Як руйнування природи людиною сприяло пандемії COVID-19 | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 23.04.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Як руйнування природи людиною сприяло пандемії COVID-19

Спричинена коронавірусом хвороба COVID-19 є показовим прикладом того, як вплив людини на осередки життя диких тварин сприяє поширенню інфекційних захворювань.

Торгівля панголінами в Індонезії

Торгівля панголінами в Індонезії

Після того, як новий коронавірус наприкінці грудня 2019 року почав поширюватися у китайському мегаполісі Ухані, на виникли перших теорій змови не довелося довго чекати. Одна з них твердила, що вірус начебто розробили у тамтешній лабораторії. Натомість науковці сходяться на думці, що ми маємо справу з зоонозом, тобто хворобою, яка передалася людині від тварин. Найбільш імовірно, що коронавірус SARS-CoV-2 походить від кажана, котрий інфікував іншого ссавця, від якого заразилися вже люди.

Читайте також: Коронавірус, СНІД і чума: чому теорії змови стають вірусними під час пандемій

Утім, хоча SARS-CoV-2 напевно не походить з якоїсь лабораторії, людина зіграла у появі цієї пандемії не останню роль. Втручання у природу, скорочення кількості живих видів і руйнування екосистем роблять передачу таких вірусів набагато ймовірнішою. Це підтверджує нове масштабне дослідження, проведене науковцями з Австралії та США.

Так, останнім часом спалахи нових інфекційних хвороб суттєво почастішали. З 1980-х років їхня кількість потроювалася кожні десять років. Понад дві третини цих хвороб походять від тварин. З них 70 відсотків - від диких тварин. Чимало хвороб, про які ми багато чули за цей час - вірус Ебола, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), свинячий і пташиний грип, - є зоонозами.

Крім того, SARS-CoV-2 та викликана ним хвороба COVID-19 продемонстрували, що у глобальному та тісно пов'язаному сучасному світі спалахи інфекційних хвороб швидко можуть переростати в пандемії. Багато людей були шоковані тим, наскільки швидко COVID-19 поширився усім світом. Але при цьому науковці вже давно застерігали від подібних пандемій.

З серпня 2018 року по липень 2019-го в Амазонії було вирублено майже 10 000 квадратних кілометрів лісу

З серпня 2018 року по липень 2019-го в Амазонії було вирублено майже 10 000 квадратних кілометрів лісу

Порушуючи екосистеми, ми створили передумови для того, аби віруси передавалися від тварин до людей, зазначає еколог і заступник керівника німецького Дослідницького інституту "Стала Європа" Йоахім Шпанґенберґ (Joachim Spangenberg). "Не тварини, а ми створюємо цю ситуацію", - наголошує він у розмові з DW.

Читайте також: Що треба знати про коронавірус: запитання та відповіді

Вирубування лісів і розбалансування екосистем

Люди все більше вдираються в осередки життя диких тварин, вирубують ліси для розведення худоби, влаштовують полювання та добувають ресурси. Це випускає в широкий світ збудників хвороби, які, як правило, ніколи не полишають звичні для них осередки та тварин. "Ми опиняємося все ближче до диких тварин і через це контактуємо з цими вірусами", - зауважує професор вірусології Техаського університету Ян Сянь.

"Зростання густоти населення та все більше втручання у природні осередки життя тварин - не лише з боку людей, але і свійських тварин - збільшує ризик інфікування", - додає Девід Хейман, який досліджує інфекційні хвороби та способи їх передачі в Університеті Мессі у Новій Зеландії. При цьому руйнування екосистем не лише збільшує вірогідність інфікування. Воно також впливає на те, скільки вірусів живе у дикій природі та як вони поводяться, додає науковець.

Протягом останнього століття вирубали близько половини всіх тропічних дощових лісів, у яких живуть приблизно дві третини всіх біологічних видів на Землі. Такі масштабні втрати середовищ існування мають наслідки для усієї екосистеми, зокрема і "тих її частин, про які ми так охоче забуваємо, - інфекцій", говорить Хейман.

Науковці дійшли висновку, що коли зникають тварини на верхівці харчового ланцюга, то тварини нижчих ланок, наприклад, пацюки та миші, схильні за певних обставин займати їхні місця проживання. А саме ці тварини несуть із собою більше за інших збудників хвороб. "Має значення не лише те, скільки видів живуть в екосистемі, але також і те, які саме це види", - зазначає Аліс Латін з Товариства охорони дикої природи.

"Кожен вид має свою роль в екосистемі, й іноді достатньо замінити лише один вид іншим, щоб спричинити велетенські наслідки для ризику інфікування. І ми не завжди можемо це передбачити", - заявила вона DW.

Зміни в середовищах проживання можуть змушувати переселятися диких тварин разом з їхніми збудниками хвороб - причому й у ті райони, де живуть люди. Латін наводить приклад вірусу Ніпах, який спричинив спалах хвороби в Малайзії у кінці 1990-х років. Вирубування дерев змусило тоді криланів залишити ліси, де вони жили, і переселитися у мангові дерева, що росли на території ферм, де розводили свиней. Кажани часто переносять збудників хвороб, на які вони самі не хворіють. Того разу вони своїми випорожненнями та слиною заразили свиней, а ті вже інфікували працівників ферм.

Існують і докази того, що розбалансування екосистем збільшує ризик появи нових шляхів передачі хвороб. За словами німецького дослідника Шпанґенберґа, саме через це настільки важливим є підхід "Єдиної охорони здоров'я". Він заснований на ідеї, що все пов'язано з усім - і здоров'я тварин, і екосистема, і людина. Як тільки один з елементів виходить зі збалансованого стану, те саме відбувається і з іншими.

Торгівля дикими тваринами

Так звані "мокрі" ринки, де продають тварин, які або ще живі, або яких тільки-но забили, є додатковими розсадниками інфекційних хвороб. Науковці вважають, що коронавірус SARS-CoV-2 з високою імовірністю походить з одного з таких ринків у китайському Ухані.

Читайте також: Коронавірус і подекуди небезпечні гастрономічні вподобання китайців

Клітки з набитими в них хворими тваринами з багатьох причин є "ідеальним середовищем" для розмноження збудників хвороб, говорить Шпанґенберґ, а також "найшвидшим шляхом передачі хвороби від одного виду до іншого". Тому багато науковців, включно з Шпанґенберґом, переконані, що у світі потрібно запровадити жорсткі вимоги, які б регулювали ринки, де торгують живими тваринами.

А секретарка Конвенції ООН з біологічного розмаїття Елізабет Марума Мрема взагалі вимагає заборонити ринки диких тварин в усьому світі. При цьому вона зауважує, що мільйони людей, передусім у регіонах з низьким рівнем доходів, залежать від продуктів харчування та виручки, які їм забезпечують ці ринки.

І тому, пояснює Хейман, настільки складно знайти заходи, які би запобігли поширенню хвороб. Експлуатація тварин - це лише одна з проблем. "Бідність, наявність роботи, ставлення до людей у віддалених областях, а також спосіб, у який люди поводяться з харчовими продуктами" - все це, за словами Хеймана, створює умови для передачі інфекцій.

Доведеться щось змінювати і в економіці, певна Латін: "Адже втрати від появи хвороб та передачі їх дикими тваринами набагато вищі за економічний зиск від експлуатації довкілля". "Ми належимо до природи, ми - частина екосистем, у яких наше здоров'я залежить від здоров'я диких і свійських тварин, а також від стану довкілля. Ми повинні знайти кращий шлях безпечно жити поряд одне з одним", - закликає Латін.