Угода про асоціацію з ЄС: спершу бізнес, потім демократія | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.09.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Угода про асоціацію з ЄС: спершу бізнес, потім демократія

Асоціація з ЄС після можливого підписання відповідної угоди у листопаді доволі швидко принесе Україні економічний зиск, прогнозують експерти. А от політичні реформи можуть затягнутися на десятиліття.

Віктор Янукович досі не виконав всі обіцянки, дані європейським партнерам

Віктор Янукович досі не виконав всі обіцянки, дані європейським партнерам

Якщо Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на саміті Східного партнерства у Вільнюсі наприкінці листопада буде підписано, вона набере чинності лише після ратифікації всіма країнами ЄС. Цей процес, імовірно, затягнеться на роки. Приміром, чинна Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Євросоюзом, підписана 1994 року, набула чинності лише 1998 року. При тому, що на той момент була необхідна ратифікація 15-ма країнами-членами, а на сьогодні ЄС налічує вже 28 країн. Ще складніше буде з ратифікацією, якщо в Україні і надалі будуть серйозні проблеми з демократією.

Ще на етапі підготовки тексту Угоди про асоціацію сторони домовилися про те, аби суттєві положення документу набули чинності до завершення формальних процедур. "Угодою передбачена можливість тимчасового застосування тих її положень, які є виключною компетенцією Європейського Союзу. Йдеться про розділ щодо зони вільної торгівлі, можливо, з деякими винятками. Для обох сторін вигідно якомога скоріше після підписання почати виконувати угоду", - зазначив у розмові з Deutsche Welle експерт з питань європейської інтеграції Вадим Трюхан. У 2008-2010 роках він очолював урядове бюро, яке координувало переговори з ЄС щодо Угоди про асоціацію.

Угоду можуть підписати попри значний демократичний регрес за президента Януковича

Угоду можуть підписати попри значний демократичний регрес за президента Януковича

Економічні вигоди

Після кількох років поза державною службою Трюхан днями повернувся працювати в уряд. Досвідчені дипломати і знавці європейської інтеграції для Кабміну Миколи Азарова нині - на вагу золота. Зрештою, якщо Угоду про асоціацію з ЄС таки підпишуть, то на уряд, який ще донедавна загравав з Москвою щодо зближення з Митним союзом, чекає величезний обсяг роботи з приведення українського законодавства в економічній сфері у відповідність до європейських норм.

"Щойно розпочато роботу над Національною програмою з виконання Угоди про асоціацію. І я переконаний, що після її підписання саме ця угода стане каталізатором для здійснення внутрішніх реформ в Україні", - наголошує Вадим Трюхан. Віднедавна він очолює департамент зовнішньоекономічних зв’язків при Міністерстві аграрної політики. Досвідчений дипломат знає: аби скористатися численними перевагами відкриття європейських ринків, у тому числі й аграрних, українському уряду і виробникам доведеться декілька років напружено працювати над впровадженням європейських стандартів.

Українці швидко ухвалюють закони, якщо потрібно

"Українці швидко ухвалюють закони, якщо потрібно"

Вибіркова інтеграція

Після ратифікації угоди Європарламентом і Верховною Радою, а також схвалення Радою ЄС, український бізнес вже у першій половині 2014 року може отримати колосальні торговельні та інвестиційні преференції з боку ЄС. Пріоритетом європейської інтеграції України на найближчі роки стають економічні реформи.

Лунають, утім, і скептичні голоси. Німецький політолог Андре Гертель зауважує, що європейські стандарти в Україні найефективніше впроваджуються там, де це вигідно українським олігархам. "Вони дуже зацікавлені у доступі до європейських ринків, у капіталі і ноу-хау для модернізації своїх підприємств. Відколи вони розділили всі українські багатства, вони зацікавлені у європейському рівні захисту майнових прав. Але вони не зацікавлені, скажімо, у законодавстві ЄС, яке забезпечує конкуренцію. Їм потрібна вибіркова інтеграція і угода про асоціацію з ЄС – це багато в чому саме те, що їм потрібно", - зауважив Гертель з розмові з DW.

Шведський економіст Андерс Аслунд переконаний, що для президента Віктора Януковича Угода про асоціацію з ЄС – останній шанс виграти вибори 2015 року. А головними українськими "євроінтеграторами" експерт називає представників великого бізнесу. "Всі олігархи бачать майбутнє з Європою, перш за все Ахметов. Йому хочеться експортувати в ЄС більше сталі. Пінчук і Порошенко нещодавно втратили доступ на російський ринок. Їм потрібні нові ринки", - каже Аслунд.

Верховенство права почекає?

Отже, в економіці варто очікувати суттєвих змін. А що чекає на інші сфери? Одна з основних цілей угоди - "посилювати співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки з метою забезпечення верховенства права та поваги до прав людини і основоположних свобод". Повноцінна співпраця у цій сфері розпочнеться лише після ратифікації Угоди про асоціацію, тобто нескоро. До того ж, на відміну від економічної, ця частина угоди прописана дуже загально. Що робити з корумпованими і підконтрольними владі українськими судами? Як гарантувати свободу слова та інші права і свободи українців? Як забезпечити в Україні вільні вибори? Чітких відповідей на ці запитання Угода про асоціацію з ЄС не дає.

Андре Гертель не чекає швидких демократичних перетворень в Україні. Останні кілька років німецький експерт працює у Раді Європи. Його досвід співпраці з українським урядом показує, що втілення європейських норм у життя на практиці здійснюється "зі скрипом". "Українці швидко ухвалюють закони, якщо потрібно. Але імплементація – зовсім інше питання. Нерідко реалізація положень законів сильно затягується або здійснюється поверхово", - констатує Гертель. Він критикує, що Угода про асоціацію надто сфокусована на економіці. "До того ж, цілком імовірно, що від неї найбільші вигоди матимуть ті, хто несе відповідальність за посилення авторитаризму, яке спостерігається в Україні останніми роками", - критикує німецький політолог.

Шанс на зміни

Натомість Андерс Аслунд переконаний, що вигоди від Угоди про асоціацію будуть не лише економічними. Найбільші сподівання експерт вашингтонського Інституту міжнародної економіки покладає на практичну співпрацю і передачу європейського досвіду. "Кількість проектів "твіннингу", коли інституції у країнах ЄС на технічному рівні тісно співпрацюють з українськими відомствами, збільшиться з нинішніх 24-ох до 60-и. Приміром, німецькі податкові служби можуть передавати свої підходи до роботи українським", - наводить приклад Аслунд. Він називає Угоду про асоціацію програмою реформ для України, стимулом у якій буде поглиблення економічної співпраці.