10 років потому: що потрібно знати про п′ятиденну війну Росії та Грузії | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.08.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

10 років потому: що потрібно знати про п'ятиденну війну Росії та Грузії

У ніч на 8 серпня 2008 року грузинські військові увійшли до Цхінвалі, але вже невдовзі їх витіснила звідти армія Росії, що дійшла майже до Тбілісі. Що казали про ту війну тоді та як оцінюють її зараз - у матеріалі DW.

Південна Осетія

Цхінвалі, 21 серпня 2008 року

Якщо вірити соціологічним опитуванням "Левада-центру", кожен п'ятий росіянин взагалі не знає про збройний конфлікт Росії й Грузії в серпні 2008 року. Це була нетривала війна - всього п'ять днів, але вона мала далекосяжні наслідки - для Південного Кавказу, Росії та Заходу. Головні віхи конфлікту, його наслідки й відповідь на питання, хто першим почав - в матеріалі DW.

Початок серпневої війни. Що казали тоді?

У перші години й дні конфлікту, що збіглася в часі з відкриттям Літньої Олімпіади в Пекіні, ключовим було питання про те, хто першим почав. Як це зазвичай трапляється, першою жертвою війни стала правда - в потоці суперечливих заяв із різних сторін дати правильну відповідь було непросто.

Офіційний Тбілісі наполягав на тому, що до початку бойових дій - атаки на Цхінвалі в ніч з 7 на 8 серпня 2008 року - грузинську армію підштовхнули збройні напади південноосетинських сепаратистів. Крім того, грузинська влада говорила про "відновлення конституційного ладу" над непідконтрольною Тбілісі територією Південної Осетії. Росія стверджувала натомість, що захистила своїх громадян і миротворців в Південній Осетії й лише відповіла на агресію з боку Грузії, "примушуючи її до миру".

Західні ЗМІ й уряди розкололися: Польща та країни Балтії схилялися до версії про те, що агресію розпочали російські й південноосетинські збройні сили, яких підтримували росіяни, й вимагали жорсткої реакції Євросоюзу. "Старі" члени ЄС, у тому числі й Німеччина, - закликали обидві сторони до деескалації.

Хід війни: поразка Грузії

Головні бойові дії точилися в Південній Осетії - в ніч з 7 на 8 серпня Грузія спочатку піддала масованому артобстрілу столицю Південної Осетії Цхінвалі, після чого зробила спробу встановлення контролю над республікою. Вдень 8 серпня тодішній президент Росії Дмитро Медведєв оголосив про початок "операції з примушення до миру" в зоні конфлікту.

Південна Осетія

Російський танк в Цхінвалі, 20 серпня 2008 року

У регіон було введено значні російські сили. Бойові дії тривали всього п'ять днів і завершилися 12 серпня поразкою грузинської армії. Російські військові спільно з південно-осетинськими збройними формуваннями витіснили війська Грузії з території непідконтрольної їй Південної Осетії й зупинилися під Тбілісі.

Жертви конфлікту й біженці

Російські військові в серпневій війні 2008 року втратили 67 осіб, з грузинського боку було 170 загиблих. Загалом жертвами п'ятиденного конфлікту стало близько 850 осіб, поранення отримали близько двох тисяч осіб. До 30 тисяч грузин вигнали з Південної Осетії й вони досі не можуть повернутися до своїх домівок.

План Медведєва-Саркозі та його результати

12 серпня 2008 року за посередництва ЄС та особисто президента Франції Ніколя Саркозі війну вдалося зупинити. Саркозі разом з президентом Росії Дмитром Медведєвим виробили план мирного врегулювання з шести пунктів.

Ніколя Саркозі

Ніколя Саркозі (архівне фото)

План передбачав не тільки припинення вогню, але також і виведення збройних сил на колишні позиції, які вони займали до початку бойових дій.

У цьому аспекті план не виконується: Росія зберігає військову присутність як в Абхазії, так і в Південній Осетії й до сьогодні. Також не виконується і шостий пункт угоди, під яким, утім, не підписався грузинський лідер - той, який передбачав початок міжнародного обговорення майбутнього статусу Південної Осетії й Абхазії.

Хто першим почав, Грузія чи Росія?

Керівництво Грузії завжди стверджувало, що першою бойові дії почала Росія, а Тбілісі вступив у війну з міркувань самооборони - після того, як російські збройні сили з'явилися на території Південної Осетії. Грузинська влада надала роздруківки телефонних переговорів, що свідчили, на її думку, про те, що російські танки пройшли Рокський тунель і вдерлися до Південної Осетії ще до атаки грузинських військових на Цхінвалі.

Південна Осетія

Ділянка кордону автономної республіки Південна Осетія з рештою Грузії

Прояснити це питання змогла незалежна Міжнародна комісія з розслідування обставин війни на Південному Кавказі, створена Євросоюзом. Висновки комісії були однозначні: першою бойові дії почала Грузія.

Все почалося з артилерійського обстрілу в ніч на 8 серпня столиці Південної Осетії Цхінвалі, а потім сухопутної операції грузинських військових на території автономної республіки. Комісія не знайшла достатніх доказів на користь тверджень Грузії про вторгнення значних російських сил до Південної Осетії до 8 серпня.

Європейці звинуватили Росію в провокації конфлікту

Але Москва спровокувала конфлікт і несе відповідальність за нього в багатьох аспектах, заявили члени створеної ЄС комісії. Міжнародна комісія під керівництвом швейцарської дипломатки Хайді Тальявіні навела в своїй доповіді цілий ряд прикладів порушення міжнародного права обома сторонами конфлікту - як Москвою, так і Тбілісі.

Хайді Тальявіні

Хайді Тальявіні

Одним з порушень було названо той факт, що до початку війни з Грузією Москва масово видавала російські паспорти жителям Південної Осетії і Абхазії. Видача паспортів як підготовчий етап до силового вирішення територіальних суперечок?

Щодо цього німецька газета Die Welt ще в 2010 році передбачала: "Що принесе майбутнє? Сьогодні в українському Криму російські дипломати роздають російські паспорти. Ганьба тому, хто вбачає в цьому щось погане".

Підсумки війни для Росії

Росія з миротворця в регіоні Південного Кавказу перетворилася на учасника конфлікту на стороні бунтівних грузинських регіонів. Практично відразу після завершення військових дій, 25 серпня 2008 року, Кремль оголосив про визнання державної незалежності Південної Осетії й Абхазії. Цей крок дозволив Москві зміцнити свою військову присутність в регіоні за рахунок створення баз на території Південної Осетії й Абхазії. Росія також фактично перебрала на себе фінансове забезпечення обох регіонів.

Війна з Грузією, незважаючи на перемогу РФ, продемонструвала недостатнє технічне й матеріальне оснащення російських військ. Вважається, що саме це стало причиною військової реформи в Росії й масштабного переозброєння та переоснащення збройних сил країни.

Підсумки війни для Грузії

Міхеіл Саакашвілі

Війна стало початком занепаду кар'єри Міхеіла Саакашвілі

Поразка в п'ятиденній війні з Росією практично повністю позбавила Тбілісі шансів на врегулювання в найближчому майбутньому конфлікту з двома бунтівними грузинськими регіонами. З моменту п'ятиденної війни між грузинським керівництвом і владою Південної Осетії й Абхазії практично немає зв'язку. Так само на неформальному рівні контакти між жителями прикордонних регіонів звелися до мінімуму.

Серпнева війна стала початком занепаду політичної кар'єри тодішнього президента Грузії Міхеіла Саакашвілі, на наступних парламентських виборах в жовтні 2012 року партія Саакашвілі зазнала поразки. А через рік він сам, не чекаючи закінчення президентського терміну, вилетів за кордон.

Наслідки для Заходу

На бухарестському саміті в квітні 2008 року НАТО відкрила Грузії перспективу членства в Альянсі. Як зазначають дехто зі спостерігачів, цей факт, а також надія на військову допомогу з боку США могли спровокувати тодішнє грузинське керівництво на спробу силою повернути під свій контроль втрачені території автономних республік.

Втручатися в конфлікт країни Заходу не стали. ЄС і США як і раніше не визнають Південну Осетію і Абхазію й наполягають на територіальній цілісності Грузії. Сьогодні посередником у конфлікті виступає Євросоюз - після закінчення серпневої війни ЄС відправив до Грузії неозброєну місію спостерігачів.

Сторони й досі звинувачують одна одну

Між Грузією й Росією й досі немає дипломатичних відносин. Тбілісі розірвав їх невдовзі після визнання Москвою незалежності Абхазії і Південної Осетії, а також вийшов з СНД. Хоч економічна співпраця двох країн за останні роки поступово зміцнилася, оцінка ними війни і через десять років лишилася практично незмінною.

Грузинський президент Георгій Маргвелашвілі поклав на Росію провину за відокремлення від Грузії Абхазії та Південної Осетії. У свою чергу, російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв застеріг Грузію від вступу до НАТО, пригрозивши, що в такому разі "це може спровокувати страшний конфлікт". Більшість росіян, згідно з опитуваннями, звинувачують у конфлікті десятирічної давності Тбілісі й НАТО.

Дивитись відео 05:46
Now live
05:46 хв

Вахтанг Кікабідзе в інтерв'ю DW: Якщо Грузію не приймуть в НАТО, ця країна може зникнути (20.06.2018)

Аудіо й відео до теми