Українські спостерігачі про вибори в Німеччині й досвід для України | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.09.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Українські спостерігачі про вибори в Німеччині й досвід для України

Українські спостерігачі поділились в інтерв'ю DW враженнями від виборів у ФРН та своїми поглядами на заплановане підписання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною.

Німеччина, вибори, Тимошенко, угода про асоціацію, виборче законодавство, ЄС, Росія, УДАР, ОПОРА, Батьківщина

Українські спостерігачі про вибори в Німеччині й досвід для України

На парламентських виборах у Німеччині 22 вересня була присутня група спостерігачів з України. Берлінський кореспондент Deutsche Welle Нікіта Жолквер попросив деяких з них поділитися не лише враженнями від виборчої системи ФРН. Адже наприкінці листопада у Вільнюсі відбудеться саміт Євросоюзу та країн Східного партнерства, на якому хочуть підписати Угоду про асоціацію між ЄС та Україною.

Deutsche Welle: ЄС висунув Україні кілька умов для підписання Угоди про асоціацію. Одна з них - зміни українського виборчого законодавства. Ви спостерігали за перебігом виборів у Німеччині. Що з німецького досвіду можна використати в Україні?

Жанна Усенко-Чорна

Жанна Усенко-Чорна

Жанна Усенко-Чорна, член Центральної виборчої комісії України: Мені як людині, безпосередньо пов'язаній з організацією виборів в Україні, дуже сподобалась відсутність у Німеччині заборон на агітацію напередодні та в день голосування. Така заборона суттєво ускладнює українське законодавство. Її скасування дуже б розвантажило виборчі комісії. Що ж до самої виборчої системи, то німецька, враховуючи природу держави, абсолютно несумісна з українськими реаліями. Німеччина - федеративна держава, Україна - унітарна.

Ольга Айвазовська, керівник Громадянської мережі "ОПОРА": Так, німецьку виборчу систему не можна просто взяти й перенести на Україну. В Україні теж змішана виборча система, в наукових колах вона називається паралельною. Але в нас кандидати, які беруть участь у виборчій кампанії, можуть мати лише формальне відношення до політичних партій. Є прецеденти політичної корупції, так звані "тушки", коли той, хто отримав депутатський мандат, просто відмовляється від політичної партії, яка висунула його кандидатом. Ще один момент, на який варто звернути увагу в Україні, - це державне фінансування партій і проблема його непрозорості. Що ж стосується вимог ЄС, то йдеться лише про один закон про парламентські вибори, який не є найгіршим. Більш проблематичним є закон про місцеві вибори й закон про державний референдум, за допомогою якого можна внести зміни в державній устрій і до конституції України.

Володимир Бондаренко

Володимир Бондаренко

Володимир Бондаренко, депутат українського парламенту з фракції "Батьківщина": Ще одна вимога європейців - не змінювати виборче законодавство до кожних виборів, виходячи з того, які політичні сили мають можливість це зробити. Сьогодні ми, на жаль, ще дуже далекі від виконання таких умов.

Ростислав Павленко, депутат фракції УДАР: У Німеччині сформована політична культура виборів, тут багато що побудовано на довірі. В Україні поки що й надалі потрібні механізми контролю з боку громадянського суспільства за проведенням виборів, інструменти взаємного контролю політичних партій, передусім у виборчих комісіях, справедливі формули призначення їхніх голів.

Ростислав Павленко

Ростислав Павленко

- І ще одна умова, яку висуває Євросоюз, - вирішення проблеми Тимошенко. Як ви гадаєте, чи випустять її з в'язниці до саміту у Вільнюсі?

Олександр Черненко: Сьогодні це найголовніша перешкода на шляху підписання Угоди про асоціацію. Ми сподіваємось, що цю проблему все ж таки вирішать. Але в будь-якому разі влада зробить усе, щоб Тимошенко не мала права брати участь у політичному житті й балотуватись на державні посади.

Ростислав Павленко: Влада повинна ухвалити стратегічне рішення про зближення з ЄС й підписати Угоду про асоціацію. Європейські країни достатньо жорстко ставлять питання про звільнення Тимошенко. Звичайно, що європейським стандартам відповідало б її звільнення. Президент Янукович заявив, що до 21 жовтня цю проблему вирішать, так що чекати залишилось недовго.

Ольга Айвазовська

Ольга Айвазовська

Ольга Айвазовська: За нинішнього формату влади й опозиції, при загальному бажанні євроінтегруватися парламент може ухвалити будь-які законодавчі зміни, які б дали можливість звільнити Тимошенко. Але справа Тимошенко - це політична справа однієї людини. Отже, рішення ухвалюватиметься не в парламенті, а особисто президентом України. І яким це рішення буде, знає лише він.

- Наскільки взагалі важливою для України, з вашої точки зору, є Угода про асоціацію з ЄС?

Володимир Бондаренко: Україна отримала історичний шанс обрати європейський вектор розвитку. Ми не проти нормальної співпраці з Росією. Але Москва демонструє дивну позицію, намагається перешкодити асоціації України з ЄС. Ми вважаємо такий підхід неадекватним. Досі чимало російських політичних діячів сприймають нас як частину "їхньої" великої країни. Ми хотіли б, зберігаючи хороші відносини з Росією, розвиватись у європейському напрямку. Європейські стандарти нам більше підходять.

Олександр Черненко

Олександр Черненко

Олександр Черненко: В історії кожної країни бувають моменти, коли зірки сходяться так, що потрібно ухвалити рішення, яке матиме наслідки на роки й десятиліття. От так зірки нині зійшлися над Україною. Водночас ми чудово розуміємо, що сам факт підписання Угоди про асоціацію не перетворить відразу Україну на Європу. Це дуже тривалий шлях.

Жанна-Усенко Чорна: Історія України розпочалась зовсім не триста з невеликим років тому, коли країна приєдналась до Російської держави. Історія України налічує понад тисячу років, і це завжди була історія виключно проєвропейська, прозахідноєвропейська. Велика, домінуюча частина України і географічно, й ментально здавна належала до західної цивілізації. Українці органічно вписуються в європейську родину народів. Отже, майбутнє України, безперечно, в ЄС.

DW.COM