ЄС погрожує Хорватії санкціями через суперечливий закон про екстрадицію | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 18.09.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

ЄС погрожує Хорватії санкціями через суперечливий закон про екстрадицію

ЄС наблизився до запровадження санкцій проти Хорватії. Причиною суперечки між Загребом та Брюсселем стала невідповідність хорватських законів про екстрадицію європейським стандартам.

ЄС загрожує Хорватії застосуванням санкцій

ЄС загрожує Хорватії застосуванням санкцій

Європейська Комісія у середу, 18 вересня, на крок наблизилась до запровадження санкцій проти Хорватії, які можуть вилитися у замороженні фінансової допомоги країні. У середу Європейська комісія відкрила провадження щодо невиконання Хорватією однієї з умов про вступ до Європейського Союзу, повідомляє агенція AFP. Балканській країні загрожує не тільки позбавлення фінансової допомоги у розмірі 80 мільйонів євро, наданої для реалізації заходів із приєднання до Шенгенської угоди на наступний рік, а й більш прискіпливе стеження за реалізацією внутрішньої політики та діяльністю органів юстиції.

Про намір вжити заходи щодо уряду у Загребі ще напередодні заявила єврокомісарка з питань юстиції Вівіан Рединг. Протягом наступних десяти робочих днів країни-члени ЄС повинні надати свої висновки, перш ніж Європейська Комісія застосує санкції щодо нового члена ЄС.

Документ: Європейська Комісія відкрила провадження щодо Хорватії

Документ: Європейська Комісія відкрила провадження щодо Хорватії

Тіні минулого

Конфлікт між ЄС та Хорватією виник через закон, яким Хорватія за три дні до вступу до ЄС обмежила дію Європейського ордеру на арешт, передбачивши його застосування тільки за злочини, вчинені після серпня 2002 року. У такий спосіб Хорватія заблокувала екстрадицію низки злочинців, затриманих на її території.

Цим національним законом охоплюються не лише часи балканської війни (1991-1995 роки), а й справа колишнього агента югославських спецслужб Йосипа Перковіча, якого німецькі правоохоронні органи оголосили у міжнародний розшук за причетність до вбивства хорватського політемігранта Степана Дурековича у Баварії в 1983 році.

"Часове обмеження на дію європейського ордеру є однозначним порушенням вимог права ЄС", - йдеться у поясненні Європейської Комісії, яку цитує інформагенція AFP.

Готовність виправитисьчерез рік

Під тиском з Брюсселя влада Хорватії висловила готовність внести відповідні зміни до національного законодавства, однак ті набудуть чинності не раніше липня наступного року. "Такий тривалий час є невиправданим", - відреагувала Єврокомісія, нагадуючи про те, що цього літа для ухвалення закону, який суперечить праву ЄС, Хорватії знадобилось лише кілька днів.

Станом на 6 вересня Хорватія отримала з країн-членів ЄС 121 запит на підставі Європейського ордеру на арешт, що зазвичай передбачає екстрадицію протягом 90-та днів з часу арешту або протягом десяти днів, якщо затримана особа погоджується на екстрадицію.

З цих запитів 23 стосувались злочинних діянь, вчинених до серпня 2002 року. Нині вони не можуть бути виконаними через ухвалений у Хорватії закон.