230 тисяч українців стали жертвами торгівлі людьми | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 23.10.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

230 тисяч українців стали жертвами торгівлі людьми

За оцінками міжнародних експертів, більше 230 тисяч українців побували у рабстві за часів незалежності України. Якщо раніше людей найчастіше експлуатували сексуально, то нині втягують в трудове рабство.

Раніше у рабство потряпляли насамперед жінки. Тепер ситуація змінилася

Раніше у рабство потряпляли насамперед жінки. Тепер ситуація змінилася

Торгівля людьми є глобальним злочинним бізнесом, сучасною формою рабства. Міністерство соціальної політики України, посилаючись на статистичні дані Міжнародної організації з міграції (МОМ), наводить шокуючі цифри примусової експлуатації людей. За цими даними, більше 230 тисяч українців стали жертвами торгівлі людьми в період після здобуття Україною незалежності. Це узагальнююча цифра тих, кого правоохоронці ідентифікували як жертв торгівлі людьми, хто звернувся до офіційних державних органів за правовою допомогою і тих, хто звернувся за психологічною підтримкою до правозахисних організацій, у тому числі анонімно.

"Україна наразі є країною постачання людей для торгівлі, країною-транзитером і країною призначення", - каже віце-президент правозахисної громадської організації "Ла-Страда Україна" Тетяна Черепаха. У сучасному розумінні рабство - це не тільки торгівля людьми та сексуальна експлуатація, але також примусова праця, в тому числі і примус до жебрацтва, боргова кабала, примусовий шлюб, експлуатація дітей.

Чоловіки "під прицілом"

Правозахисники відзначають: якщо у 90-ті роки найбільш поширеною була торгівля людьми задля сексуальної експлуатації, зокрема найбільше від цього страждали жінки, то нині тенденція змінилась - українців все частіше втягують у трудове рабство. "Статистика останніх років готовить про те, що найбільше чоловіків ідентифікують як постраждалих від торгівлі людьми. І саме трудова експлуатація тепер превалює серед поширених видів експлуатації", - відзначає Катерина Черепаха. Здебільшого людей використовують на будівництві, сезонних сільськогосподарських роботах, у протизаконній діяльності.

Українських чоловіків вербують, обіцяючи високий дохід і хорошу роботу за кордоном, але в підсумку вивозять на нелегальні роботи. Причиною зміни акцентів правозахисники називають погіршення економічної ситуації в країні, зокрема бойові дії на Сході України. "Перебуваючи у скрутному становищі, люди погоджуються на ризиковані пропозиції, навіть усвідомлюючи, що можуть стати жертвою торгівлі людьми", - відзначає Катерина Черепаха.

Наркокур'єрство - новий вид рабства

Досить часто українці потрапляють у сучасне рабство у країнах ЄС, зокрема легально виїжджаючи на заробітки, приміром в Польщу. Але потім людей нелегально переплавляють в інші країни, забирають документи і людина вже не може вільно пересуватися, не має можливості змінити роботу, не може вільно спілкуватися,відпрацьовує стільки часу, скільки встановлює експлуататор. "У нас є справа, коли людей вивозили до однієї з країн Балтії, а потім їх уже звідти переправляли до інших країн ЄС, де вони робили все, що їм скажуть. Найстрашніше у цих випадках, що юридично цих людей в Європі немає - шукати їх ніхто не буде", - розповів агентству УНН начальник департаменту боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, Нацполіції України Артем Крищенко.

Однак, за його словами, найбільш тривожна тенденція щодо трудового рабства українців спостерігається в Росії. Останнім часом найнятих в Україні чоловіків в РФ дедалі частіше використовують як кур'єрів у наркоторгівлі."В Україні люди бачать рекламу з пропозицією роботи в Росії з високим заробітком. Приїжджають в РФ, від них вимагають відкрити рахунок в "Сбербанку", купити сімкарту, дають на розвезення товар і нерідко це наркотичні речовини", - описує схему сучасної торгівлі людьми юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Чекарьов.

За даними міністерства закордонних справ України, в Росії під слідство за підозрою у причетності до розповсюдження наркотиків потрапили вже понад дві тисячі українців. Скільки з них знали, на що йдуть, а скільки стали жертвами шахрайства - невідомо. Водночас, вочевидь, жертви торгівлі людьми нечасто потрапляють в поле зору російських органів влади. "36 українських громадян у РФ отримали статус тих, хто є жертвами торгівлі людьми", - повідомила заступниця міністра соціальної політики України Наталія Федорович у Києві під час символічної ходи Walk for Freedom з нагоди Європейського дня боротьби з торгівлею людьми.

Експлуатація людей в середині країни

Однак непоодинокі випадки експлуатації людей і в середині країни. Минулого року Нацполіція України викрила цілу мережу підпільних "центрів реабілітації алкогольно та наркозалежних". Організатори назвали центр "духовним" і говорили, що допоможуть почати нове життя. Натомість у  людей забирали документи, водили на примусові роботи, а за непокору застосовували фізичне насильство. В ході операції правоохоронці звільнили 87людей, яких використовували на будівництві та польових сільгоспроботах.

Окрім цього в Україні людей купують злочинні угруповання, які організовують і заробляють на жебрацтві. Жертвами торгівлі в цьому випадку стають люди без постійного місця проживання, діти, позбавлені батьківського піклування, люди з інвалідністю. Втім, довести правоохоронцям використання, зокрема дітей, у жебрацтві складно. "Коли зафіксовано навіть на камеру, що дитина підходить і віддає гроші дорослому. Коли затримують дорослу особу, вона каже, що давала дитині гроші на булочку і дитина принесла решту. І докажи, що це не так. В Україні дуже складний процес доказування злочину з торгівлі людьми",  - констатує голова правління правозахисної організації "Велес+" Віктор Вальчук.

За даними Нацполіції України, в 2017 році було виявлено 346 фактів торгівлі людьми, а упродовж шести місяців цього року поліцією було виявлено 186 таких фактів. При цьому за увесь час незалежності структури соціального захисту ідентифікували та надали допомогу менше ніж тисячі українцям, констатує заступник міністра соціальної політики Наталія Федорович. Правозахисники відзначають, що жертви торгівлі людьми зазвичай бояться розголосу та суспільного осуду, тому не звертаються за соціальною підтримкою.

Дивитись відео 02:27
Now live
02:27 хв

Сексуальне насилля над дітьми: замовчувати чи викривати? (17.09.2018)

Аудіо й відео до теми

Реклама