У Брюсселі ламають голову: як реагувати на провал мінських домовленостей? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 14.11.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

У Брюсселі ламають голову: як реагувати на провал мінських домовленостей?

Засідання міністрів закордонних справ та оборони ЄС пройдуть в умовах зростання напруження та російської військової присутності на Сході України. DW з’ясовувала, чого очікувати від цієї зустрічі.

Рада ЄС в Брюсселі буде шукати нову стратегію вирішення української кризи

Рада ЄС в Брюсселі буде шукати нову стратегію вирішення української кризи

17-18 листопада в Брюсселі пройде засідання Ради ЄС у закордонних справах. У понеділок глави МЗС держав-членів ЄС під головуванням Верховної представниці ЄС з питань зовнішньої політики Федерики Могерині обговорюватимуть в першу чергу ситуацію в Україні. "Міністри проведуть детальну дискусію щодо останніх подій, включаючи нещодавні вибори, перспективи політичного процесу та підтримку ОБСЄ з боку ЄС", - зазначається в порядку денному Ради ЄС. Засідання буде проходити на тлі відсутності успіхів у реалізації мінських домовленостей, проведених сепаратистами псевдовиборів та заяв про можливе поновлення широких бойових дій на сході України.

Військові вантажівки без розпізнавальних знаків у Донецьку

Військові вантажівки без розпізнавальних знаків у Донецьку

Засідання в умовах напруженості

Експерт Центру досліджень європейської політикине Майкл Емерсон очікує від засідання якихось дійсно нових рішень. "Проте буде серйозна дискусія щодо фактичного провалу мінського процесу", - додає він. Науковий співробітник Єнського університету Андре Гертель також не прогнозує серйозного повороту в політиці ЄС, попри те, що "ситуація на Донбасі знову змінилася на гірше".

Що може вплинути на результати зустрічі, так це численні повідомлення про зростання російської військової присутності в Україні. Крім українських посадовців, цього тижня про це повідомляли в ОБСЄ та НАТО. Мова йде, зокрема, про колони танків, артилерії, систем ППО та військових підрозділів. Реакції на таку ескалацію напруги з боку Москви очікує аналітик Центру європейської політики Аманда Пол. Так само як і на проведення сепаратистами "незаконних виборів" 2 листопада. З тим, що "конвої, які везуть нову зброю та боєприпаси на території, окуповані сепаратистами", стануть центральною темою засідання Ради ЄС, погоджується і Майкл Емерсон.

Це питання може стати одним з центральних не лише у понеділок, але і на другий день засідання. У вівторок зустріч проводитимуть міністри оборони. Вони обговорюватимуть не лише військову кооперацію та військові операції ЄС, а і безпекову ситуацію в сусідніх з Євросоюзом регіонах, говориться в порядку денному.

Вічне питання санкцій

Аманда Пол зауважує, що ЄС має накласти подальші санкції на Росію - як персональні, так і секторальні. Речниця Ради ЄС Сюзанне Кіфер розповіла в коментарі DW, що стосовно України "міністри обговорять політичний процес в напрямку миру, ситуацію в Україні після виборів та реформи, а також обмежувальні заходи".

Виходячи із останніх заяв, німецький уряд поки не планує змінювати свою політику щодо ситуації в Україні. Як заявила федеральна канцлерка Анґела Меркель 11 листопада у телефонній розмові з президентом України, "мінські домовленості є і надалі правильною основою для покрашення стану та повинні бути всеохопно імплементовані". Ціллю уряду ФРН є уникнення як нової ескалації, так і замороженого конфлікту. Втім, нові економічні санкції в даний момент не плануються, заявила Меркель під час прес-конференції з прем’єр-міністром Пакистану Навазом Шарифом.

"З огляду на те, наскільки складно було запровадити третій рівень санкцій, я думаю, гарним результатом буде, якщо Євросоюз погодиться утримувати наявний рівень тиску на Росію", - зазначає Андре Гертель. Аманда Пол визнає, що "досягнути згоди щодо секторальних санкцій буде набагато важче". На думку експертки, треба посилити хоча б персональні санкції, "оскільки якщо не буде ніякого результату зустрічі, окрім висловлення глибокого занепокоєння, це пошле негативний сигнал Україні і дозволить президенту Путіну почуватися більш впевненим". Пол радить посилювати санкції в енергетичному секторі. Найшвидшого ефекту, за її словами, варто очікувати від обмежень у фінансовій сфері, зокрема, дієвим буде відключити РФ від системи банківських переказів SWIFT.

Переговори у женевському форматі - за участі голів зовнішньополітичних відомств ЄС, США, України та Росії (17 квітня 2014 року)

Переговори у "женевському форматі" - за участі голів зовнішньополітичних відомств ЄС, США, України та Росії (17 квітня 2014 року)

Чи варто продовжувати нинішню політику?

Санкції ЄС та США у поєднанні з падінням цін на нафту мають руйнівний вплив на російську економіку, зазначає Майкл Емерсон. Він достатній, щоб притлумити ентузіазм Кремля щодо ідеї прокладання сухопутного коридору до Криму. "Якщо така спроба буде здійснена, це спровокує новий виток санкцій", - додає експерт.

Немало нарікань викликає і друга сторона політики ЄС - дипломатична. Навіть в ООН визнали, що мінські домовленості є під питанням. "Ми глибоко занепокоєні можливістю поновлення повномасштабних бойових дій", - заявив 12 листопада помічник генерального секретаря ООН з політичних питань Єнс Андерс Тойберг-Франзен.

Аманда Пол взагалі називає мінські домовленості мертвими. При цьому хоча ЄС і треба продовжувати санкційний підхід, двері для дипломатії мають лишатися відкритими. "Нам потрібно повернутися до женевських переговорів, які були потім замінені на мінський формат, оскільки вони представляли більш жорсткі рамки для Росії", - пояснює експертка. За її словами, головне, що повинне продемонструвати засідання Ради ЄС - це єдність та стійкість Євросоюзу.

Майкл Емерсон погоджується, що діалог треба вести - "в мінському чи будь-якому іншому форматі". Крім того, він закликає "підтримувати Київ щедрою, проте серйозно регульованою фінансовою допомогою". На цьому тижні в Єврокомісії оголосили про виділення додаткової допомоги на підготовку до прийдешньої зими та на потреби внутрішньо переміщених осіб, а також чергового кредиту макрофінансової підтримки. Втім, на суттєве збільшення допомоги не радить розраховувати Андре Гертель. "Протягом останніх тижнів лунали голоси з бідніших країн ЄС, які говорили, що Євросоюз не може собі дозволити ще одну Грецію", - пояснює експерт.

Водночас, Андре Гертель не бачить достатньої послідовності в політиці Брюсселя. "Слабкість ЄС полягає в тому, що він застосовує лише тактичні заходи, не маючи стратегії. Путін має стратегію - підточувати незалежність України та єдність Заходу - і тому завжди на крок попереду", - пояснює німецький експерт. На його думку, проблема полягає в тому, що Євросоюз досі не впевнений, чим є для нього Україна. "Путін прийме наші умови лише тоді, коли побачить, що у нас є ціль і ми маємо чіткий намір іти до кінця", - підсумовує Андре Гертель.

DW.COM

Реклама