"Цифровий апартеїд": як іранці живуть без інтернету

Перекриття доступу населення до більшості інтернет-ресурсів - за винятком деяких державних сайтів - тактика, до якої іранська влада вдавалася неодноразово: у 2019 році - під час протестів через зростання цін на заправках; у 2022 році - на тлі виступів руху за права жінок "Women, Life, Freedom"; влітку 2025 року - під час 12-денної війни Ірану з Ізраїлем; у січні поточного року - під час масових антиурядових протестів.

Вкотре режим аятол використав цю тактику після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану 28 лютого 2026 року. З огляду на те, що й зараз, через понад шість тижнів після початку блокувань, вони досі чинні, нинішній "блекаут інтернету" можна вважати найтривалішим в історії Ірану.

Влада Ірану пояснює блокування інтересами національної безпеки

За даними платформи Cloudflare, під час січневих протестів трафік в Ірані впав практично до нуля. Водночас з аналізу NetBlocks та інших моніторингових ресурсів випливає, що в результаті блокувань, які почали застосовувати після початку американо-ізраїльських атак, доступ населення Ісламської Республіки до інтернету скоротився до незначної частки від звичайного рівня.

Зазвичай уряд Ірану заявляє, що іноземні агенти, шпигуни ізраїльської розвідслужби "Моссад" та противники уряду використовують інтернет для пересилання за кордон відео та фотографій секретних військових і державних об’єктів.

Однак обмеження, які, за твердженням іранської влади, мають допомогти в охороні державної безпеки, мають набагато ширші наслідки. Через блокування інтернету бізнес в Ірані перестав працювати, зник контакт всередині родин, а значна частина країни була ізольована всередині підцензурної інформаційної системи, якій більша частина іранського населення не довіряє.

Епоха "цифрового апартеїду" в Ірані

Деяким іранцям все ж вдається виходити в глобальну Мережу, але лише за допомогою дедалі ризикованіших і дорожчих обхідних шляхів.

У розпал протестів у січні з'явилися повідомлення, що система Starlink Ілона Маска стала порятунком для деяких користувачів, незважаючи на те що іранська влада посилила заходи з придушення сигналу та інші спроби порушити роботу сервісу.

Повідомляється, що чим сильнішими стають репресії, ти важче і дорожче стає отримати обладнання Starlink на чорному ринку. За словами жителів Ірану, ціни на цю техніку стали абсурдними. Комплекти Starlink, які раніше можна було придбати на чорному ринку приблизно за 1000 доларів (близько 844 євро), тепер коштують понад 5000 доларів, розповіли DW кілька людей у країні.

Starlink і боротьба за доступ до інтернету в Ірані

VPN-додатки, як і раніше, доступні, але часто за цінами, які більшості іранців не по кишені. Одне з джерел DW розповіло, що воно платить до 1 мільйона томанів (13–16 доларів США, або 11–14 євро) за гігабайт даних при нестабільному доступі з фільтрацією контенту.

Таким чином, у країні, де мінімальна місячна зарплата становить близько 16 млн томанів (208-256 доларів США, або 176-224 євро), доступ до інтернету став розкішшю, недоступною для переважної більшості іранців.

За словами одного з жителів Ірану, з яким поспілкувалася DW, країна "увійшла в епоху цифрового апартеїду". За словами співрозмовника редакції, держава фактично перетворила зв'язок із зовнішнім світом на привілей, який надається залежно від класової приналежності та лояльності до влади.

"Якщо ви викладач університету, проурядовий журналіст або берете участь у пропагандистському онлайн-проєкті, ви отримуєте доступ до інтернету, - пояснює він. - Якщо ви багаті, ви оплачуєте дорогий VPN. Але якщо ви звичайна людина, то ваша доля - національний інтернет і високі стіни цензури".

Вести бізнес через інтернет більше неможливо

Один із мешканців Тегерана, з яким поспілкувалася DW, розповів, що раніше у нього був магазин у соцмережі Instagram. Відключення інтернету в країні фактично поховало його бізнес, констатує він. "В умовах блокування інтернету я просто не можу працювати, - ділиться чоловік. - Мої заощадження закінчилися, і це позначилося на моєму житті та житті моєї дружини, оскільки й вона рекламувала свою роботу через Instagram".

Оплата VPN його проблеми не вирішує: адже в інтернет не можуть вийти й потенційні покупці. "Навіть якщо мені вдасться підключитися, мої клієнти цього не зможуть", - констатує підприємець.

Ця ситуація наочно ілюструє глибшу проблему, пов'язану з відключенням інтернету в Ірані: блокування не просто заважають працювати одній людині - вони руйнують мережу взаємовідносин, яка робить можливою роботу в інтернеті.

Збитки від блокувань для економіки Ірану

За оцінкою економіста Хасана Мансура, збитки від блокувань інтернету для економіки Ірану величезні. За даними влади в Тегерані, які він наводить у розмові з DW, щоденні втрати через відключення становлять близько 37,7 мільйона доларів.

"Лише у січні втрачений дохід бізнесу, пов'язаного з Instagram, Telegram та WhatsApp, оцінюється у 185 мільйонів доларів", - продовжує експерт. За словами Мансура, перебої в роботі інтернету тією чи іншою мірою торкнулися близько 70 відсотків усіх компаній в Ірані.

"Доходи від бізнесу в інтернеті, за оцінками, скоротилися на 50–90 відсотків", - наголоушує він і зазначає, що деяким фірмам взагалі довелося закритися.

Страх перед цифровим стеженням

Як стверджує іранська влада, внутрішньої мережі достатньо для жителів країни, а спілкуватися вони можуть і на внутрішніх платформах. Однак громадськість в Ірані ставиться до цього аргументу з глибоким скепсисом.

Багато хто заявляє, що не довіряє проурядовим месенджерам, побоюючись, що дописи в них моніторять або читають безпосередньо спецслужби. Ця недовіра посилюється численними повідомленнями про арешти, пов'язані з цифровим стеженням.

Активіст із захисту цифрових прав та інструктор з мережевої безпеки Саїд Созангар розповів у соцмережі X, що співробітники спецслужб, які проводили його арешт, мали доступ до його чатів у WhatsApp. "Поки вони били мене, вони казали: "Що ти хотів сказати? Перейдемо звідси в Telegram? Ти думав, що там безпечно?" - стверджує він.

Спроба скопіювати китайську модель закритого інтернету

На думку економіста Мансура, Іран намагається скопіювати китайську модель закритого інтернету, не маючи при цьому технологічної інфраструктури, необхідної для заміни відкритої мережі.

"На відміну від Китаю, Іран не має власних стабільних пошукових систем, хмарних систем чи національних соцмереж, - пояснює він в інтерв’ю DW. - У підсумку держава намагається змусити людей перейти на внутрішню мережу, яка слабша, менш надійна і набагато менш функціональна, ніж глобальний інтернет, який вона має замінити".

Результатом є не цифрова автономія в китайському розумінні, а цифрова депривація, резюмує він.

Ізоляція, гнів і обмеження публічної сфери

Через відключення інтернету люди в Ірані почали отримувати інформацію іншими шляхами. Так, одним із небагатьох способів, за допомогою яких багато сімей, як і раніше, можуть отримувати новини із зовнішнього світу, є супутникове телебачення. Утім, через створення перешкод супутниковим сигналам цей канал зв'язку також став менш надійним.

Деякі закордонні ЗМІ, що працюють перською мовою, на цьому тлі відновили мовлення на коротких хвилях. Це підтверджує, що в періоди жорсткої цензури технології можуть не тільки розвиватися вперед, але й повертатися на менш просунуті етапи.

Ситуація з обмеженням доступу населення Ірану до інтернету має й політичні наслідки. Жителям Ісламської Республіки стало складніше перевіряти інформацію, а закордонним ЗМІ - дізнаватися її безпосередньо від людей у країні. Водночас іранській державі стало легше просувати власні наративи.

Уряд Ірану наполягає, що відключення необхідні для забезпечення національної безпеки. Однак для багатьох іранців блокування стали черговим доказом того, що режим готовий на все, щоб захистити себе, навіть на шкоду іранському народу.