У яких порушеннях морського права Україна звинувачує Росію у Гаазі | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 12.06.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

У яких порушеннях морського права Україна звинувачує Росію у Гаазі

У Міжнародному арбітражі у Гаазі на слуханнях справи про порушення РФ Конвенції ООН з морського права 11 червня став українським днем. Представники Києва озвучили претензії до Москви.

Олена Зеркаль під час виступу у Гаазі

Очільниця української делегації Олена Зеркаль виступає у Міжнародному третейському суді у Гаазі

Як і на інших великих міжнародних процесах за участю України і Росії, на попередніх слуханнях у Постійній палаті Міжнародного третейського суду (ППТС) в Гаазі делегацію Києва очолює заступниця голови українського міністерства закордонних справ Олена Зеркаль. У вівторок, 11 червня, вона скористалася можливістю оголосити у своєму виступі аргументи України, що свідчать про порушення Росією Конвенції ООН з морського права.

Порушення морського права: список претензій Києва до Москви

Зеркаль перерахувала найзначніші, на думку Києва, порушення конвенції Росією у Чорному і Азовському морях, а також у Керченській протоці. За висловом Зеркаль, у порушення статей 2-ї, 56-ї і 77-ї конвенції РФ "розкрадає українські ресурси у Чорному морі і не дає Києву доступ до покладів нафти і газу на українському ж шельфі".

Починаючи від весни 2014 року, "Росія викрала вже понад 9 мільярдів кубометрів природного газу", заявила Зеркаль. За її словами, це завдає удару по енергетичній автономії України, оскільки вона могла б самостійно забезпечити себе природним газом: "Необхідний обсяг, а це 5-6 мільярдів кубометрів на рік, можна було б покрити за рахунок наших покладів в Чорному морі".

Попередні слухання

Попередні слухання

Глава української делегації також повідомила суду, що Росія руйнує традиційний життєвий уклад українських рибалок: "Їх просто витісняють з тих місць, у яких вони рибалили споконвіку. Як наслідок істотно скоротився український щорічний вилов (риби. - Ред.)".

Зеркаль зазначила, що з порушенням численних положень конвенції та без будь-яких юридичних для цього підстав Росія протиправно побудувала міст через міжнародну протоку, заважає судам всіх країн, що прямують в українські порти, і розкрадає енергоресурси, що у сукупності є порушенням міжнародного морського права.

Позиції Росії і України захищають юристи зі світовим ім'ям

У цілому виступ глави делегації України тривав близько 30 хвилин. Відтак слово для аргументації отримали радники з української сторони, щоб постатейно розповісти, як саме Росія порушує Конвенцію ООН з морського права, ухвалену в 1982 році.

Київ залучив авторитетних міжнародних юристів, які повинні обґрунтувати необхідність розгляду позову України у Міжнародному третейському суді. Серед них, зокрема, американський професор Гарольд Коу, у минулому головний юрист Держдепартаменту США під час президентства Барака Обами.

Київ наполягає, що Росія збудувала міст через Керченську протоку, порушуючи міжнародне право

Київ наполягає, що Росія збудувала міст через Керченську протоку, порушуючи міжнародне право

14 червня стане останнім днем ​​слухань, після чого суд візьме перерву для зважування аргументів сторін і винесення рішення за можливістю розгляду їм цієї справи. А 10 червня у межах розпочатих попередніх слухань свою позицію виклала російська сторона. Її аргументація зводилася до того, що процес не може відбутися за формальною ознакою.

На думку представників РФ, юрисдикція Міжнародного третейського суду в даному випадку не діє, оскільки позов України стосується не тільки Конвенції ООН з морського права, а й приналежності Криму. Слід зазначити, що і в команді російських радників є дуже авторитетні юристи зі світовим ім'ям.

Дебати у закритому режимі

Подальші дебати, включаючи виступи радників, проходять у закритому режимі. На цьому, як повідомили DW представники суду, наполягла російська сторона. Крім того, досі заборонено оприлюднювати меморандум з перерахуванням порушень Росії, який Україна передала суду ще у лютому 2018 року. Лише після того, як суд підтвердить свою юрисдикцію у цій справі і почнеться його розгляд по суті, громадськість зможе ознайомитися з меморандумом.

Чим викликана така секретність, з'ясувати у російської сторони не вдалося, її представники - на відміну від членів делегації України - відмовилися дати коментарі журналістам у кулуарах. При цьому попередні слухання не викликали великого інтересу в російських ЗМІ. Лише зрідка журналісти інформагентств РФ з'являлися у прес-центрі арбітражного суду. Натомість з України до Гааги для висвітлення процесу, за спостереженнями кореспондента DW, приїхало близько півтора десятка репортерів. 

Нагадаємо, що Міжнародний третейський суд в Гаазі в кінці лютого 2019 року ухвалив рішення на користь НАК "Нафтогаз України" за його позовом до Москви, постановивши, що РФ, згідно з двосторонньою угодою про взаємний захист інвестицій між Україною і Росією, несе відповідальність за незаконне захоплення активів "Нафтогазу" в Криму. Зараз суд займається підрахунками збитків, завданих уналісдок експропріації цих активів.

На думку експертів, що спостерігають за нинішніми попередніми слуханнями, суд, швидше за все, підтвердить свою юрисдикцію і розглядатиме по суті цю справу. Так вчинив і Міжнародний морський трибунал у Гамбурзі, який у кінці травня підтвердив свою юрисдикцію у справі про затримання Росією в районі Керченської протоки трьох українських кораблів та арешт моряків. У тому процесі беруть участь троє суддів, які зайняті і у попередніх слуханнях в Гаазі, включаючи головуючого на обох процесах корейського суддю Пак Чжин Хуна.

Дивитись відео 01:05

Зеркаль про звільнення моряків з "доброї волі" Росії (11.06.2019)

 

Аудіо й відео до теми

Реклама