ЄС почав бойкотувати іранську нафту | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 02.07.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

ЄС почав бойкотувати іранську нафту

Починаючи з 1 липня, ЄС припинив купувати іранську нафту. Брюссель сподівається, що цей крок підштовхне Іран до проведення переговорів стосовно його ядерної програми. Чи спрацює ця стратегія?

Євросоюз підвищив ставки у своїй конфронтації з Іраном. Іранським нафтовим танкерам можна буде знову пришвартуватись у європейських портах лише після того, як Тегеран розпочне серйозні переговори стосовно своєї ядерної програми. ЄС та США звинувачують Іран у розробці ядерної зброї. Іран, щоправда, це заперечує та наголошує на своєму праві використовувати ядерну енергію в мирних цілях.

ЄС хоче, щоб Іран розпочав переговори стосовно ядерної програми

ЄС хоче, щоб Іран розпочав переговори стосовно ядерної програми

Ембарго матиме болючі наслідки для обох сторін. ЄС доведеться обходитися без нафти, тоді як Іран, у свою чергу, втрачатиме прибуток. Незважаючи на ворожість, що існує між двома сторонами, у довготерміновій перспективі четвертий в світі постачальник нафти та другий у світі її споживач є залежними один від одного.

Найбільше постраждає Греція

Статистика показує, хто більше за інших постраждає від санкцій. До цього часу близько однієї п'ятої частини іранського експорту нафти йшло в ЄС. Водночас не більше шести відсотків нафти Євросоюзу прийшли з Ірану. Німеччина використовує лише один відсоток нафти з цієї країни.

"На даний час з усіх європейських країн найбільшу проблему має Греція", - пояснює мюнхенський нафтовий експерт Фолькер Бландов з Асоціації з вивчення піку нафти і газу (ASPO). "Греція мала контракти з Іраном, що відокремлювали доставку та оплату». Це означає, що Греція отримувала нафту в кредит і могла платити за це пізніше. Тепер, однак, Греції доведеться піти на нафтову біржу для задоволення своїх потреб, каже Бландов, країна ж не має необхідної готівки, щоб зробити завчасний платіж.

Іспанія та Італія, двоє інших великих клієнтів Ірану в Європі, натомість вчасно переорієнтувалися. "Вони змогли знайти альтернативних постачальників – в Саудівській Аравії, наприклад, - зазначає Бландов. – Європейські країни змогли підготуватися до ембарго із відносною впевненістю, що його буде накладено". Адже міністри закордонних справ ЄС ще в січні домовились про припинення імпорту іранської нафти з 1 липня.

Немає грошей на Рамадан

Багато аналітиків, в тому числі Бландов, вважають, що Іран значно постраждає від санкцій. «Іранська економіка дуже залежить від доходу від експорту нафти, - пояснює він. – Це близько 30-40 відсотків від валового внутрішнього продукту. І коли 20-30 відсотків зникають, це справді може завдати шкоди».

Нафтові санкції – лише один з багатьох заходів, що вживаються проти Ірану з боку ЄС і США. Фінансовий та товарний обміни також були суворо обмежені. У результаті іранська валюта значно впала в ціні. «Зараз уряд Ірану потрапив у подвійній вузол, - вважає Бландов. – Вони терміново потребують доходів від продажу нафти. І в той же час ціни на товари з-за кордону різко зросли у зв'язку зі знеціненням валюти».

Згідно з повідомленнями в ЗМІ, багато іранців стурбовані через настання Рамадану, мусульманського місяця посту і бенкетів, що почнеться за кілька тижнів. Тепер іранці не знають, чи зможуть дозволити собі святкові вечірні страви. Бландов вважає, що ця ситуація може викликати проблеми для іранського уряду. «У 2010 році Єгипет споживав більше нафти, ніж виробляв. Країна не змогла експортувати нафту. Тоді ж і почались заворушення «Арабської весни», тому що уряд не міг субсидувати харчовий та енергетичний сектори, як це було зроблено в попередні роки».

Утім, іранський уряд заперечує, що санкції вже мають якийсь вплив. «Ці країни (ЄС та США) створюють більше проблем для свого власного народу, ніж для нас», - заявив старший священнослужитель Ходжатолеслам Казем Седдігі державному інформаційному агентству IRNA.

Кішки-мишки

Іран може використовувати єгипетський газопровід

Іран може використовувати єгипетський газопровід

Як це вже відбувалось і у минулому, Іран нині шукає креативних шляхів для обходу санкцій. Згідно з повідомленнями медіа, кораблі з державного парку танкерів нещодавно почали плавати під прапором тихоокеанського острова Тувалу, аби уникнути санкцій. Трубопроводи в Єгипті також можуть слугувати лазівкою для іранців. Існує припущення, що іранські танкери можуть закачувати свою нафту в південну частину трубопроводу в Червоному морі, в той час як в північній частині трубопроводу, в Середземному морі, інші танкери можуть забирати нафту і привезти її до європейських портів. Тільки єгиптяни можуть знати про такі оборудки. Це цікаве припущення, зважаючи на нинішнє зближення у єгипетсько-іранських відносинах, зауважує Бландов.

«Це робитиме процес дорогим і таким, що забирає багато часу, - коментує він. – І це не можна робити без обмежень. Таким чином поточного скорочення виробництва від 20 до 30 відсотків, яке ми бачимо в Ірані, імовірно, не уникнути. Це втрати, від яких вони будуть страждати, що б не трапилось».

Низькі ціни на нафту

З початку березня ціни на нафту впали приблизно на 30 відсотків. Попит невеликий. «Коли економіка в Європі та США знову підніметься, очевидно, Іран буде мати перевагу. Тоді ця нафта стане потрібною нам. Тоді ціна на нафту буде дуже стрімко зростати. У такій ситуації було б цікаво подивитися, як відреагує Захід. Що має для нього більше значення – етика чи ціни на нафту?» - коментує Бландов.

В Ірану є нафта, що рано чи пізно буде терміново потрібна іншим. Енергетично голодні Китай та Індія, як і раніше, лишаються потенційними клієнтами. І все ж Ірану є що втрачати через ембарго ЄС, каже Бландов. «Переважно іноземні нафтовидобувні установки через суворе ембарго рано чи пізно перестануть отримувати запасні частини. Це не може бути в інтересах західних країн. Ми дуже залежимо від іранської нафти в довгостроковій перспективі. Таким чином застосування санкцій як висловлення погрози може бути тільки тимчасовим. Буде зроблено все можливе, щоб запобігти вчиненню незворотної шкоди».