Євродепутатка: Реальний виклик - залучити на свій бік євроскептиків у Верховній Раді | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 09.03.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Євродепутатка: Реальний виклик - залучити на свій бік євроскептиків у Верховній Раді

Чи вірять у Брюсселі в успіх реформування Верховної Ради і введення безвізового режиму між Україною та ЄС? На запитання DW відповідає євродепутатка від Естонії Кайа Каллас.

Кайя Каллас

Кайя Каллас

Українським депутатам нині є що почитати: минулого тижня в Брюсселі представили звіт Місії експертів Європейського парламенту щодо необхідних змін у роботі Верховної Ради. Такі зміни потрібні для перетворення ВР на справді демократичний парламент європейської країни. Наскільки великою є небезпека, що цей документ так і залишиться лише на папері? Чи контролюватиме Європарламент процес перетворень у Верховній Раді? Член делегації Європарламенту зі співпраці з Україною, євродепутатка з Естонії Кайа Каллас погодилась поспілкуватись з DW.

DW: Нещодавно в Брюсселі пройшов насичений Український тиждень у Європарламенті. Чи було це спілкування євродепутатів віч-на-віч з українськими колегами корисним?

Кайа Каллас: Передусім під час цього спілкування ми запевнили українських колег у нашій всебічній підтримці їхньої роботи, спрямованої на трансформацію політичної системи країни. А також ми створили потрібні зв’язки й канали, через які можемо передавати наш досвід та зміцнювати співпрацю. Наприклад, кілька членів делегації Європарламенту зі співробітництва з Україною, включно зі мною, на індивідуальній основі співпрацюватимуть з кількома депутатами Верховної Ради, щоб спільно моніторити прогрес реформ у деяких специфічних сферах. Крім того, для представників ВР Український тиждень став платформою обговорення аспектів реформування поза звичними для них лаштунками, вони отримали змогу винести на розсуд європейських колег та експертів власні міркування та ідеї з цього приводу. І це, я гадаю, стало найціннішим надбанням Українського тижня.

Як, на Ваш погляд, виглядає перспектива реформування Верховної Ради відповідно до рекомендацій європейських експертів?

Головна проблема полягає в тому, що з українського боку люди, які активно беруть участь у спілкування з Європейським парламентом, - це ті, котрі й так глибоко переконані в необхідності втілення реформ. Реальним викликом поки що є залучити на свій бік тих українських депутатів, котрі скептично налаштовані щодо реформи або котрі не мають бажання чи мотивації імплементувати їх. Тому для делегації Верховної Ради, що побувала в Брюсселі, дуже важливо використати свій досвід, котрий вона там здобула, щоб переконати колег у Києві, що ці реформи - важливий крок у правильному напрямку.

Чи має намір Європарламент контролювати процес реформування Верховної Ради, започаткований місією Пета Кокса?

Звіт оціночної місії не має розглядатися як зібрання рекомендації від Європарламента для Верховної Ради. Як підкреслювалося обома сторонами на презентації звіту місії, він є документом, народженим у співпраці двох інституцій і належить як Верховній Раді, так і Європарламенту. Хочу наголосити, що Європарламент не повинен бути центральною силою, котра стоїть за реалізацією рекомендацій, викладених у звіті. Це було б небажаним і недоречним. Реформи будуть успішними лише тоді, якщо воля імплементувати їх народжується в межах тієї інституції, на роботу якої вони впливатимуть. Для того, щоб реформи в Україні спрацювали, представники Верхової Ради повинні визначити, як вони збираються скористатися рекомендаціями, викладеними в звіті, і які з них будуть пріоритетними. Безперечно, ідеальним було б здійснити реформи в повному обсязі та в найближчому майбутньому. Проте навряд чи це можливо, беручи до уваги брак мотивації з боку деяких членів українського парламенту. Водночас ті депутати Верховної Ради, які повністю схвалюють зміни, повинні ще тісніше співпрацювати між собою для того, щоб втілити рекомендації експертів Європейського парламенту. Звичайно, ми будемо уважно стежити за тим, як прогресує цей процес, але зі свого боку ми можемо зробити дуже мало, хіба що висловлювати нашу підтримку та в разі потреби надавати належні експертні оцінки та поради. Реальна робота має бути зроблена самим українцями.

На Вашу думку, чи є розділення процесу введення безвізового режиму з ЄС України та Грузії тривожним знаком для Києва?

З огляду на референдум щодо угоди про асоціацію з Україною, який має пройти в Нідерландах наступного тижня, розділення питання введення безвізового режиму для України та Грузії виглядає певною мірою логічним. І необов'язково має трактуватися як поганий знак для Києва. Багато що залежить від результатів цього референдуму. Я особисто сподіваюся, що нідерландці все-таки розглядатимуть референдум як вітальний жест зближенню між Євросоюзом та Україною, а не платформу для висловлення антиєвропейських сентиментів, і проголосують за ратифікацію угоди про асоціацію. Якщо вони так зроблять, а українці зі свого боку виконають останні умови для введення безвізового режиму, то я не бачу причини, щоб його не було надано Україні одночасно з Грузією.

Також за темою

Реклама