1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Запорізька АЕС є найбільшою атомною станцією в Європі
Запорізька АЕС є найбільшою атомною станцією в ЄвропіФото: Photoshot/picture alliance
Здоров'яУкраїна

Як себе убезпечити, якщо на ЗАЕС станеться викид радіації

Лілія Ржеутська
23 серпня 2022 р.

Що робити, якщо станеться викид радіації на Запорізькій АЕС? DW поспілкувалася з директором Інституту клінічної радіології НАМН України Анатолієм Чумаком.

https://p.dw.com/p/4Fuup

Через загрозу аварії на Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), яку ще на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну захопила російська армія, міністерство охорони здоров’я  України (МОЗ) оприлюднила пам’ятку, як поводитися в разі аварії на ядерних установках станції. Ці рекомендації допомагали готувати науковці Національного наукового центру радіаційної медицини Національної академії медичних наук України (НАМН), які знають про реальні загрози для здоров’я людей, що можуть нести викиди радіоізотопів йоду, цезію, стронцію та інших радіонуклідів. Саме ці науковці працювали з наслідками радіаційного опромінення після аварії на Чорнобильській АЕС. DW поспілкувалася з директором Інституту клінічної радіології Національного наукового центру радіаційної медицини НАМН України Анатолієм Чумаком.

DW: Пане Чумак, якщо станеться аварія на ЗАЕС, то в результаті радіоактивного викиду може утворитися радіаційна хмара, яка на всьому своєму шляху може забруднювати ґрунт, поверхні, їжу, воду. Що в першу чергу має знати людина, як їй діяти, аби убезпечити себе від небезпечного опромінення високими чи небезпечними дозами радіації?

Анатолій Чумак, , директор Інституту клінічної радіології Національного наукового центру радіаційної медицини НАМН України
Анатолій Чумак, директор Інституту клінічної радіології Національного наукового центру радіаційної медицини НАМН України Фото: privat

Анатолій Чумак: Потрібно слідкувати за повідомленнями Державної служби надзвичайних ситуації (ДСНС), яка повідомить про рівні забруднення, чи про евакуацію чи про початок йодної профілактики. У 30 кілометровій зоні від кожної атомної станції є запаси калію йодиду, препарату який унеможливлює потрапляння в організм радіоактивного йоду. Його роздаватимуть людям на цих територіях, якщо буде така необхідність. Треба розумно і зважено підходити до ситуації: після аварії зайти в укриття, у приміщення, закрити вікна і двері, часто мити підлогу, прибирати, виходячи на вулицю користуватися захисним одягом та маскою, змінним взуттям. 

Не треба ходити забрудненою територією, краще пересуватися автомобілем, це буде певне екранування від радіації. Якщо є забруднення, то не можна вживати у їжу овочі й фрукти з городу чи саду, не можна пити молока від корови, яка пасеться, бо таке молоко може бути забруднене радіоактивним йодом і цезієм і сприятиме попаданню небезпечних радіонуклідів в організм з подальшим опроміненням. Треба вживати краще консервацію, соки, воду у пляшках. Найголовніше слідкувати за повідомленнями ДСНС.

Що відбувається з організмом людини, коли відбувається опромінення?

Опромінення може бути зовнішнім, якщо джерело випромінення діє ззовні, наприклад рентгенівський апарат, а також внутрішнє - коли радіоактивний ізотоп потрапляє в організм людини з іжою, водою чи повітрям. Тоді радіоактивний елемент включається в обмін речовин. Радіація у нас є постійно й всюди навколо людини, але в дуже невеликих кількостях. Наприклад, радіоактивний калій 40 завжди є трішки в організмі й цього не потрібно боятися. Але якщо говорити про великі дози радіації, то вони шкодять, оскільки діють на нуклеїнові кислоти, які несуть спадкову інформацію й на мембрани клітини, вражаючи наймолодші клітини, які найшвидше діляться, зокрема клітини крові, клітини кишківника, статеві клітини. Маленькі дози ж обумовлюють лише вірогідність захворювання. Чим більше і частіше людина стикається з невеликими дозами радіації, тим вірогідність захворювання вища.

Який з радіонуклідів, викид яких потенційно може спровокувати аварія на Запорізькій АЕС, є найнебезпечнішим для здоров’я людини?

Та всі радіонукліди не подарунок. Але при будь якій аварії на АЕС найнебезпечнішим діючим елементом є радіоактивний йод, який потрапляє у зовнішнє середовище і осідає на рослинах, воді, накопичується у ґрунті, концентрується у повітрі. Цей радіоактивний йод, потрапляючи в організм, в основному діє на щитоподібну залозу.

Радіоактивний йод, потрапляючи в організм людини, в основному діє на щитоподібну залозу
Радіоактивний йод, потрапляючи в організм людини, в основному діє на щитоподібну залозуФото: Science Photo Library/imago images

Щитоподібна залоза - це важливий ендокринний орган, який регулює роботу всіх життєво важливих функцій. У першу чергу, репродуктивну функцію, роботу молочних і статевих залоз. Вона відповідає за всі обмінні процеси, діяльність головного мозку, тощо. Щитоподібна залоза використовує йод для виробництва гормонів, які допомагають контролювати зростання, відновлювати пошкоджені клітини організму і підтримувати здоровий обмін речовин. Але для гормонів все одно який йод використовувати - радіоактивний чи звичайний. І трагедія для України є в тому, що у людей більшості українських областей, особливо тих, що зазнали впливу радіації в наслідок Чорнобилю, є дефіцит йоду в організмі і їхня щитоподібна залоза жадібно поглинає будь-який йод.

Чи є якісь профілактичні заходи, коли вже зрозуміло, що насувається радіоактивна хмара?

Для того, аби запобігти потраплянню в організм радіоактивного йоду, існує йодна профілактика - це приймання препаратів стабільного йоду - калію йодиду, аби унеможливити поглинання щитоподібною залозою радіаційного йоду. Коли людина споживає цей стабільний йод, то її щитоподібна залоза його поглинає, а для радіоактивного йоду немає більше місця. Якщо ця йодна профілактика проведена за кілька годин до початку взаємодії з радіоактивним йодом, або навіть за пару днів після, то захисний ефект все одно буде, бо менше радіоактивного йоду потрапить в щитоподібну залозу і буде менше опромінення. Основна небезпека опромінення - це злоякісне утворення раку щитоподібної залози. У Чорнобилі саме це і відбулося - не була вчасно проведена йодна профілактика і після цього різко збільшилася кількість онкозахворювань, особливо у дітей.

Йодна профілактика дуже потрібна саме молоді й дітям,
Йодна профілактика дуже потрібна молоді й дітям. Люди 40+ її не потребують.Фото: picture alliance/AP/S. Chuzavkov

Читайте також: Чи стане Запорізька АЕС новим Чорнобилем?

МОЗ радить проводити йодну профілактику в першу чергу дітям і молодим людям і не проводити людям після 40 років. Чому? Для цього є медичне обґрунтування?

Так, йодна профілактика дуже потрібна саме молоді й дітям, аби уникнути накопичення у щитоподібній залозі радіоактивного йоду. Обмін речовин же у щитоподібній залозі людини після 40 років інший, він повільніший і загроза уражень незначна. Через те людям віком 40 років і старших не рекомендується йодна профілактика взагалі.

І як їм бути? Що робити?

Нічого не треба робити. Дотримуватися загальних правил і попити заспокійливе, якщо їм це допомагає бути врівноваженими.

Зараз багато українців запаслися цими таблетками йодиду калію, а дехто навіть вже сам собі призначив і почав йодну профілактику. Чи є якісь рекомендації, як їх приймати, аби не нашкодити собі?

Калій йодид випускається у формі таблеток. Закордонні аналогічні препарати мають дозування 130 мг і 65 мг, а в Україні вони випускаються з дозуванням 250 мг. Для дорослої людини потрібна одноразова доза - це пів таблетки українського виробництва для дорослих або четвертина для дітей, або відповідно ціла таблетка іноземного виробництва для дорослих, якщо це таблетка 130 мг, і 65 мг для дітей. Але пігулки потрібно приймати тільки тоді, коли буде відповідне офіційне оголошення уряду про витік радіації на АЕС. Це дуже важливо. Ні в якому разі не можна купувати і профілактично пити калій йодид, оскільки від цього можуть бути побічні реакції, бо це навантаження на щитоподібну залозу і можна викликати небажані ефекти, які потім доведеться ще лікувати від вживання цієї таблетки, якщо її невчасно випити. І знову ж таки, людям середнього і старшого віку цей препарат недоречно пити взагалі.

Йодид калію
Щоби зменшити негативний вплив радіоактивного йоду на щитоподібну залозу, використовується калій йодид. Фото: picture-alliance/dpa/J. Salvarredy

Дуже поширеними зараз є побутові рекомендації з йодної профілактики - це пити щоденно спиртовий розчин йоду у краплях  чи мазати собі йодну сітку на тілі. Наскільки такі народні методи мають наукове обґрунтування?

Наукові дослідження показують, що це неефективно, оскільки цей йод всмоктується організмом менше одного відсотку. Для того, аби заблокувати всмоктування радіоактивного йоду щитоподібною залозою, то треба випити його 6 мілілітрів, а це небезпечно. Тому не треба цього робити. Мазати йод на тіло можна лише для самозаспокоєння, бо 80 відсотків намазаного на тіло йоду переходить у газоподібний стан і випаровується, взагалі не потрапивши в організм. Тобто реальної профілактики від всього цього не буде.

Які дози радіації і для кого є смертельними чи небезпечними?

Смертельними є дуже великі дози - 1000 мілізівертів (мЗв), ці дози викликають гостру променеву хворобу, яка характеризується спустошенням кісткового мозку, приєднання інфекцій тощо. Але навіть за таких доз і вище при належному лікуванні люди виживають. Такі дози можуть отримати люди, які безпосередньо знаходяться біля джерела опромінення, працівники станції, ліквідатори. Першими симптомами опромінення високими дозами - це нудота, блювота і почервоніння шкіри.

Практично для пересічної людини, отримати такі дози опромінення нереально. Для тих, хто живе в 10 чи 30 кілометровій зоні небезпечними є й набагато менші дози, але все залежить де вони будуть в момент аварії, в яких умовах перебуватимуть - в укритті чи ні, який захисний одяг матимуть. Опромінення для них матиме відкладений ефект, який спостерігатиметься в майбутньому. Тому для цього передбачена евакуація з небезпечних зон. Натомість на більшість людей аварія на АЕС може мати психогенний вплив, на який ВООЗ звернула увагу після аварії на Чорнобильській АЕС. Це коли люди дуже бояться, знаходяться в паніці й такий психогенний вплив на організм значно сильніше діє, аніж безпосередній вплив радіації. На цей ефект і розраховують так звані "ядерні терористи".

Чи загрожує захоплення АЕС в Україні ядерною катастрофою?

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

ронетранспортер Dingo

Німеччина передала Україні 20 бронеавтомобілів Dingo

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку