1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Фото: picture-alliance/dpa/K.-D.Gabbert

Чому німці дедалі гірше ставляться до Росії

Михайло Бушуєв, Валерій Сааков
8 березня 2015 р.

Німці дедалі гірше ставляться до Росії - це показало опитування, проведене на замовлення німецького суспільно-правового телеканалу ARD. Рівень недовіри, як з'ясувала DW, дорівнює показникам часів "холодної війни".

https://p.dw.com/p/1EnJr

Німці не вірять у те, що в Росії - демократія. Абсолютна більшість учасників опитування ARD-DeutschlandTrend, результати якого оприлюднили в четвер, 5 березня, - 83 відсотки - ствердно відповіли на запитання, чи згодні вони з тим, що в Росії дедалі частіше порушуються основні демократичні права. Частка тих, хто впевнений в наявності демократії в Росії, знизилась порівняно з даними за грудень 2014 року на два відсоткових пункти - до 15 відсотків. Репрезентативне опитування провели на замовлення суспільно-правового телеканалу ARD 2-3 березня, у ньому брали участь 1006 осіб у віці старше 18 років.

Про страхи Росії та про мінські домовленості

Думки, що російське керівництво готове використати будь-які засоби, щоб відстояти свої інтереси, дотримуються четверо з п’яти респондентів. Водночас 47 відсотків учасників опитування висловили розуміння того, що Москва може відчувати загрозу з боку Заходу. Частка тих, хто розуміє побоювання Москви, з часу попереднього опитування незначно, але скоротилася, - на один відсотковий пункт. Рівно половині опитаних - 50 відсоткам - ці побоювання є незрозумілими.

Лише 13 відсотків опитаних у рамках ARD-DeutschlandTrend впевнені, що останні угоди, щодо яких домовилися у Мінську сторони українського конфлікту, виконають. 64 відсотки заявили, що не дуже впевнені в їхній реалізації, а кожний п’ятий респондент взагалі не вірить у виконання мінських угод.

Як у часи "холодної війни"

Аналіз архівних даних показав: рівень недовіри німців до Росії співставний з тим, який був у часи "холодної війни". Соціологічний інститут в Алленсбасі - найстаріший в Німеччині - поділився з DW даними про зафіксовані до возз'єднання країни симпатії громадян НДР та ФРН до жителів СРСР, а пізніше - Росії. Так, у 1981 році на питання "Чи подобаються вам росіяни?" лише 14 відсотків німців відповіли позитивно, 46 відсотків дали негативну відповідь, решта - не змогли визначитися.

Свого піку симпатії німців до росіян досягли у 2003 році, коли Росія виступила разом з урядом тогочасного федерального канцлера Ґерхарда Шредера проти війни в Іраку: на запитання "Чи подобаються вам росіяни?" позитивно відповів 41 відсоток респондентів у східних землях Німеччини та 30 відсотків - у західних. Але вже у 2011 році відповідний показник упав до 18 відсотків в середньому по Німеччині.

Втрата довіри спостерігається вже кілька років

"Втрата довіри - це процес, який триває вже кілька років", - прокоментував DW результати опитування ARD-DeutschlandTrend берлінський політолог, позаштатний експерт Німецького товариства із зовнішньої політики (DGAP) Кристіан Віпперфюрт. "У німецької сторони, на жаль, є досить вагомі аргументи для скептичного ставлення до Росії. Лише один приклад: в 2014 році влада Росії до середини квітня заперечувала активну участь російських військовослужбовців у подіях в Криму, і лише потім, ніби між іншим, Володимир Путін визнав цей факт", - сказав експерт. Але втрата довіри - до німців - спостерігається і в Росії, нагадав він: "Ще рік тому Німеччина вважалася найкращим другом Росії, а зараз - відійшла далеко-далеко на задній план і розглядається радше як супротивник".

Високі показники недовіри жителів Німеччини до дій російського керівництва можна пояснити і тим, що зусилля російських державних ЗМІ на Заході виявилися відносно безуспішними, вважає Кристіан Віпперфюрт: "Я не поділяю тверджень, що російська пропаганда особливо ефективна".

Скептичне ставлення німців до мінських угод політолог пояснює двома причинами. По-перше, "упродовж останніх 10 місяців було вже декілька спроб досягти перемир'я та встановлення миру. Усі ці ініціативи не виявились успішними". Друга причина, на думку експерта DGAP Віпперфюрта, полягає у тому, що мінські домовленості "не дали відповіді на головні питання - яким буде устрій України, як позиціонуватиме себе ця країна у геополітичному плані". "Є низка таких питань, які тільки поставлені, але відповідей на них немає", - підсумував співрозмовник.

Дипломатичні загравання з Росією

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Графіті Бенксі в Ірпені на Київщині

Бенксі став почесним громадянином Ірпеня

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW

На головну сторінку