Хто і навіщо в Україні масово ″мінує″ громадські та адмінбудівлі? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.07.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Хто і навіщо в Україні масово "мінує" громадські та адмінбудівлі?

Україна потерпає від "фейкових" мінувань будівель та об'єктів інфраструктури. DW розбиралась, хто і навіщо "мінує" та чи покарали когось за це?

"Увага! Термінова евакуація! Негайно покиньте приміщення!". Такі повідомлення останнім часом можна почути у метро, в торговельно-розважальних центрах, школах, аеропортах, лікарнях чи готелях України. Ці об'єкти масово "мінують" невідомі, намагаючись посіяти паніку та хаос у місцях великого скупчення людей. На кожен такий випадок виїжджає патрульна поліція слідчі, рятувальники, кінологи, медики та вибухотехніки.

Сплеск "мінувань"

Як повідомили DW у Національній поліції України, з початку року до поліції надійшло 3730 анонімних повідомлень про мінування будівель та об'єктів інфраструктури. За аналогічний період минулого року було зафіксовано лише 750 подібних "мінувань". "Зараз виклики про мінування зашкалюють. Тільки у Києві за добу "заміновували" до тисячі об'єктів. Ми з початку року вже оглянули понад шість тисяч об'єктів. В одному повідомленні може бути "заміновано" до п'ятиста об'єктів", - розповів DW начальник департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України Руслан Оровецький.

Руслан Оровецький

Руслан Оровецький

За його словами, жодне з цих анонімних повідомлень про мінування не підтвердилося, однак поліція все одно зобов'язана перевіряти і відпрацьовувати кожну таку погрозу. Найбільша кількість анонімних повідомлень про можливе мінування адміністративних та громадських будівель зафіксована у столиці, у Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Львівській та Запорізькій областях.

"Привіт" з Росії

Найчастіше повідомлення про замінування надходять у Нацполіцію, власникам будівлі чи в СБУ через електронну пошту. Телефонні дзвінки зі стаціонарного чи мобільного телефону трапляються украй рідко. "По телефону легше виявити, хто і звідки дзвонив. А по мейлу, зважаючи на розвиток ІТ-технологій, сліди аноніма губляться десь за кордоном на серверах і отримати доступ до цієї інформації дуже важко", - констатує представник Нацполіції.

Здебільшого листи та дзвінки про нібито мінування досить лаконічні - лише назви та перелік адрес "замінованих" об'єктів. Рідше трапляються повідомлення з погрозами. "Буває, що "терористи" вимагають негайно когось знайти і стратити, та погрожують підірвати заміноване. Абсурдні вимоги", - каже Руслан Оровецький. 

У Нацполіції не виключають, що сплеск цьогорічних мінувань дещо зумовлений виборчим процесом та бажанням невідомих осіб дестабілізувати ситуацію в країні. За даними Служби безпеки України (СБУ), переважна більшість анонімних дзвінків та повідомлень про мінування надходить з Російської Федерації та тимчасового окупованих територій України. "Такі дії спрямовані на залякування населення і є продовженням гібридної війни Росії проти України", - наголошує керівниця управління взаємодії зі ЗМІ та громадськістю СБУ Олена Гітлянська у відповіді на запит DW про розслідування подібних випадків.

Злочин поки без покарання

За словами Гітлянської, за фактом анонімних повідомлень про нібито мінування адміністративних і громадських будинків та об'єктів інфраструктури протягом останніх двох років Служба безпеки України розслідує 29 кримінальних проваджень про фейкові мінування і лише одна справа направлена до суду. Гітлянська повідомила, що цього року Нацполіція також відкрила 473 кримінальні провадження за статтею 259 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян). За цими провадженнями встановлено та затримано 115 порушників. 

Щоправда, у самій Нацполіції дещо інша статистика. Там DW повідомили, що лише за останні п'ять місяців відкрито 707 кримінальних проваджень за цією статтею, 46 проваджень направлено до суду і 23 провадження закрито. При цьому не повідомили, чи когось з "мінувальників" засудили та покарали. 259 стаття ККУ передбачає, що такий "мінер" має сплатити штраф у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів (від 48 тисяч до 96 тисяч гривень - Ред.) або відсидіти у в'язниці до 3 років. Повторне вчинення злочину карається ув'язненням до 8 років, як каже закон.

Спеціалісти зобов’язані виїжджати на кожен подібний виклик

Спеціалісти зобов’язані виїжджати на кожен подібний виклик

Експерт з реформування правоохоронної системи київського Центру політико-правових реформ Борис Малишев вважає, що правоохоронці не допрацьовують, аби довести справу до реальних вироків і покарання. На його переконання, СБУ має більш системно підходити до створення кіберзахисту від таких вдаваних терористичних загроз, а Нацполіція більш ретельно розслідувати та збирати докази проти того, кого вдалося знайти і затримати за фейкове мінування. "Правильно зібрані докази унеможливлюють "розсипання" таких справ у судах", - вважає Малишев. Допоки СБУ та слідчі Нацполіції  не змінять підходи до превенції та збору доказової бази аноніми тероризуватимуть українців вдаваними "мінуваннями", переконаний експерт.

Поки ж у вибухотехнічній службі на всю Україну працює до трьох сотень спеціалістів. Через специфічну роботу тут бракує кадрів. У зв'язку зі зростанням кількості неправдивих викликів про замінування об'єктів Міністерство внутрішніх справ України має намір змінити порядок реагування на такі повідомлення. МВС ініціюватиме посилення кримінальної відповідальності за неправдиві повідомлення. Зокрема, там хочуть збільшити термін позбавлення волі, а також ввести конфіскацію майна.

Дивитись відео 01:58

Чотирилапі сапери: як собаки вибухівку шукають (23.07.2019)

 

Аудіо й відео до теми

Реклама