Торгівля із самопроголошеними ″ЛНР″ і ″ДНР″: дилема для Києва | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.06.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Торгівля із самопроголошеними "ЛНР" і "ДНР": дилема для Києва

Обсяг нелегальної торгівлі між Україною та самопроголошеними "ЛНР" і "ДНР" становить близько 1 мільярда гривень на рік. Чи має намір Київ відновити офіційну торгівлю, з'ясовувала DW.

Контрольний пункт Зайцеве на лінії розмежування в Донецькій області

Контрольний пункт Зайцеве на лінії розмежування в Донецькій області

За даними Державної служби статистики України, до початку збройного конфлікту в Луганській і Донецькій областях проживало майже 5 мільйонів осіб. За попередніми оцінками, сьогодні в самопроголошених республіках "ДНР" і "ЛНР" залишилося близько 3 мільйонів жителів. Які плани Києва щодо цих громадян та чи варто йому відновлювати офіційну торгівлю з непідконтрольними територіями на сході країни?

З березня 2015 року діє постанова Верховної Ради України "про тимчасово окуповані території Луганської та Донецької областей". Згідно з міжнародним законодавством, з територіями в такому статусі заборонено вступати в економічні відносини. Офіційно Україна не торгує з "ДНР" і "ЛНР". Але неофіційна торгівля все ж триває.

Кому війна, а кому мати рідна

Заступник міністра України з питань тимчасово окупованих територій і переміщених осіб Георгій Тука в своєму інтерв'ю DW повідомив, що за інформацією мобільних груп протидії контрабанді лінію тимчасового розмежування з "ДНР" і "ЛНР" щомісяця перетинають вантажівки з товарами на суму 70-80 мільйонів гривень. "Це близько мільярда на рік. Але реальна цифра, на моє переконання, набагато більша, - запевняє чиновник, - оскільки неможливо перекрити всі місця перекидання товару".

Вигоду від цього передовсім отримують представники структур, які повинні перешкоджати контрабанді. За його словами, це можуть бути військовослужбовці, прикордонники, працівники СБУ або податкової служби. "Всі, хто в нормальних умовах повинен протидіяти корупції і контрабанді", - пояснює Георгій Тука.

Заступниця голови Верховної Ради України, депутатка від партії "Самопоміч" Оксана Сироїд не бачить в контрабанді великої проблеми для держави. На її переконання, найбільша загроза для України - це "юридична окупація української території Росією". "Якщо ми юридично визначимо територію окупованою, а Росію - окупантом, то зупинимо повзучу юридичну окупацію України. А тоді вже можна впоратися і з контрабандою", - ділиться з DW своєю думкою депутатка.

Контрабанда або легальна торгівля?

Частина народних депутатів, в тому числі від "Самопомочі", категорично проти будь-якої торгівлі з непідконтрольними Києву територіями, включаючи анексований Росією Крим. Адже, за словами Оксани Сироїд, "у тих регіонах фактично проводить господарську діяльність окупаційна адміністрація". "Ні про яку торгівлю з ними не може бути й мови. Торгувати - це збагачувати окупаційну владу", - говорить вона.

Саме на те, щоб припинити торгівлю із "ЛНР" і "ДНР", спрямований законопроект №2066а від 12 червня 2015 року, який підтримує "Самопоміч" і який сьогодні перебуває на розгляді комітетів парламенту. Коли за нього проголосують, поки невідомо.

Колишній голова військово-цивільної адміністрації Луганської області Георгій Тука переконаний, що торгувати з населенням "ЛНР" і "ДНР" потрібно. Питання тут не в економіці, вважає він. "Головна вигода - політика. Повернення до горизонтального рівня спілкування, відновлення економічних зв'язків між населенням. А це - один із способів повернення до миру", - вважає він.

Про це говорить і міжнародний досвід, продовжує Тука. Такі ж рекомендації міжнародної організації Centre for Humanitarian Dialogue, яка 20 років вивчає конфлікти і сьогодні консультує міністерство з питань тимчасово окупованих територій. Адже чим довше заборона на торгівлю, тим потужнішими стають корупціонери, які безпосередньо контролюють ці процеси.

"Вони стають заможнішими, купують посади вище. З досвіду Косова, колишньої Югославії, відомо, що найбільший опір відновленню торгових зв'язків чинили саме ті, хто стояв на сторожі закону", - розповідає Георгій Тука.

Ні миру, ні війни

Вирішувати проблему економічних зв'язків з жителями "ЛНР" і "ДНР", які юридично вважаються громадянами України, держава повинна, виходячи зі стратегічних програм, вважає Володимир Сіденко, науковий консультант Центру Разумкова з питань економіки. А таких програм немає. "Немає нормальної державної політики розвитку. Народ, бачачи відсутність у керівництва таких здібностей, починає виживати сам і бере те, що бачить, що поруч. Якби така політика була, то не трапилися б і всі ці події на сході. Адже ніхто ж не хоче відділятися від успішних?" - ставить риторичне питання експерт.

Центр Разумкова постійно моніторить ставлення українців до мінських переговорів. На жаль, відповіді, за словами Сіденка, абсолютно негативні. "І це не тому, що ми проти миру. Це тому, що ми не бачимо реального просування до миру. Немає тенденції до досягнення консенсусу. Не думаю, що підміна великих системних рішень деякими частковими паліативами, типу "Давайте відновимо торгівлю!" - це шлях до вирішення. Так можна жити десятиліттями", - вважає експерт.

На переконання Сіденка, одна з головних реформ України - переведення країни в режим ініціативи на місцях. За даними соцопитувань, українці не дуже люблять централізовану владу, їм більше до вподоби локальна самоорганізація, яка має колосальний потенціал, зазначає експерт. Досвід Майдану і волонтерів підтверджує це. "Але реформу місцевої самоорганізації потрібно провести з розумом. Мені здається, для цього в керівництві країни не вистачає державних діячів, здатних мислити не категоріями прибутку, а категоріями зміни долі цієї країни, - вважає Сіденко. - Адже це вже вимагає особистих жертв".

Дивитись відео 02:03
Now live
02:03 хв

Ексклюзив DW: як контролюють "перемир'я" на Донбасі (11.05.2016)

Аудіо й відео до теми

Реклама