Чому мовчить кримськотатарський телеканал ATR? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 13.02.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Чому мовчить кримськотатарський телеканал ATR?

Кримськотатарський телеканал ATR заявляє про загрозу закриття. Компанія не може отримати виділене держфінансування на продовження мовлення і вбачає в цьому політичне замовлення.

От уже кілька днів поспіль в ефірі кримськотатарського телеканалу ATR транслюється порожня студія з написом "ATR заблокували фінансування з держбюджету" та " Save ATR". Таким чином канал протестує проти того, що не може отримати з держбюджету 50 мільйонів гривень, які цього року держава виділила телекомпанії на створення та поширення контенту про кримських татар.

З 2016 року приватний телеканал ATR отримує фінансову підтримку від держави в рамках бюджетної програми розселення та облаштування кримських татар та осіб інших національностей, депортованих з території України. Державні кошти витрачались на створення контенту, поширення сигналу та оплату комунальних послуг.

Однак нині державна казначейська служба України вирішила, що всі ці роки телеканал порушував закон, просто отримуючи фінансову допомогу на свій рахунок. Тепер, аби отримати державні кошти, телеканал має закуповувати відповідні послуги через відкритий тендер.

Якщо в питаннях поширення сигналу та оплати комунальних послуг таку вимогу зрозуміти можна, то щодо створення контенту можуть виникнути проблеми. "Як я тепер відправлю таємно своїх кореспондентів у Крим? - обурюється власник телеканалу Ленур Іслямов у розмові з DW. - Адже тепер всі послуги (наприклад, використання таксі - Ред.) треба закуповувати публічно. Це те саме, що прямо написати російському ФСБ, що наші люди їдуть в Крим, приймайте їх прямо на кордоні. Тобто це буде пряме поповнення списку політв'язнів".

Закриття ATR вигідне Росії

За словами Іслямова, всі чотири роки, впродовж яких телеканал отримує фінансування від держави, всі державні служби, в тому числі й держказначейство, перевіряли ATR на предмет дотримання законодавства й жодних зауважень до телеканалу не було.

Ситуація, що склалася, за словами Іслямова, може мати негативні наслідки для інформування про те, що відбувається в анексованому Росією Криму. Він наголошує, що ATR залишився єдиним телеканалом, який протистоїть інформаційній війні Росії в Криму. "Закриття ATR вигідне Росії, бо ми стоїмо форпостом в цій інформаційній війні і з 2014 року всьому світу розказуємо, що Крим анексований, окупований і що саме там відбувається. І тепер замість боротьби з Путіним ми повинні боротися за виживання в самій Україні", - не приховує емоцій Іслямов.

Телеканал ATR почав мовлення у Криму у 2006 році та був другим за популярністю телеканалом на півострові. Його програми виходять кримськотатарською, українською та російською мовами. У 2014 році під час анексії Криму журналісти телеканалу активно висвітлювали тогочасні події. Через рік російська окупаційна влада заборонила мовлення ATR в анексованому Криму й редакція переїхала до Києва та почала мовлення на материкову Україну через кабельні мережі й через супутник на Кримський півострів.

Журналістам телеканалу російська влада неодноразово погрожувала кримінальною відповідальністю за поширення в Криму контенту, який "не відповідає законам РФ". Тож відкрито знімати та працювати журналістам ATR у Криму нині небезпечно.

"Не втягуйте нас у політику"

Однак Державна казначейська служба має свою думку про суперечку навколо ATR. "Ми просимо не втягувати нас у політику. Ми просто пильнуємо бюджетний кодекс і закон про держзакупівлі", - так прокоментувала ситуацію навколо виділення бюджетних коштів кримськотатарського телеканалу ATR начальник головного управління державної казначейської служби України у місті Києві Тетяна Грицун. За її словами, представники служби та телеканалу вже мали зустріч задля вирішення ситуації. Була створена комісія, аби розібратися у трактуваннях закону про держзакупівлі та направлений запит до міністерства економічного розвитку й торгівлі України з проханням роз'яснити, як застосовувати до приватних компаній, які отримують бюджетне фінансування у рамках держпрограм, закон про держзакупівлі.

При цьому Тетяна Грицун зауважила, що державне казначейство не готове погоджувати договір з ATR без проведення телеканалом тендерних закупівель при витратах коштів з держбюджету. "Канал не погоджується з цим. Тут є непорозуміння про застосування закону", - зазначила Грицун. Разом з тим вона не змогла пояснити, чому питання застосування закону стало актуальним тільки в 2020 році. За словами Тетяни Грицун, торік телеканал отримав і освоїв майже 40 мільйонів гривень бюджетних коштів.

Критика з боку опозиції

Опозиційна партія "Європейська солідарність" вже звинуватила нинішню владу у заангажованості щодо каналу. "Перекрити кисень АТR напередодні шостої річниці анексії Криму - це не просто безумний і бездумний крок. Це реальний злочин", - написала на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook депутатка з парламентської фракції "Європейка солідарність" Ірина Геращенко. 

Натомість міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський заявляє, що нині відомство перебуває в пошуку вирішення ситуації з телеканалом ATR. "Для ATR передбачено в державі 50 мільйонів гривень фінансування. Міністерство відкрило асигнування на 8,4 мільйона гривень. Державне казначейство не здійснило цієї операції, тому що виявилися розбіжності у трактуванні закону. Ми зараз перебуваємо в спільному пошуку рішення, і чи можливо це рішення знайти швидко", - сказав Бородянський журналістам.

DW.COM

Реклама