Єврокомісар Еттинґер: Не треба накладати санкції на постачання нафти і газу | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 25.07.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Єврокомісар Еттинґер: Не треба накладати санкції на постачання нафти і газу

Єврокомісар з питань енергетики Ґюнтер Еттинґер пояснив в інтерв'ю DW своє ставлення до переліку санкцій ЄС проти Росії, а також до реверсу газу в Україну.

Ґюнтер Еттинґер

Ґюнтер Еттинґер

На тлі активних дискусій про запровадження жорсткіших економічних санкцій ЄС проти Росії єврокомісар Ґюнтер Еттинґер виступив із закликом не включати до переліку санкцій постачання російських енергоносіїв. В інтерв'ю DW він пояснив свою позицію.

Цього тижня, коли в ЄС обговорювали жорсткіші санкції проти Росії, Ви закликали не поширювати ці обмеження на енергетичний сектор. Чому?

Ґюнтер Еттинґер: Підприємства Російської Федерації уже протягом кількох десятиліть на суто економічній основі щодня постачають нафту і газ на європейські енергетичні ринки, а також європейським компаніям. Ці поставки в ЄС ніколи не були інструментом політики. У часи "холодної війни" у 1970-1980-их роках усе функціонувало так само, як і упродовж останніх тижнів. Так, ми занепокоєні через кризу, ми обговорюємо санкції і уже застосовуємо їх, утім, накладати санкції на ці щоденні поставки було б неправильним. Тому за узгодженням майже з усіма країнами-членами Європейського Союзу я виступив за те, щоб не додавати до переліку санкцій постачання нафти і газу.

Однак у принципі Ви за санкції, які мають на меті спонукати Росію відмовитися від її теперішнього курсу?

Так, безперечно. Ми не можемо удавати, ніби усе цілком нормально. Російська економіка значною мірою залежить від європейських високих технологій, від європейських інструментів фінансування, від капіталу з Європи. Я вважаю, що нам необхідно дати Путіну відчути, що без хороших відносин із Європою Росія не зможе розвиватися так, як він собі це уявляє.

Утім, головним експортним товаром Росії є нафта і газ. Якщо їх винести за дужки, то чи немає ризику, що решта санкцій виявиться малоефективною?

Ні, я так не вважаю. Адже російські партнери залежать від співпраці і в різних інших галузях, не лише в енергетичній. Останніми роками європейські компанії профінансували будівництво в Росії численних фабрик, налагодили там виробництво. Але наразі такі компанії відкладають нові інвестиції, і правильно роблять. Візьміть галузь хай-тек: у багатьох сферах російська економіка зможе досягнути успіху лише за допомогою технологій з ЄС. Додайте до цього весь фінансовий сектор, погляньте, наприклад, на відплив капіталу. Отже, зовсім немає необхідності втручатися у нафтогазовий сектор, щоб реалізувати ефективні санкції.

Ви закликаєте не чіпати постачання енергоносіїв, а як бути з тими російськими компаніями, які їх здійснюють? Їх теж не варто включати до переліку тих, на кого поширюються санкції?

Якщо в енергетичних компаній є й інші сфери діяльності, якщо вони виступають, приміром, у ролі фінансистів, то санкції у цих сферах цілком припустимі. Але хочу ще раз наголосити: ми очікуємо від Росії, щоб вона не перетворювала газ на інструмент політики, спрямований не лише проти нас, але й проти України чи Молдови. Але ми, своєю чергою, готові не поширювати на газ політичні рішення.

А якщо Росія вживе заходів у відповідь і сама поширить їх на енергетичну сферу?

Ми дуже уважно стежимо за розвитком ситуації, оскільки вважаємо себе відповідальними за надійне забезпечення населення енергоносіями не лише у всьому Євросоюзі, але і в Україні, в Молдові, а також у західній частині Балканського півострова. Тому ми зробимо все можливе, щоб до зими у сховищах України виявилося достатньо запасів газу і щоб вона, зокрема, завдяки реверсу газу мала можливість імпортувати потрібні їй обсяги. У вересні ми продовжимо тристоронні переговори між Україною, Росією та ЄС, щоб знайти проміжне рішення, яке дозволить російським партнерам поновити постачання в Україну. Подивимося, як підуть ці переговори, і будемо реагувати на відповідний результат.

Утім, останніми днями реверсні постачання газу з Європи в Україну скоротилися

Ми і це відстежуємо. Я перебуваю у постійному контакті з міністром енергетики у Києві, якраз учора (24 липня – Ред.) він знову був у мене тут, у Брюсселі. Я зустрінуся також із представниками європейської газової промисловості. Моя мета: зробити так, щоб в Україні продавалося рівно стільки газу, скільки можна їй постачати з технічної точки зору за тих потужностей трубопроводів, які є. Тому не будемо поки поспішати з остаточними висновками.

Але якщо все-таки дійде до перебоїв постачань газу з Росії, хоча це й малоймовірно, - наскільки Європа готова до такого розвитку подій?

Останніми роками ми збільшили потужності наших сховищ. Якщо казати простіше: у нас нині є запас нафти на 130 днів і газу для приватних господарств на 30 днів. Ми диверсифікували джерела і маршрути постачань. Отже, ми вже досягли доволі високого ступеня незалежності. З іншого боку, не лише нам потрібен газ з Росії, а й російському бюджету потрібні гроші, які надходять з європейських газових ринків.