1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Канцлерка Німеччини Анґела Меркель та президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв (фото з архіву)
Канцлерка Німеччини Анґела Меркель та президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв (фото з архіву)Фото: AP

Берлін про роль Астани в Україні

Микита Жолквер
29 грудня 2014 р.

15 січня в Астані відбудеться нова зустріч у "нормандському" форматі. Як оцінюють в Берліні дедалі активнішу участь президента Казахстану в пошуку вирішення конфлікту в Україні?

https://www.dw.com/uk/%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%8E-%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD-%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C-%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8-%D1%83-%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D1%83-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96/a-18159303

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель інколи по кілька разів на тиждень обговорює ситуацію на Сході України то із західними лідерами, то з Володимиром Путіним, то з Петром Порошенком, то з ними обома відразу. У Берліні підрахували, що, наприклад, з російським президентом за час української кризи вона розмовляла вже близько півсотні разів.

Ось і в минулі вихідні - незважаючи на різдвяну паузу в Німеччині - Меркель знову говорила на цю тему по телефону. Одним з її співрозмовників був знову Порошенко, а ось другий на цей раз новий - президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. Що спонукало главу уряду ФРН обговорити ситуацію на Сході України саме з ним?

Прохання Назарбаєва

Відповідаючи у понеділок, 29 грудня, на це запитання кореспондента DW, заступниця офіційного представника канцлера Крістіане Вірц повідомила, що "президент Казахстану нещодавно був в Україні, ознайомився зі станом справ на місці та поінформував канцлерку про свої спостереження і висновки".

За день до візиту в Київ Назарбаєва (22 грудня) тут же побував і президент сусідньої Білорусі Олександр Лукашенко. Чому в уряді Німеччини не вважали за потрібне поцікавитися і його враженнями від того, що відбувається в Україні?

Виявляється, пояснила Вірц, "президент Казахстану сам виявив бажання поговорити з канцлеркою, це бажання вона задовольнила і говорила з ним, зрозуміло, і для того, щоб дізнатися, які спостереження він зробив у цій ситуації".

Що стосується ролі Казахстану в спробах мирного врегулювання конфлікту в Україні, то, за словами представника МЗС Німеччини, Берлін вже давно веде діалог з Астаною з різних питань регіонального значення, в тому числі і про ситуацію в Україні. Про це, зокрема, відносно нещодавно йшлося й під час візиту міністра закордонних справ ФРН в Казахстан, нагадав він. Так що з точки зору німецької дипломатії "телефонну розмову Меркель з Назарбаєвим, а також його візит до Києва варто розглядати в загальному контексті нашого діалогу як з самою Україною, так і з Росією".

Нормандський формат в Астані

Про що конкретно веде телефонні переговори очільниця німецького уряду, офіційний Берлін ніколи не повідомляє, посилаючись на їхню конфіденційність. Але важко припустити, що в ході розмови з Назарбаєвим мова не йшла про заплановану на 15 січня в Астані чергову зустріч у "нормандському" форматі, тобто, лідерів Німеччини, Франції, Росії та України, про що повідомив у понеділок вдень сам Петро Порошенко. І хоча президент Казахстану формально до цього формату не відноситься, роль приймаючої сторони також важлива.

Чи можна говорити про те, що Німеччина й Казахстан мають якийсь загальний знаменник в оцінці української кризи та підходах до її подолання? Можливо, Астана могла б, з точки зору Берліна, стати посередником?

"Ми всі зацікавлені в якнайшвидшій стабілізації ситуації на Сході України та реалізації мінських домовленостей, - обережно заявив прес-секретар міністра закордонних справ. - І ми вітаємо кожного, хто може сприяти подоланню конфлікту, особливо тих, хто має тут хороші зв'язки і регіональну компетенцію" .

Кримський сценарій для Казахстану?

На відміну від офіційних представників уряду ФРН, незалежні експерти висловлюються більш відверто. Вони звертають увагу на ту обставину, що як і Німеччина, Казахстан виступає за збереження суверенітету і територіальної цілісності України.

До того ж під час нещодавнього візиту до Києва президент Казахстану підписав з Україною кілька угод, в тому числі, про "відновлення в повному обсязі військово-технічного співробітництва" і про спільні космічні проекти. Раніше Назарбаєв проводив екстрену нараду в міністерстві оборони Казахстану, на якому вимагав від військових керівників наростити темпи технологічної модернізації армії і підвищити рівень обороноздатності країни.

На думку аналітиків, в Астані не виключають, що Москва може повторити "кримський сценарій" і щодо Казахстану, на півночі якого проживає багато етнічних росіян. Такі побоювання особливо зросли після висловлювань Путіна про державність Казахстану.

"Путін на Селігері заявив, що у Казахстану немає традиції державності, все тільки на Назарбаєві і тримається, - нагадав в інтерв'ю DW професор Інсбрукського університету Ґерхард Манґотт. - Це можна зрозуміти так: піде Назарбаєв, і незалежність Казахстану опиниться під питанням".

На висловлювання Путіна звернула увагу і німецька експертка по Центральній Азії Беате Ешмент. "У світлі ситуації в Україні і висловлювань Жириновського або Лимонова, які вважають, що Росія зобов'язана втрутитися в казахстанську ситуацію в разі ослаблення там влади, саме цей пасаж виглядає небезпечним, - наголосила вона. - Виходить, якщо Нурсултана Назарбаєва не буде при владі, то й існування незалежної держави опиниться під питанням".

Президент Казахстану утримується від публічної критики дій Росії в Криму та на Сході України. На думку аналітиків, однак, він ними незадоволений, оскільки, по-перше, вони становлять собою загрозу також територіальній цілісності та суверенітету його країни, а по-друге, тому, що введені Заходом санкції проти Кремля вводять Євразійський економічний союз, який починає діяти з 1 січня 2015 року, за словами самого Назарбаєва, "в зону ризику".

Пропустити розділ Топтема

Топтема

У липні ракетний удар убив 48 людей у п'ятиповерхівці в Часовому Яру на Донеччині

РФ ударила по гуртожитку в Часовому Яру: під завалами люди

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку