1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Українські військові на бойових позиціях в Іловайську, 26 серпня
Українські військові на бойових позиціях в Іловайську, 26 серпняФото: Reuters

Розслідування трагедії під Іловайськом

Олександр Савицький, Київ
2 жовтня 2014 р.

Розслідування причин загибелі великої кількості українських бійців під час виходу з оточення в Іловайську не просувається через відсутність офіційної інформації стосовно подробиць трагедії.

https://p.dw.com/p/1DP5w

Робота парламентської комісії з розслідування поразки українських військових в Іловайську на Донеччині блокується Міноборони та Генеральним штабом Збройних сил України. Про це в інтерв`ю DW заявив голова комісії, депутат Андрій Сенченко. Міністр оборони Валерій Гелетей водночас стверджує, що більшість інформації стосовно цих трагічних подій таємна та наполягає на закритих слуханнях доповіді про іловайське оточення.

Міністр оборони України Валерій Гелетей
Міністр оборони України Валерій ГелетейФото: Yuriy Kirnichny/AFP/Getty Images

Між тим комісія, за словами Сенченка, вже отримала "достатньо великий обсяг інформації" від безпосередніх учасників подій в Іловайську та від експертів. Згідно з цими даними, рішення про штурм міста переважно силами добровольчих батальйонів з легким стрілецьким озброєнням було ухвалене ще на початку серпня. Їм, як сказав Сенченко, протистояли сепаратисти, а згодом і регулярні російські війська, що мали важке озброєння.

Ще одним фактором поразки Сенченко вважає відсутність єдиного центру командування сил Антитерористичної операції (АТО). "Можна зробити висновок: через те, що не було запроваджено воєнний стан, між СБУ, МВС та Міноборони не було належної координації. Це стало однією з причин численних жертв Іловайська", – зазначив депутат.

Прорахунки стратегів

На його думку, явним прорахунком військового керівництва є те, що два тижні українські армійські частини, розташовані в районі Амвросіївки, перебували під безперервним ракетно-артилерійським вогнем з боку російської території без права на вогонь у відповідь. Як наслідок, росіяни майже знищили підрозділи українського війська в секторі "Д" та перекинули туди частини регулярної армії Росії, які були заздалегідь сконцентровані поблизу кордону, вважає Сенченко. Після цього десантники з псковської та курської дивізії Росії за підтримки місцевих сепаратистів оточили Іловайськ подвійним кільцем, пояснює він.

Парламентські слідчі поки що безуспішно намагаються встановити, чому впродовж двох тижнів українські сили залишалися в оточенні без підкріплення. Роз'ясненню підлягає і питання, хто наказав їм виходити з цього оточення колонною і відкрито, а не потайки і малими групами. "Лишається відкритим і питання втрат. Ми чуємо брехню про 100 чи 107 загиблих. Однак є свідчення того, що там полягли близько півтори тисяч бійців і шо ці реальні втрати ховаються за кількістю зниклих безвісти", – сказав Сенченко.

Президент України Петро Порошенко в інтерв'ю українським телеканалам 22 вересня заявив, що однією з причин трагедії в Іловайську стала затримка на три дні "ударного угрупування з відновлення боєздатності, яке мало підійти на допомогу". Однак молодший сержант батальйону "Азов" на ім'я Влад у розмові з DW сказав, що насправді штурмовим добровольчим батальйонам допомога не надавалася два тижні. "Це типово радянська перестраховка: за підбитий танк чи літак генералам довелося б відповідати. Натомість за полеглих добровольців їм нічого не буде", – прокоментував Вадим.

З автоматами проти танків

Саме відсутність допомоги добровольчим батальйонам у вигляді артилерії та авіації, на думку Влада, стала причиною того, що "Азов" так і не зайшов в Іловайськ. "Як батальйон патрульної служби міліції ми тоді не мали жодного важкого озброєння, не могли пересуватися містом без захисту бронетехніки та самотужки взяти потужний укріплений район в Іловайську. Коли у нас почали з'являтися втрати, наш командувач дав наказ відступити", – сказав Влад.

Бійці батальйону
Бійці батальйону "Донбас" біля свого автобуса, зруйнованого під час боїв у Іловайську, 24 серпняФото: Reuters

Бійці добровольчого батальйону "Донбас", яким пощастило вийти з оточення, кажуть, що протягом двох тижнів в Іловайську, коли вони контролювали півміста, їм навіть не було відомо, що вони перебувають в оточенні. Добровольці вкрай низько оцінюють боєздатність російських вояків та стверджують, що були змушені піти з Іловайська 29 серпня слідом за відступом армійських підрозділів, які перебували в оточенні разом з ними.

Командувач одного зі взводів батальйону Валерій у розмові з DW каже, що вони йшли колоною за наказом командування, яке запевняло у безпечному "зеленому коридорі". Але одразу за містом їх почали в упор розстрілювати з гармат і танків: з одного боку російські військові, з іншого - сепаратисти. Бійці попросили не називати своїх прізвищ, а попросили натомість назвати ім'я Руслана Рябова з Кривого Рогу, який під час обстрілу колони на виїзді з Іловайська загинув за кермом вантажівки. Він пішов на таран проти російського танка, давши таким чином змогу іншим бійцям відійти і "врятував цим десятки життів", кажуть добровольці.

Поразка в битві чи у війні?

За словами бійців, у полоні на Донбасі й досі перебувають понад 90 їхніх товаришів. Шансів на їхнє визволення небагато, кажуть вони, адже "українська влада навіть не внесла добровольців в списки для обміну полоненими". Академік Ігор Юхновський в інтерв'ю українській пресі сказав, що поразка сил АТО в Іловайську стала тією битвою, яка означає поразку України у цілій війні. Однак опитані добровольці з цим твердженням не погоджуються та кажуть, що вони й надалі готові воювати з агресором. "Бачили б ви те російське військо! Вони краще за нас озброєні, але не знають, за що вони тут воюють і не готові чинити нам серйозний опір", – в один голос стверджують українські бійці.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Близькі теми
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Президент США Джо Байден під час виступу перед Конгресом

Звернення Байдена до Конгресу: США єдині у підтримці України

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку