Ципрас наважується на пенсійну реформу | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 13.01.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Ципрас наважується на пенсійну реформу

Глава грецького уряду Алексіс Ципрас підганяє: без реформ пенсійні фонди будуть не в змозі виплачувати пенсії. Грекам слід рахуватись зі скороченням пенсій. Але спротив зростає.

Пенсійна система Греції вважається однією з найдорожчих та найвитратніших в Європі. Дискусії про необхідність структурних змін у цій сфері точаться серед політиків в Афінах ще з 1990-х років. Але справу ніколи так і не доводили до кінця. Можновладці або знову повністю відступали від цього питання, або замість справді глибоких реформ обмежувалися лише косметичними змінами. Якщо на початку 1980-х років на одного пенсіонера припадало чотири працюючих особи, то вже зараз ці чотири працюючі особи мусять фінансувати пенсію трьох пенсіонерів. У розпал боргової кризи загальний пенсійний вік збільшили в Греції до 67 років, але лише для тих, хто розпочав трудову діяльність після 1993 року.

DW.COM

Та цього, вочевидь, недостатньо. "Тема перебудови пенсійної системи вже тривалий час обговорюється у грецькому суспільстві, утім досі могутні групи зацікавлених осіб завжди могли заблокувати пенсійну реформу, аби й надалі отримувати вигоду від сприятливих для них умов та від прямого державного фінансування їхніх соціальних фондів", - пояснює Дімітріс Сотіропулос, політолог з Афінського університету. За його словами, у пенсійному забезпеченні до привілейованих груп належать, зокрема, юристи, працівники банків та журналісти, чиї пенсійні фонди почасти фінансуються не в останню чергу завдяки непрямим податкам. "Якщо нічого не зміниться, то через 20 років ми змушені будемо витрачати близько 35 відсотків нашого ВВП на пенсійне забезпечення", - застерігає Сотіропулос.

384 євро мінімальної пенсії

Аби усунути прогалини в пенсійному забезпеченні, міністр праці Йоргос Катругалос нині працює над всеосяжною пенсійною реформою, деталі якої все ще обговорюються з кредиторами Греції. Поки що точно відомо лише наступне: в майбутньому кожний грек, який впродовж 15 років сплачував пенсійні внески, отримає гарантовану від держави щомісячну мінімальну пенсію обсягом 384 євро, що вважається абсолютним прожитковим мінімумом. Сюди додається ще одна часткова пенсію, чий обсяг залежить від внесків до державного пенсійного фонду, утім вона не має перевищувати 2300 євро. Той, хто хоче більше, змушений буде подбати про це особисто, сплачуючи внески до приватних пенсійних фондів.

Внаслідок цього в Греції теж постає питання справедливості між поколіннями, застерігає Сотіропулос. "Ми очікуємо, що ті, хто, виходитиме на пенсію, починаючи від 2016 року, змушені будуть рахуватися з фактичним скороченням пенсій на приблизно 30 відсотків. Хоч схожі реформаторські плани в минулому були й в інших європейських країнах, однак перехідні періоди та відповідні норми там були м'якшими й щедрішими", - каже політолог.

Алексіс Ципрас зацікавлений у якнайшвидшому втіленні пенсійної реформи - принаймні на словах

Алексіс Ципрас зацікавлений у якнайшвидшому втіленні пенсійної реформи - принаймні на словах

За даними ЗМІ, у Греції нинішні платники пенсійних внесків мають рахуватися зі скороченням пенсій в середньому на 15 відсотків. При цьому йдеться не лише про рентабельність пенсійної системи, адже для лівого уряду Алексіса Ципрасапенсійна реформа вважається важливою передумовою оцінки грецької економіки з боку кредиторів. Вона має прокласти шлях для прийнятного врегулювання виплати Афінами боргу. Саме з цією метою в Афінах наступними днями очікують інспекторів від міжнародних кредиторів. Щоправда, точну дату приїзду ще не визначено. Запропонована пенсійна реформа ще "перевіряється", заявив речник Єврокомісії Маргарітіс Шінас у понеділок, 11 січня, в Брюсселі.

Грецьке державне телебачення закликає не баритись, оскільки без пенсійної реформи не вдасться домогтися реструктуризації боргу. Глава уряду Ципрас теж підганяє: через п'ять років у разі відсутності реформ пенсійні фонди не змогли б виплачувати пенсії, застеріг на початку січня лівий політик у досі незвиклій гостроті.

Акції протесту проти підвищення пенсійних внесків

Аби запобігти надто масштабному зростанню невдоволення серед населення, уряд впродовж кількох останніх днів інтенсивно вдавався до альтернативних рішень: скорочення пенсійних виплат по можливості уникатимуть, але для цього слід істотно підвищити соціальні внески, зазначають в Афінах.

Не всі греки готові миритися зі скороченням пенсій та підвищенням внесків до пенсійних фондів

Не всі греки готові миритися зі скороченням пенсій та підвищенням внесків до пенсійних фондів

Як для працедавців, так і для працівників обов'язкові платежі до державного пенсійного фонду зростуть, ймовірно, близько на один відсоток. Самостійні підприємці змушені будуть сплачувати ще більше:приміром, той, хто має щорічний дохід вищий за 30 тисяч євро та сплачує нині 5163 євро до соціальних кас, має приготуватися до того, що з 2016 року він сплачуватиме 8085 євро, тож зростання суми внесків складе 56,5 відсотка. Фермери теж програють від нововведень, адже з 2017 року їхні внески до соціального фонду зростуть практично втричі. "Підвищення сум платежів відлякують, заважають зайнятості та породжують спроби уникнути сплати податків", - застерігає експерт-соціолог Ксенофон Контіадіс в інтерв'ю телеканалу Skai. Він був членом комісії, що з серпня 2015 року розробляла грецькі плани реформ. Але уряд у більшості випадків проігнорував їхні пропозиції, нарікає юрист.

Тим часом напруга наростає. Акції протесту анонсували фермери. Тривалим страйком погрожують адвокати. До того ж, страйк уже паралізував роботу страхової компанії моряків NAT, яка незабаром має об'єднатисяз іншими страховими компаніями. На масову акцію протесту проти пенсійної реформи закликала вийти в суботу в Афінах впливова профспілка державних службовців ADEDY.

Дивитись відео 02:08
Now live
02:08 хв

Чи закінчилась фінансова криза в ЄС? (22.12.2015)

Аудіо й відео до теми