Ялтинська конференція: хто розв′язав ″холодну війну″? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 04.02.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Ялтинська конференція: хто розв'язав "холодну війну"?

На думку німецького історика Йоста Дюльфера, британці, американці та Радянський Союз однаково винні в розпалюванні холодної війни. А Росія сьогодні діє так само, як і СРСР 1945 року.

Учасники конференції у Ялті, 4-11 лютого 1945 року

Учасники конференції у Ялті, 4-11 лютого 1945 року

4 лютого 1945 року, 75 років тому, Франклін Рузвельт (США), Вінстон Черчилль (Великобританія) і Йосип Сталін (СРСР) зустрілися у Лівадійському палаці в Ялті, щоб обговорити післявоєнний устрій Німеччини та Європи. До того моменту крах "третього рейху" сумнівів уже не викликав - Друга світова війна була на завершальній стадії. Необхідно було провести нові державні кордони на територіях, зовсім нещодавно окупованих нацистською Німеччиною, а нині звільнених, і вирішити, на які регіони і в якому обсязі поширюється вплив того чи іншого члена антигітлерівської коаліції.

Згоди щодо наближення беззастережної капітуляції, демілітаризації і денацифікації післявоєнної Німеччини дійшли одразу і без особливих суперечок. Але з низки інших питань консенсусу досягти так і не вдалося - настільки суттєвими були розбіжності.

Про те, яку роль відіграла Ялтинська конференція у світовій історії, DW поспілкувалася з німецьким істориком Йостом Дюльфером (Jost Dülffer).

DW : У Ялті Рузвельту, Черчиллю і Сталіну вдалося домовитися. Але лише частково. І вже буквально за кілька місяців світ занурився в нову війну, на цей раз - у "холодну". Що пішло не так?

Йост Дюльфер: Антигітлерівська коаліція і під час війни взаємодіяла далеко не ідеально. У Ялті вдалося досягти окремих компромісів, але вже там розбіжності проявилися повною мірою. Найскладнішим стало "польське питання". Радянський Союз проігнорував наявність в Лондоні польського уряду у вигнанні і наполіг на кабінеті, лояльному Москві. Виходить, інші союзники повинні були це підтримувати тільки тому, що Союз звільнив Польщу від нацистів?

Німецький історик Йост Дюльфер

Німецький історик Йост Дюльфер

Питання про репарації на користь Радянського Союзу стояло також дуже гостро. США висловлювали припущення, що Німеччина не потягне всіх виплат, оскільки сама перебуває в жалюгідному економічному становищі. Крім того, американці відмовлялися ділитися з союзниками секретами атомної зброї цивільного використання атомної енергії. Взагалі, чинники, які об'єднували союзників, фактично вичерпали себе вже до 1946-47 року.

Радянський Союз звільнив Східну Європу від нацистської Німеччини і послідовно домагався дотримання своїх інтересів на цих територіях. Нездатність зрозуміти і визнати цей факт і привела в результаті до конфронтації і до "холодної війни". Винні в цьому всі сторони. Західні союзники не в змозі були зрозуміти позицію Радянського Союзу, оцінити масштаби збитку, завданого цій країні.

DW.COM

Чи було зрозуміло вже в Ялті, що поділу світу на два табори не уникнути?

Ялтинська конференція була однією з багатьох зустрічей, присвячених повоєнному світоустрою. Через півроку зустрічі проводилися вже на рівні міністрів закордонних справ - поділ Європи став доконаним фактом. А в Ялті ще був шанс... Але конфронтація ідеологій - комунізму і капіталізму - призвела до того, що кожна зі сторін почала на свій кшталт облаштовувати свою сферу впливу. Кожна зі сторін розбудовувала свій вплив на свій лад - Радянський Союз у військовому вимірі, Захід - радше в економічному вимірі.

Якщо символічно підбити підсумки, то що дала світу Ялтинська конференція? Які її результати можна оцінити як позитивні, а які як негативні?

Кілька місяців потому з'явилася Організація Об'єднаних Націй. В Ялті про це говорили небагато, але ухвалили рішення наділити держави-переможниці правом вето. Це правило збереглося дотепер, і воно заважає організації бути більш ефективною. Позитивним було те, що союзники дійсно шукали шлях до миру і були здатні на це, хоча війна все ще тривала.

Сьогоднішня ситуація в Європі дуже нагадує той час. Путін відносно політики, яку він проводить, і характеру його дій - продовжує "сталінську традицію". І це - дуже небезпечна ситуація. Ми думали, що після 1989-90 років в Європі не буде більше поділів на сфери впливу. Однак сьогодні ми спостерігаємо ситуацію, коли Росія, набагато скромніша за розмірами, ніж був Радянський Союз, фактично робить ставку на ті самі методи. І це не може не лякати. Ми думали, що нам вдалося подолати біполярність в Європі, але ми помилялися.

 

Йост Дюльфер - доктор наук, історик, автор книги "Ялта, 4 лютого 1945 року. Друга світова війна і зародження біполярного світу ".

Дивитись відео 10:23

Карл Шлеґель: Минуле в Україні використовують для політичної боротьби

Також за темою