Україна-ЄС: радників багато, а реформ - ні | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.04.2015

Познайомтесь з новою DW

Скористайтесь ексклюзивною можливістю ознайомитися з бета-версією нової DW. Своєю думкою Ви можете нам допомогти зробити нову DW ще кращою.

  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Україна-ЄС: радників багато, а реформ - ні

У Брюсселі презентували доповідь Віденського інституту міжнародних економічних досліджень "Як стабілізувати українську економіку". Україні потрібні реформи, але спочатку - визначення пріоритетів, заявляють експерти.

Автори доповіді спробували порівняти сучасну Україну з Польщею, якою та була 20 років тому. Однак, з'ясувалося, що таке порівняння не може бути автоматичним, хоча ВВП на душу населення наприкінці 1990-х був приблизно однаковим в обох країнах.

"Я завжди запитував себе, чому Україна не така, як Польща, чи будь-яка інша європейська країна?" - заявив комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення Йоганнес Ган, який виголосив вступну промову. За його словами, відповідь дуже проста: Україна пішла іншим шляхом і тепер повинна активно зайнятися перетвореннями, якщо справді хоче вийти з кризи.

Представник польського Інституту громадських справ Яцек Кухарчик уточнив, що польські реформи були пов'язані з наміром інтегрувати Східну Європу до ЄС. "Якщо ви уважніше подивитеся на політичні дебати в Польщі, ви побачите, як підтримка європейської інтеграції сприяла реформам", - каже Кухарчик.

Голова комітету з питань прав людини українського парламенту Григорій Немиря підтримав таку позицію. "Що потрібно Україні - це, як мінімум, світло в кінці тунелю. Це означає багато чого. Це не потребує порожніх розмов та обіцянок, це потребує співробітництва", - зазначив український депутат.

Краще менше, але краще

Одна з проблем, яка несподівано виникла на тлі намірів провести якомога швидше та якісніше реформи в Україні, полягає у кількості радників. Комісар Ган розповів, що в різноманітних міністерствах їхня кількість вже перевищила 200. У підсумку це перевантажує слабкі українські державні інституції, вважає він.

Як наголосив комісар, нинішній український уряд - міжнародна команда, в якій є не лише українці, але й представники США, Литви та Грузії. Найважливіше, щоб всі ці люди змогли грати разом, додав Ган.

Немиря також звернув увагу на те, що не все визначається кількістю радників. "Потрібно розпочати з пріоритетів, визначити пріоритетні напрямки, в том числі у секторальному розвитку", - сказав він і нагадав слова Володимира Леніна: "Краще менше, але краще".

Як торгувати з Росією?

Активна торгівля з сусідами може стати ще одним локомотивом для розвитку й для реформ, переконані експерти Віденського інституту. Втім, конкретних рекомендацій у них небагато. "Ми відчуваємо, що спілкування з Росією має зберігатися", - заявив представник Віденського інституту Міхаель Ландесманн.

Схожу позицію висловив і комісар Ган. "ЄС відкритий для обговорення питань, що викликають стурбованість у російської сторони", - сказав він. Однак, таке обговорення повинно мати межі. "Немає можливості переглянути угоду (про глибоку та всебічну зону вільної торгівлі з Україною - Ред.) з урахуванням того, що багато країн-членів вже ратифікували її, або перебувають у процесі ратифікації", - сказав комісар.

Дивитись відео 03:28

Україна: економічний баланс року, що минає

Не бачить особливих перспектив для відновлення та розвитку двосторонньої торгівлі між Україною та Росією і польський експерт Кухарчик, який наголосив, що це питання - не економічне, а політичне. "Росія - не такий вже й привабливий партнер. А по-друге, мета відновити торгівлю з Росією - складна, оскільки велика частина продукції постачалася з регіонів, які зараз контролюються сепаратистами, і я не знаю, як можна говорити про відновлення "звичайного бізнесу" за таких умов", - сказав він.

До обережності у розвитку тристоронніх переговорів з питань торгівлі між Україною, Росією та ЄС закликав і Немиря. За словами депутата, передусім мають бути чітко визначені так звані "червоні лінії", які сторони не повинні будуть перетинати. Але головною проблемою нині залишається війна на Донбасі, і без її припинення будь-які серйозні економічні зрушення навряд чи можливі.