцільно, але додаткове збільшення кількості атомних блоків, а відповідно і потужності невиправдане.

"У нас проблема не у потужностях, а у маневруванні цими потужностями, оскільки система не збалансована. Тому говорити про будівництво нових та таких великих блоків - це не прив’язано ні до стратегії, ні до планів Укренерго, яке моделює споживання, прив’язуючись до розвитку економіки, електроенергії. Це просто дешевий піар", - вважає Кошарна. Вона вказує, що нині Україні варто б було сконцентруватися на вивченні економічної доцільності та будівництві малих модульних реакторів, потужністю 100 МВт, які дадуть більшу маневреність для енергосистеми країни.

Кошарна звернула увагу ще й на такий аспект. "Сама технологія AP1000 хороша. Але в Україні є закон про ринок електроенергії, де чітко написано, що на всі нові генеруючі потужності, незалежно від виду генерації, повинен проводитися конкурс. На ці генерації конкурс не проводили, а просто дали карт бланш американцям, хоча є також хороші енергоблоки і в Південної Кореї, у Франції", - каже Кошарна.

Читайте також: Обладнання для українських АЕС: з Росії через Німеччину втридорога

Недобудоване сховище для ядерного палива

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко також вважає, що потреби критично збільшувати в Україні кількість та потужність атомних енергоблоків немає, оскільки це невиправдано та дорого. Адже тільки на будівництво двох атомних енергоблоків на Хмельницькій АЕС за технологією АР1000 треба буде приблизно 10 мільярдів доларів. За його словами, гроші на будівництво "Енергоатом" позичить в американського Експортно-імпортного банку і українці муситимуть віддавати кредит наступні 17 років.

"Я не бачу зараз реальних фінансових механізмів, які б могли забезпечити це велике будівництво. Закладати ці інвестиції у тариф електроенергії? Зараз вартість електроенергії для українців не низька і вона буде ще й підвищуватися. Тому думаю, що цей проєкт ще треба дуже серйозно аналізувати перед тим, як починати", - переконаний Володимир Омельченко. Він наголошує, що "Енергоатому" варто сконцентруватися на добудові Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, збудованого вже на 90 відсотків, яке конче потрібне для належного функціонування атомної енергетики України.

Екоактивісти: ризикована стратегія

Поки атомники сперечаються навколо питання, які саме атомні реактори будувати, критика щодо планів українського уряду пролунала з боку екоактиівстів. "Набагато краще використати гроші та час на енергоефективність та розбудову системи малих генерацій", - вважає, зокрема, представниця громадської організації "Екодія" Олександра Заїка. 

Раніше експерт німецької громадської екологічної організації Germanwatch Мартін Шен-Чанішвілі (Martin Schön-Chanishvili) також висловлював свій скепсис щодо посиленого розвитку атомної енергетики в Україні. На його думку, хоча атомну енергетику й справді теоретично можна використовувати як заміну електрогенерації з вугілля та газу, але для України, враховуючи низку досі не вирішених проблем, це виглядає як ризикована стратегія. "Йдеться першою чергою про безпеку, кошти, залежність від імпорту ядерного палива. Вони (ці проблеми. - Ред.) відповідають класичним проблемам атомного сектора у всьому світі, але в українських умовах важать ще більше", - застеріг експерт у розмові з DW.

При цьому, додав Шен-Чанішвілі, Україна має відмінний потенціал у південно-східній Європі щодо використання сонця, вітру та біомаси для генерації електричної та теплової енергії. "Якби я був би на місці українського уряду, я би віддав перевагу енергоефективності та розвитку відновлювальних джерел енергії для повноцінної енергетичної трансформації. Це дешевше, простіше та безпечніше", - впевнений експерт.

Олігархи, водень, "зелений" тариф: куди дрейфує енергетичний ринок України (29.07.2021)

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Запорізька АЕС

Путін розпорядився передати ЗАЕС у власність Росії

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку