Україна йде під європейську парасольку | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 21.03.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Україна йде під європейську парасольку

На саміті у Брюсселі Україна та ЄС підписали політичну частину Угоди про асоціацію. Брюссель також розширив санкції проти Росії, але не вдався до економічного тиску. Репортаж DW.

Асоціацію України з ЄС прискорили через загрози з боку Росії

Асоціацію України з ЄС прискорили через загрози з боку Росії

Коли вранці у п’ятницю, 21 березня 2014 року, лідери країн Європейського Союзу виходили з чорних броньованих лімузинів біля будівлі Європейської Ради у Брюсселі, йшов дощ. Але ніхто не потрапив під нього – охоронці швидко розкривали парасольки. Україна, особливо після нещодавніх подій у Криму і дій Росії, також хоче сховатися під європейську парасольку. Перший крок до цього зроблений, дехто вже називає його історичним. Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк і лідери 28 країн Євросоюзу поставили свої підписи під політичною частиною Угоди про асоціацію.

Це сталося рівно через 4 місяці після того, як попередній уряд України несподівано зупинив підготовку до підписання угоди. 21 листопада 2013 року тогочасний прем’єр Микола Азаров пояснив це небезпекою розірвання економічних зв’язків з Росією. Тоді це призвело до масових протестів, які завершилися зміною влади. У п’ятницю коло замкнулося. Яценюк зробив у Брюсселі те, що не захотів зробити тодішній президент Віктор Янукович у Вільнюсі.

Арсеній Яценюк і голова Ради ЄС Герман ван Ромпей

Арсеній Яценюк і голова Ради ЄС Герман ван Ромпей

З Майдану - в Брюссель

Худорлявий, високий, з гарним рівнем володіння англійською – Яценюк зовні не відрізнявся від своїх європейських колег. Деякі західні журналісти у кулуарах зауважували, що 39-річний політик не схожий на своїх попередників і тим, що "чітко формулює свої думки".

Поставивши свій підпис на документі, Яценюк, який до того сидів з серйозним обличчям, коротко усміхнувся. В цей момент він був схожий на людину, якій вдалося зробити щось важливе. Схоже, він сам не вірив у те, що відбувалося.

Коли після церемонії прем’єр вийшов до журналістів, усмішки більше не було. В обличчі та голосі відчувалася напруга. Ще кілька місяців тому Яценюк, один з лідерів опозиції, з трибуни Майдану у Києві заявляв, що ладен померти у протистоянні з владою. Тепер тієї влади немає, а його руку тиснуть провідні європейські політики.

Жорсткі слова…

Причина таких змін – Крим, припускають оглядачі. Європа явно не очікувала таких швидких дій з приєднання українського півострова до Росії. Саме тому ЄС не став чекати проведення дострокових президентських виборів в Україні, призначених на 25 травня, а підписав політичну частину Угоди про асоціацію вже зараз. "Це - знак солідарності", - заявила на брифінгу за підсумками саміту канцлер Німеччини Ангела Меркель. За її словами, угода створює базу для подальшого співробітництва "на основі спільних цінностей".

На саміті у Брюсселі Євросоюз чітко завив свою позицію стосовно підтримки територіальної цілісності України. Референдум про приєднання Криму до Росії було названо "нелегітимним".

Яценюк, попри урочистість моменту, виглядав у Брюсселі не дуже щасливим

Яценюк, попри урочистість моменту, виглядав у Брюсселі не дуже щасливим

м’які санкції

Водночас Європа дала зрозуміти, що поки що не готова йти на жорстку конфронтацію з Росією. Лідери країн ЄС розширили з 21 до 33 осіб список тих, хто підпадає під санкції. В основному це російські політики та урядові, яким тепер заборонений в’їзд до ЄС, а банківські рахунки в європейських банках заморожені. Крім того, скасовано саміт Росія-ЄС, який мав відбутися у червні в Сочі.

Але запроваджувати економічні санкції ЄС не поспішає. Схоже, це станеться лише у випадку вторгнення російських військ в материкові регіони України. Цілком можливо, що, у разі незастосування економічних санкцій зараз, ЄС намагається уникнути такого сценарію розвитку подій. У розмові з Deutsche Welle це побічно підтвердив голова комітету з закордонних справ у Європарламенті, член правлячої у Німеччині партії Християнсько-демократичний союз Ельмар Брок. "Невизначеність з санкціями – один з найважливіших засобів впливу", - вважає Брок. За його словами, час для жорстких санкцій ще не настав. Деякі європейські лідери у спілкуванні з пресою відверто говорили, що економічні санкції проти Росії будуть сильним ударом і по економіці їхніх країн.

Арсеній Яценюк у розмові з журналістами не став критикувати ЄС за недостатньо жорсткі, на думку оглядачів, дії. "Давати оцінки – особиста справа кожного", - дипломатично зауважив прем’єр України у відповідь на критику журналістів. Він лише натякнув, що Росії доведеться заплатити високу ціну за її дії в Україні.

ЄС поки що не обіцяє Україні членство

Для самої України саміт не став проривом у відносинах з Євросоюзом. Основне значення підписаного документу про асоціацію – символічна підтримка. Київ та Брюссель будуть більш тісно співпрацювати в сфері безпеки, зовнішньої політики та юстиції. Європа буде допомагати Україні проводити демократичні реформи.

Що ж стосується перспективи членства України в ЄС, якого уже більше десяти років домагається Київ, то й цього разу Брюссель промовчав. Текст Угоди про асоціацію, який було погоджено навесні 2012 року, залишився незмінним. Єдиний натяк щодо перспективи членства міститься у заяві Європейської Ради – вищого органу ЄС, що складається з голів держав та урядів. "Європейський Союз підтримує український народ і його право обирати своє майбутнє", - йдеться у першому з десяти пунктів документу, який було прийнято на саміті.

Арсенія Яценюка таке нечітке формулювання, схоже, не бентежить. "Це перший крок до того, щоб Україна стала повноправним членом Європейського Союзу", - сказав прем’єр журналістам. Анґела Меркель висловилась більш стримано: "Угода – це окрема історія". Вона натякнула, що ЄС дочекається виборів в Україні, перш ніж запропонує їй перспективу повноцінного членства.

Головне – економіка

Що ж стосується основної, економічної частини Угоди про асоціацію, яка передбачає створення зони вільної торгівлі, то ЄС готовий підписати її після президентських виборів в Україні. Точна дата поки що невідома. У будь-якому випадку, ЄС вважає "головним пріоритетом макроекономічну стабілізацію в Україні". Він закликав український уряд боротися з корупцією і проводити структурні реформи.

ЄС на саміті у Брюсселі підтвердив своє недавнє рішення тимчасово скасувати митні збори для українських товарів. Очікується, що рішення почне діяти влітку і дасть український економіці до 490 мільйонів євро на рік. Раніше ЄС вирішив виділити Україні більше 10 мільярдів євро допомоги.

Крім того, деякі країни збираються підтримати Україну у двосторонньому порядку. Прем’єр-міністр Швеції Фредрік Райнфельдт сказав Deutsche Welle про намір його країни виділити кошти для України. "Важливо не лише проявити непохитність на даному етапі, але й підтримати Україну в її протистоянні з Росією", - сказав Райнфельдт. Конкретну суму допомоги він не назвав.

Реклама