Чи братимуть кримчани участь у президентських виборах в Україні | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.03.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Чи братимуть кримчани участь у президентських виборах в Україні

Чимала частина кримчан за п'ять років після анексії зберегла українські паспорти. Їх власники мають право проголосувати на майбутніх виборах, але не поспішають ним скористатись. DW спробувала з'ясувати, чому.

Листівки на КПП Каланчак

Листівки на КПП "Каланчак" закликають взяти участь у виборах президента

"Крим - це Україна",- нагадують листівки біля віконця паспортного контролю пункту пропуску "Каланчак" на адмінмежі з анексованим півостровом. "Голос кожного важливий",- продовжує бігборд з херсонського боку пункту пропуску. Про "зміни на які всі чекають" повідомляє навіть агітація на іншому боці траси. Та мешканці Криму не поспішають реєструватись для участі у прийдешніх виборах президента, що відбудуться 31 березня.

Спрощена процедура

Станом на вівторок, 19 березня, про свою участь у голосуванні повідомили 2520 мешканців півострова, зазначається на сайті Державного реєстру виборців України. Для цього вони мали пройти через процедуру зміни голосування - звернутися до органів ведення реєстру на підконтрольній українському урядові території з відповідною заявою.

У вересні Центрвиборчком спростив порядок зміни виборчої адреси для мешканців окупованих територій - тож їм достатньо пред'явити лише паспорт із кримською реєстрацією. Зробити це можна до 25 березня включно, а у разі, якщо голову держави обиратимуть у другому турі - повторно пройти процедуру до 15 квітня.

Агітація на адмінкордоні з Кримом

Агітація на адмінкордоні з Кримом

Статистика держреєстру виборців свідчить, що найбільше кримчан змінюють адресу голосування на київську - таких зараз 841. Співзасновник правозахисної організації "Крим-SOS" Алім Алієв пояснює, що у столиці реєструються переважно переселенці, які покинули півострів ще в 2014-2015 роках. "Ті ж що їдуть голосувати безпосередньо з Криму, реєструються у Херсонській області. Але й цей шлях, попри спрощену реєстрацію, слід пройти двічі, а значить двічі витратити по тисячі гривень, що не для всіх під силу",- розповідає він.

"Про таке не говорять вголос"

Таку думку підтверджують і у відділі ведення держреєстру виборців в Каланчацькому районі Херсонської області. "Сподівались що буде більше, але з Криму подали лише 11 заяв",- розповіла DW начальниця відділу Інна Бруяко.

Підприємець з кримського Армянська Юрій Соломаха перебрався до херсонського села Преображенка ще на самому початку анексії. Він підтримує зв'язок із родичами та знайомими у місті, що знаходиться всього лише в трьох кілометрах від адмінкордону. "Їхати на українські вибори їм недалеко, проте таке бажання має хіба що з два десятки людей з усього 22-тисячного міста,- переповідає він,- Та й ті хто поїде, не розповідають про таке вголос - аби чого не вийшло". 

На думку Аліма Алієва, участь в майбутніх виборах для кримчан є сміливим демонстративним жестом. У такий спосіб громадянин публічно заперечує анексію і визнає Крим українською територією. На тлі репресій останніх років проти кримськотатарських та українських активістів, зважується на таку сміливість далеко не кожен. Одразу кілька співрозмовників DW з півострова або ухилились від відповіді на питання участі у голосуванні або просили не згадувати їх імена у статті. "Я не зможу проголосувати на цих виборах, адже, виїхавши з Криму, ризикую вже ніколи сюди не повернутися, або повернутись одразу за грати",- скаржиться голова Центрвиборчкому кримськотатарського національного зібрання - Курултаю - Заїр Смедля.

А що там з темою Криму?

На низьку активність кримчан на українських виборах взаємністю відповідають і кандидати. Як зазначають активісти руху #LiberateСrimea, 14 претендентів на посаду голави держави - серед яких "південно-східні" опозиціонери Юрій Бойко та Олександр Вілкул, та навіть один з лідерів перегонів Володимир Зеленський  - взагалі оминули у своїх програмах питання повернення Криму. "Питання Криму не входить для багатьох кандидатів ТОП-5, і це є дуже серйозним і загрозливим моментом, який говорить про те, що вони бояться брати відповідальність за повернення української території", - зазначає один з активістів, директор київського центру зовнішньополітичних досліджень "ОПАД" Сергій Пархоменко. 

Виконавчий орган кримськотатарського Курултаю - Меджліс - у березні закликав кримчан голосувати за Петра Порошенка, бо план чинного президента щодо відновлення українського суверенітету на півострові там вважають найдієвішим. У самому Криму російська влада оголосила Меджліс екстремістською організацією ще у 2016 році, та попри вигнання він зберігає вплив на значну частину громади. "Та ми не очікуємо високої явки кримчан. Робота ще ведеться, але навряд чи приїде більше кількох сотень чоловік”,- спрогнозував у розмові з DW голова Меджлісу Рефат Чубаров.

DW.COM

Реклама