Якими можуть бути наслідки відмови США від ядерної угоди з Іраном | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 08.05.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Світ

Якими можуть бути наслідки відмови США від ядерної угоди з Іраном

Дональд Трамп заявив, що оприлюднить рішення щодо ядерної угоди з Іраном 8 травня. Вихід США з угоди загрожує негативними наслідками не лише для Вашингтона, але й для ЄС та Близького Сходу.

Дональд Трамп

Дональд Трамп пообіцяв 8 травня оголосити своє рішення стосовно угоди з Іраном

Президенту США Дональду Трампу подобається бути в центрі уваги й тримати весь світ у напрузі. Багато політологів - як американських, так і європейських - називають єдиною константою президентства Трампа непередбачуваність. Останнім яскравим підтвердженням цьому стала його зустріч з президентом Франції Еммануелем Макроном, під час якої обговорювалась можливість виходу США з ядерної угоди з Іраном. "Ніхто не знає, яке рішення я ухвалю 12 травня", - заявив Трамп у розмові зі своїм французьким колегою. І дещо пізніше не менш загадково додав: "Подивимося, чи зроблю я те, що декотрі від мене очікують, чи з'явиться можливість укласти нову угоду на міцній основі".

Трамп вирішив не чекати до 12 травня

Термін, встановлений Трампом для того, аби ухвалити рішення стосовно міжнародної угоди, досягнутої з Іраном у 2015 році, - Спільному всеосяжному плану дій (СВПД) - спливав 12 травня. Однак 7 травня американський президент раптом заявив, що не чекатиме цієї дати й оголосить своє рішення вже у вівторок, 8 травня.

Президент Ірану Хасан Роухані

Президент Ірану Хасан Роухані

Договір, який уклали ще в період президентства Барака Обами Іран та шість країн - США, Росія, Китай, Великобританія, Франція й Німеччина, - Трамп неодноразово називав "найгіршою угодою всіх часів". При цьому європейські учасники домовленостей з Тегераном розцінюють їх як великий дипломатичний успіх, який дозволив обмежити ядерну програму Ірану в обмін на ослаблення міжнародних санкцій. Тому європейці з усіх сил намагаються не допустити, аби США розірвали угоду з ядерної програми Ірану.

Що не влаштовує Трампа в угоді?

Президент США вважає Іран ворогом номер один на Близькому Сході, називає уряд країни "фанатичним режимом" й обвинувачує Тегеран у порушенні умов спільного плану дій з ядерної програми. 12 січня 2018 року США подовжили режим скасування санкцій проти Ірану на 4 місяці, фактично висунувши європейським учасникам СВПД ультиматум: сформулювати за цей час більш жорсткі умови для Тегерана.

"Санкції залишаються поки що замороженими, однак саму угоду потрібно переробити, помилки усунути, а Ірану необхідно пред‘явити значно жорсткіші вимоги. Якщо не вдасться домовитися з приводу нових умов  найближчим часом, я негайно вийду з угоди", - заявив тоді Дональд Трамп.

Яких змін у СВПД домагається президент США?

Дональд Трамп вимагає включити в угоду з Іраном пункт про обмеження програми створення іранських балістичних ракет, яка нині перебуває за межами СВПД. Окрім того, він вважає, що нинішні домовленості ігнорують той факт, що іранське керівництво підтримує терористів та повстанців на Близькому Сході. Раніше міністерство фінансів США запровадило фінансові санкції проти Корпусу стражів ісламської революції, який Трамп назвав "терористичним, корумпованим особистим підрозділом іранського лідера".

Президента США також не влаштовує той факт, що обмеження на програму збагачення Іраном урану діють лише до 2025 року. Трамп вимагає скасувати граничні терміни обмежень на проведення ядерних досліджень в Ірані, оскільки впевнений, що інакше після завершення їхньої дії Тегеран знову зможе безперешкодно працювати над створенням ядерної зброї.

Як реагують інші учасники угоди?

Аби не допустити виходу США з угоди про іранську ядерну програму, країни так званої групи E3, до якої входять Німеччина, Франція та Великобританія, ведуть переговори про виконання вимог США і можливість змінити умови чинної угоди. Наприкінці квітня, за кілька днів до візитів Макрона й Меркель до Вашингтона, європейські законодавці звернулись до своїх американських колег з відкритим листом, у якому закликали Конгрес США підтримати угоду щодо Ірану.
 

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммед Шаріф показує проект угоди, Відень, 2015 рік

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммед Шаріф показує проект угоди, Відень, 2015 рік

Тегеран, у свою чергу, рішучо відкидає будь-які спроби провести нові перемовини щодо СВПД - про це президент Ісламської Республіки Хасан Роухані заявив 29 квітня, під час телефонної розмови з французьким лідером Еммануелем Макроном. "Ядерна угода чи будь-який інший аспект, що має стосунок до неї, жодним чином не підлягає обговоренню", - підкреслив він. Тегеран не прийме жодних обмежень, що виходять за межі раніше взятих на себе зобов‘язань, вказалв Роухані.

У виступі на держтелебаченні 6 травня Роухані висловився ще різкіше. Якщо президент США Дональд Трамп скасує угоду, Сполучені Штати потім шкодуватимуть через це "як ніколи раніше в своїй історії", попередив іранський президент. Він також додав, що його країна готується до того, що США вийдуть з угоди, і на цей випадок іранські ядерні відомства отримали низку розпоряджень. Подробиць Роухані не повідомив.

Чому європейціта Росія не хочуть перегляду СВПД?

Європейці також не хочуть перегляду ядерної угоди з Іраном. "Вимогу Трампа практично неможливо виконати, оскільки в такому разі довелося б змінювати не окремі аспекти, а повністю всі домовленості", - пояснює в інтерв‘ю DW експерт з питань безпеки й контролю над озброєннями берлінського Фонду науки й політики (SWP) Олівер Маєр. За його словами, Спільний всеосяжний план дій - це комплексна угода, складена в результаті тривалих перемовин. У ній не одна сотня сторінок, і проробити заново той самий обсяг роботи було б неймовірно складно.

Небезпеку виходу Сполучених Штатів з угоди з Іраном усвідомлює й Росія. Відмова Дональда Трампа від участі у СВПД і запровадження раніше скасованих санкцій може призвести до скасування самого договору й до нового протистояння на Близькому Сході, заявив в інтерв‘ю DW постійний представник РФ у Євросоюзі Володимир Чижов.

Якими можуть бутинаслідки виходу США з СВПД?

Якщо Дональд Трамп все ж таки розірве ядерну угоду з Іраном, одним з наслідків цього може стати початок відчуження між Сполученими Штатами та Європою. Причому, на думку деяких політологів, свій внесок у загострення відносин між західними союзниками намагатиметься внести Іран.

Він може спробувати якщо й не вбити клин між США та Європою, то принаймні використати різні інтереси Сполучених Штатів та європейців - у цьому переконаний і голова військово-політичного штабу при міністерстві оборони Ізраїлю Амос Гілад. В інтерв‘ю газеті Haaretz він припустив, що розбіжності в західному таборі будуть на руку Ірану: це ускладнить єдину міжнародну позицію щодо ядерної програми Тегерана. "Якщо американці відмовляться від угоди, їм необхідно буде запропонувати якусь альтернативу. Але жодного другого варіанту я поки не бачу", - констатував Гілад.

Іран може спробувати вбити клин між США і Європою

Іран може спробувати вбити клин між США і Європою

Наскільки глибоким може стати віддчуження між США і Європою, не в останню чергу залежить від кроків, які супроводжують відмову Дональда Трампа від угод з Іраном. Якщо наслідком виходу США з СВПД стане поновлення санкцій проти Тегерана й заборона на співпрацю з іранськими фірмами, це ще більше поглибить прірву між Євросоюзом та Сполученими Штатами.

Якщо ж санкції поширяться на банки, які співпрацюють з Іраном, ЄС може розглядати цей крок як "безпрецедентно ворожі дії стосовно Європи", застерігає в інтерв‘ю онлайн-виданню Al-Monitor Джаррет Бланк, колишній головний координатор ядерної угоди з Іраном в адміністрації Барака Обами.

Ескалація ситуації на БлизькомуСході

В іранського керівництва є ще одна можливість відреагувати на відмову США від ядерної угоди, і ця реакція буде опосередковано спрямована також і проти Євросоюзу. В Брюсселі розраховували на те, що укладення угоди з Іраном призведе до ослаблення зовнішньополітичного впливу Ірану на Близькому Сході. Нині ж Тегеран бере активну участь у сирійському конфлікті на боці президента Башара Асада. Країна також розширює свій вплив в Іраку і, як і раніше, надає підтримку радикальному шиїтському руху "Хезболла" в Лівані.

У разі розриву ядерної угоди Іран може посилити політику агресивної політичної експансії на Близькому Сході й змінити політичну розстановку сил у відповідності зі своїми уявленнями, прогнозують спостерігачі.

У найгіршому випадку Тегеран може піти на відкрите військове протистояння з США. Про це застеріг президент Франції Еммануель Макрон в інтерв‘ю журналу Der Spiegel, відзначивши, що, вийшовши з ядерної угоди з Іраном, США мимохіть "можуть відчинити скриньку Пандори й спровокувати нову війну". "Але, я не думаю, що Дональд Трамп хоче війни", - додав Макрон. 

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Реклама