Як Brexit вплине на торгівлю з Україною та санкції щодо РФ | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 31.01.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Як Brexit вплине на торгівлю з Україною та санкції щодо РФ

Після завершення перехідного періоду Brexit Великобританія вийде з зони вільної торгівлі ЄС-Україна та не буде зв'язана санкційною політикою ЄС. DW пояснює, які наслідки для України матиме Brexit.

Великобританія припиняє членство в Євросоюзі 31 січня 2020 року. Хоча України ця подія напряму стосується набагато менше, ніж країни-члени ЄС, Brexit матиме практичне значення і для українців. DW пояснює, що варто знати про наслідки виходу Великобританії з ЄС.

Перехідний період

Наступного дня після Brexit мало що зміниться, адже з 1 лютого до 31 грудня 2020 року діятиме перехідний період. Він означає, що все законодавство ЄС, за окремими винятками, продовжить діяти у Великобританії. Лондон однак більше не зможе брати участь в ухваленні рішень у Євросоюзі.

За згодою обох сторін, перехідний період можна буде подовжити на один чи два роки. Утім, прем'єр Великобританії Борис Джонсон заявляв, що не хотів би на це іти.

Поїздки до Великобританії

У плані поїздок до Великобританії для громадян України змін не очікується, адже ця країна не входила до Шенгенської зони та на неї не поширювалася дія безвізового режиму ЄС для українців. Тим часом Україна вже запровадила тимчасовий безвіз для громадян Сполученого Королівства.

Тарас Качка

Тарас Качка

Торгівля між Україною та Великобританією

У торгівлі після 31 січня також нічого не зміниться. Новою ситуація буде лише з 1 січня 2021 року: тоді Великобританія вийде з зони вільної торгівлі між ЄС і Україною. Після цього автоматично мають почати діяти правила Світової організації торгівлі, однак цього не станеться у разі укладення між Великобританією і Україною окремої торговельної угоди. Такий документ з Великобританією у жовтні 2019 року вже підписала Грузія. Йдеться про угоду про стратегічне партнерство та співпрацю, яка значною мірою повторює угоду про асоціацію країни з ЄС, включно з зоною вільної торгівлі.

Згідно з даними британського уряду, перемовини про подібну угоду з Україною ще тривають.

Торговий представник України Тарас Качка повідомив кореспонденту DW, що ці консультації майже завершені. "Ми залишили відкритими три-чотири сільськогосподарські позиції, де, на наш погляд, є потенціал для розширення. Є товари, щодо яких Великобританія хоче дещо більшого, є ті, щодо яких такі прагнення є у нас. Тож зараз ми зараз вивчаємо, що можемо зробити", - зазначив він. За словами українського урядовця, переговори про політичну частину угоди між Києвом і Лондоном лише почалися, перший раунд відбувся 14-15 січня. "Ідея полягає в тому, щоб реплікувати угоду про асоціацію настільки, наскільки це можливо", - додав Качка.

Качка вважає, що укласти угоду вдасться найближчими тижнями чи місяцями, після чого до кінця року її можна буде ратифікувати. "За будь-яких обставин, вона набере чинності 1 січня, бо де-факто вона вже готова", - запевнив він.

Квоти на українську продукцію

За даними українського Держстату, за 11 місяців минулого року Україна експортувала до Великобританії товарів на суму 580 мільйонів доларів США, а імпортувала - на 694 мільйони доларів. Для України це складає 1,25 відсотка від зовнішньої торгівлі товарами. Це доволі скромний показник, з огляду на те, що понад 42 відсотки українського експорту йде до ЄС. Водночас у загальній зовнішній торгівлі Великобританії Україна займає лише 0,1 відсотка.

Щоправда, Тарас Качка зауважує, що справжні обсяги торгівлі з Великобританією можуть бути вищими, адже частина українських товарів туди завозиться через інші країни ЄС, наприклад Польщу. І в такому разі в статистиці їх відносять до торгівлі з Польщею. Справжню статистику, за словами урядовця, можна буде отримати лише після виходу Великобританії: "На сьогодні ні Україна, ні Британія не можуть 100-відсотково впевнено оцінити товаропотік (між ними. - Ред.)".

Великобританія є важливим покупцем українських меду, м'яса птиці, соків, побутових приладів, які виробляються в Україні, розповідає Качка. Він уточнив, що у новій угоді з Лондоном будуть збережені всі позитивні досягнення, які зараз є в режимі торгівлі: як у питанні нетарифних бар'єрів, так і щодо квот на безмитне ввезення товарів. "Ми дискутували щодо того, що таке частка Британії в квотах ЄС. І ми вийшли на той варіант, який є прийнятним для всіх у більшості випадків", - додав чиновник.

Неочікуваним наслідком Brexit стане фактичне збільшення квот для українського експорту. "Єврокомісія не вважає за необхідне змінювати наявні тарифні квоти чи правила походження", - заявило джерело DW у Єврокомісії. Качка підтвердив DW, що ті квоти, які нині діють для 28 країн ЄС, залишаться в такому самому обсязі для 27 країн. А на додачу до цього Україна отримає окремі квоти на британський ринок: "Ми цим не хизуємося, але де-факто це так", - зазначає урядовець.

Санкції щодо Росії

Європейський Союз за останні роки запровадив низку санкцій через порушення Росією територіальної цілісності України, зокрема за незаконну анексію Криму, за її дії на Донбасі. Ці заходи включають секторальні, економічні та персональні санкції. Крім цього, кількох росіян включили в санкційні списки за хімічну атаку на колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля на території Великобританії.

Протягом перехідного періоду Лондон слідуватиме санкційній політиці ЄС. Після його завершення він зможе самостійно запроваджувати чи скасовувати обмежувальні заходи. Задля цього 2018 року британський парламент ухвалив закон про санкції та протидію відмиванню грошей (The Sanctions and Anti-Money Laundering Act). Цей документ надав додаткові повноваження британському уряду запроваджувати нові санкції. Він набуде чинності після Brexit.

Раніше в уряді в Лондоні заявляли, що планують в майбутньому координувати санкційну політику з ЄС. Це має сенс, адже обмеження тим ефективніші, чим більше країн їх застосовують.

Уже зараз Лондон у питанні санкцій пішов далі, ніж Брюссель. Адже до закону 2018 року внесли так звану поправку Магнітського, яка передбачає можливість забороняти в'їзд та заморожувати активи осіб, причетних до серйозних порушень прав людини в усьому світі. В ЄС поки думають над тим, чи запроваджувати режим санкцій за порушення прав людини. Нагадаємо, російський юрист Сергій Магнітський звинуватив низку чиновників РФ у розкраданні в держави понад 230 мільйонів доларів. У відповідь юриста звинуватили в ухиленні від сплати податків. Він був заарештований і помер у лікарні СІЗО "Матроська тиша" в листопаді 2009 року.

Дивитись відео 04:34

Децентралізація по-британськи, або як виглядає англійська столиця самоврядування (05.03.2019)

Реклама