1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Канцлерка Німеччини Анґела Меркель та президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв (фото з архіву)
Канцлерка Німеччини Анґела Меркель та президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв (фото з архіву)Фото: AP

Берлін про роль Астани в Україні

Микита Жолквер
29 грудня 2014 р.

15 січня в Астані відбудеться нова зустріч у "нормандському" форматі. Як оцінюють в Берліні дедалі активнішу участь президента Казахстану в пошуку вирішення конфлікту в Україні?

https://p.dw.com/p/1EC3z

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель інколи по кілька разів на тиждень обговорює ситуацію на Сході України то із західними лідерами, то з Володимиром Путіним, то з Петром Порошенком, то з ними обома відразу. У Берліні підрахували, що, наприклад, з російським президентом за час української кризи вона розмовляла вже близько півсотні разів.

Ось і в минулі вихідні - незважаючи на різдвяну паузу в Німеччині - Меркель знову говорила на цю тему по телефону. Одним з її співрозмовників був знову Порошенко, а ось другий на цей раз новий - президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. Що спонукало главу уряду ФРН обговорити ситуацію на Сході України саме з ним?

Прохання Назарбаєва

Відповідаючи у понеділок, 29 грудня, на це запитання кореспондента DW, заступниця офіційного представника канцлера Крістіане Вірц повідомила, що "президент Казахстану нещодавно був в Україні, ознайомився зі станом справ на місці та поінформував канцлерку про свої спостереження і висновки".

За день до візиту в Київ Назарбаєва (22 грудня) тут же побував і президент сусідньої Білорусі Олександр Лукашенко. Чому в уряді Німеччини не вважали за потрібне поцікавитися і його враженнями від того, що відбувається в Україні?

Виявляється, пояснила Вірц, "президент Казахстану сам виявив бажання поговорити з канцлеркою, це бажання вона задовольнила і говорила з ним, зрозуміло, і для того, щоб дізнатися, які спостереження він зробив у цій ситуації".

Що стосується ролі Казахстану в спробах мирного врегулювання конфлікту в Україні, то, за словами представника МЗС Німеччини, Берлін вже давно веде діалог з Астаною з різних питань регіонального значення, в тому числі і про ситуацію в Україні. Про це, зокрема, відносно нещодавно йшлося й під час візиту міністра закордонних справ ФРН в Казахстан, нагадав він. Так що з точки зору німецької дипломатії "телефонну розмову Меркель з Назарбаєвим, а також його візит до Києва варто розглядати в загальному контексті нашого діалогу як з самою Україною, так і з Росією".

Нормандський формат в Астані

Про що конкретно веде телефонні переговори очільниця німецького уряду, офіційний Берлін ніколи не повідомляє, посилаючись на їхню конфіденційність. Але важко припустити, що в ході розмови з Назарбаєвим мова не йшла про заплановану на 15 січня в Астані чергову зустріч у "нормандському" форматі, тобто, лідерів Німеччини, Франції, Росії та України, про що повідомив у понеділок вдень сам Петро Порошенко. І хоча президент Казахстану формально до цього формату не відноситься, роль приймаючої сторони також важлива.

Чи можна говорити про те, що Німеччина й Казахстан мають якийсь загальний знаменник в оцінці української кризи та підходах до її подолання? Можливо, Астана могла б, з точки зору Берліна, стати посередником?

"Ми всі зацікавлені в якнайшвидшій стабілізації ситуації на Сході України та реалізації мінських домовленостей, - обережно заявив прес-секретар міністра закордонних справ. - І ми вітаємо кожного, хто може сприяти подоланню конфлікту, особливо тих, хто має тут хороші зв'язки і регіональну компетенцію" .

Кримський сценарій для Казахстану?

На відміну від офіційних представників уряду ФРН, незалежні експерти висловлюються більш відверто. Вони звертають увагу на ту обставину, що як і Німеччина, Казахстан виступає за збереження суверенітету і територіальної цілісності України.

До того ж під час нещодавнього візиту до Києва президент Казахстану підписав з Україною кілька угод, в тому числі, про "відновлення в повному обсязі військово-технічного співробітництва" і про спільні космічні проекти. Раніше Назарбаєв проводив екстрену нараду в міністерстві оборони Казахстану, на якому вимагав від військових керівників наростити темпи технологічної модернізації армії і підвищити рівень обороноздатності країни.

На думку аналітиків, в Астані не виключають, що Москва може повторити "кримський сценарій" і щодо Казахстану, на півночі якого проживає багато етнічних росіян. Такі побоювання особливо зросли після висловлювань Путіна про державність Казахстану.

"Путін на Селігері заявив, що у Казахстану немає традиції державності, все тільки на Назарбаєві і тримається, - нагадав в інтерв'ю DW професор Інсбрукського університету Ґерхард Манґотт. - Це можна зрозуміти так: піде Назарбаєв, і незалежність Казахстану опиниться під питанням".

На висловлювання Путіна звернула увагу і німецька експертка по Центральній Азії Беате Ешмент. "У світлі ситуації в Україні і висловлювань Жириновського або Лимонова, які вважають, що Росія зобов'язана втрутитися в казахстанську ситуацію в разі ослаблення там влади, саме цей пасаж виглядає небезпечним, - наголосила вона. - Виходить, якщо Нурсултана Назарбаєва не буде при владі, то й існування незалежної держави опиниться під питанням".

Президент Казахстану утримується від публічної критики дій Росії в Криму та на Сході України. На думку аналітиків, однак, він ними незадоволений, оскільки, по-перше, вони становлять собою загрозу також територіальній цілісності та суверенітету його країни, а по-друге, тому, що введені Заходом санкції проти Кремля вводять Євразійський економічний союз, який починає діяти з 1 січня 2015 року, за словами самого Назарбаєва, "в зону ризику".

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Держсекретар США Ентоні Блінкен

США думають, як визнати РФ спонсором тероризму без наслідків

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку