Смерті на дорогах України: винних не знайти | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.10.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Смерті на дорогах України: винних не знайти

На дорогах України щороку гинуть декілька тисяч людей. Утім, причини аварій часто залишаються нез´ясованими, а винні - непокараними. На дорогах панує беззаконня?

За 2012 рік на дорогах України загинули близько 5 тисяч людей

За 2012 рік на дорогах України загинули близько 5 тисяч людей

За перші 9 місяців нинішнього року на дорогах України, за даними МВС, загинули понад 3,2 тисячі людей. Майже половина з них – пішоходи і велосипедисти, які є найменш захищеними учасниками дорожнього руху. Про це свідчить і статистика: кожна шоста дорожньо-транспортна пригода за участю велосипедиста закінчується смертельно (близько 16 відсотків). Натомість у випадку зіткнення двох автомобілів аварії мають летальні наслідки в 11 відсотках випадків.

Водіям рекомендують відеореєстратори

Водіям рекомендують відеореєстратори

Марний пошук правди

Син 75-ти річної харків’янки Ніни Зубкової Ігор загинув, потрапивши на велосипеді під колеса мікроавтобуса. Чотири роки цю справу розслідували, ще чотири розглядали у судах різних інстанцій. В результаті, винним був визнаний велосипедист. Його мати не погодилася з рішенням української Феміди і звернулася до Європейського суду по правах людини (ЄСПЛ). У своєму вироку, оприлюдненому 17 жовтня, страсбурзький суд встановив, що розслідування цієї справи в Україні було проведено неефективно. Зокрема, неналежним чином були проведені допит свідків і експертизи, йдеться в вердикті ЄСПЛ.

Зубкову в Європейському суді представляв Михайло Тарахкало з Української Гельсінської спілки з прав людини. Через те, що інспектори ДАІ прибули на місці події не одразу, були втрачені важливі докази, розповів DW правозахисник. В результаті, за всі ці роки слідство так і не відповіло об’єктивно на головне питання: хто - велосипедист чи водій мікроавтобуса - їхав на червоне світло? „Коли інспектори почали працювати на місці події, то, зрозуміло, там вже не було очевидців. Пошуками свідків міліція активно не займалася і потім. Усіх їх знайшли не правоохоронці, а родичі загиблого“,- каже адвокат.

Не можуть чи не хочуть: у якості розслідування ДТП автолюбителі мають сумніви

Не можуть чи не хочуть: у якості розслідування ДТП автолюбителі мають сумніви

Імітація розслідування

Неякісно міліція і залучені нею експерти спрацювали й коли встановлювали швидкість руху транспортних засобів. „Було перевищення швидкості чи не було? Для цього слід було проводити якісні експертні дослідження, нормально фіксувати сліди гальмування , силу удару в протоколі на місці події“, - розповідає Тарахкало.

Висновок ЄСПЛ по справі „Зубкова проти України“ юрист Харківського автоклубу Денис Журавель називає симптоматичним і міг би стосуватися ледь не кожної справи про ДТП (дорожньо-транспортна пригода – Ред.) в Україні. „Адміністративні справи, де немає жертв і тілесних ушкоджень, здебільшого розслідуються формально, мало хто зацікавлений у встановленні справжньої причини ДТП. По кримінальних справах теж саме, але оскільки тут покарання більш серйозні, дуже часто докази підробляють“. Журавель наводить як приклад розслідування ДТП, в якому нещодавно загинув член харківського автоклубу. Коли його ВАЗ 2110 стояв на світлофорі, в нього в’їхала „Лада Калина“. На суді довели, що за кермом „Калини“ був не власник, і що машину напередодні вкрали. „Це як з ніг на голову. Наші члени автоклубу бачили за кермом „Калини“ саме власника. В результаті, суд дав йому два роки умовно і не призначив компенсації родині загиблого“, - розповів юрист DW.

Чи можливі зміни?

Загалом у пошуках правди про смерть свого сина Ніна Зубкова провела 11 років. Рідко родичі загиблих йдуть аж до Страсбурга, шукаючи правди. Все, чого домоглася мати загиблого велосипедиста – компенсації від уряду у 9 тисяч євро. Але ж подібних нерозслідуваних належним чином справ в Україні, кажуть експерти, багато. Чи матиме перемога Зубкової якісь наслідки, чи будуть зміни у системі? „Треба проводити комплексні реформи, які б допомогли підвищити рівень професіоналізму і інспекторів, і слідчих. Крім того, рівень технічного оснащення ДАІ залишає бажати кращого. В них навіть немає достатньої кількості пересувних експертно-криміналістичних лабораторій“, - каже правозахисник Михайло Тарахкало.

Натомість юрист Денис Журавель переконаний, що у правоохоронців достатньо інструментів, аби провести якісне і повне розслідування: „Але вони цим не користуються. Певну роль відіграє високий рівень корупції, яка дозволяє і учасникам ДТП „купувати“ потрібні результати і „вказівки з гори“ від високопосадовців, які намагаються повернути справу у потрібний бік“, - каже Журавель. Глибоких змін після вироку у справі про загибель Ігоря Зубкова у Харківському автоклубі не очікують. Тож в громадській організації радять водіям пам’ятати про самозахист. Це і постійно працюючий відеореєстратор, і елементарні юридичні знання. Пам’ятки про те, що слід знати і вимагати від інспекторів під час оформлення ДТП можна знайти на сайтах багатьох громадських організацій.

Торік загинули більше трьохсот велосипедистів

Торік загинули більше трьохсот велосипедистів

Велорух розвивається, а безпека - ні

З 2002 року, коли загинув Ігор Зубков, кількість велосипедистів на дорогах Харкова, як і в багатьох інших містах України, зросла у рази. Велорух активно розвивається, зазначив у розмові з DW координатор велоклубу „РОМА“ Денис Довбій. Утім, за словами активіста, велосипедисти і зараз не можуть вважати себе захищеними учасниками дорожнього руху. „Оскільки в Україні не створена інфраструктура для велосипедистів, можна розраховувати тільки на себе і на те, що усі будуть дотримуватися правил дорожнього руху“, - каже координатор велоруху. Сподівання на сумлінність правоохоронців у разі аварій не вельми великі, тому велоорганізації постійно роздають велосипедистам пам’ятки, як грамотно поводитися у разі ДТП.

DW.COM

Також за темою