Сектор Гази в тіні війни в Ірані: ані війни, ані миру

Уже багато місяців міжнародна спільнота намагається забезпечити стабільне перемир'я між Ізраїлем та озброєним угрупованням ХАМАС. Минулої неділі делегація ХАМАСу відправилася до Каїра. Там вона має обговорити з єгипетськими посередниками наступні кроки в межах режиму припинення вогню. У центрі переговорів - відкриті питання першої фази перемир'я, яка триває вже понад пів року. А також питання, чи можна взагалі досягнути другої, а головне - фінальної фази процесу.

Воєнізоване ісламістське угруповання ХАМАС, визнане в Німеччині, ЄС, США та низці інших країн терористичною організацією, внаслідок нападу на Ізаїль 7 жовтні 2023 року спровокувало нищівну війну в Секторі Гази. Ізраїль відреагував на напад масованими ударами з повітря, а згодом - затяжною наземною операцією. Через два роки після нападу - 10 жовтня 2025 року - почало діяти крихке перемир'я, яке час від часу переривається окремими військовими ударами.

Та попередні результати перемир'я, за словами експертів, залишають бажати кращого. Адже політичні переговори зайшли в глухий кут, а разом із ними - і перспектива довгострокової стабілізації ситуації. "Ця обнадійлива обіцянка залишилася більшою мірою невиконаною", зазначила у своїх аналітичних оцінках Норвезька рада біженців.

Переговори без прогресу

Дипломатичні зусилля, що відійшли на другий план у міжнародному порядку денному через війну в Ірані, вже давно не демонструють жодного прогресу. Приміром, дуже низькою поки що є ефективність ініційованої президентом США Дональдом Трампом "Ради миру". Цей орган запустили з величезною помпою, йому відводили роль мало не конкурента ООН. Утім, поки що він практично не продемонстрував жодної дієвості. Хоч і були створені інституційні структури та озвучені обіцянки багатомільярдних внесків, утім, велика частка цих коштів, за даними ЗМІ, надходить із затримками або не надходить взагалі.

Відповідно стримані оцінки ситуації навколо Сектора Гази дає й експерт з Ізраїлю та Близького Сходу в берлінському Фонді "Наука та політика" (SWP) Петер Лінтль (Peter Lintl). "На даний момент усе застопорилося на місці", - каже він. Ключові питання -  роззброєння ХАМАСу, майбутнє управління в Секторі Гази, відхід ізраїльських військ - уже місяцями залишаються невирішеними. Крім того, бракує механізмів, аби втілити в життя навіть ті домовленості, яких вдалося досягнути, каже Лінтль в розмові з DW.

Схожу оцінку дає Сімон Вольфганг Фукс, ісламознавець при Єврейському університеті в Єрусалимі. Переговори, за його словами, не просуваються, намічені строки неодноразово зривалися. Загалом складається чітке враження дипломатичного застою, каже науковець. У переговорах, за його словами, панує радше недовіра, аніж зближення.

Наріжне питання: роззброєння ХАМАСу

При цьому йдеться не лише про деталі, але й про ключові питанням, а також порядок реалізації домовленостей. Приміром, між сторонами досі немає консенсусу щодо того, чи спершу має бути роззброєно ХАМАС, або ж Ізраїль спершу має вивести свої війська зі Сектора Гази.

"Міжнародні, незалежні спостерігачі моніторитимуть процес демілітаризації Сектора Гази", - заявляв на початку року представник США при ООН Майк Волтц. Наявність таких планів, з одного боку, демонструє, що частково існують доволі конкретні уявлення про подальші процес. З іншого боку, втілення цих уявлень у життя передбачає принципові поступки від обох сторін, і саме цього поки що бракує.

"Позиція Ізраїлю зрозуміла: спершу роззброєння, потім - виведення військ. Позиція ХАМАСу натомість - прямо протилежна", - змальовує дилему Фукс. Таким чином обидві сторони застрягли на позиціях, які на даний момент майже неможливо переступити, пояснює експерт.

Утім, саме від досягнення консенсусу з цього питання залежить весь подальший процес. Водночас ХАМАС попри військове послаблення внаслідок війни залишається важливим гравцем. Структури організації існують надалі - попри війну з десятками тисяч загиблих і вбивство ключових функціонерів. Крім того, ХАМАС усе ще контролює частину Сектора Гази та виконує там функції де-факто влади. Така картина додатково ускладнює будь-яке політичне рішення.

Крихке перемир'я

У військовому плані ситуація так само залишається напруженою. Ізраїль продовжує завдавати цілеспрямованих ударів по лідерах ХАМАСу. Внаслідок цих ударів іноді також гинуть і цивільні - через це перспектива довгострокового примирення марніє. План перемир'я, розроблених адміністрацією Дональда Трампа, за крок до провалу, йдеться в нещодавньому звіті міжнародної гуманітарної організації Oxfam.

Нереалізованими залишаються також інші центральні елементи плану щодо Гази. Приміром, запланована адміністрація технократів, яка має перейняти на себе цивільне управління в Секторі Гази, досі не перебуває на місці.

Немає певності й щодо фінансування відбудови Сектора Гази - не в останню чергу через напружену ситуацію в регіоні загалом. Країни Перської затоки, які, за планом, мали взяти на себе левову частку витрат, самі зазнали збитків унаслідок війни в Ірані. "НПЗ, родовища (нафти й газу. - Ред.), експортні термінали, які зазнали руйнувань, потребуватимуть ремонту, що триватиме місяці, а в деяких випадках і роки", - йдеться в аналітичному звіті інформагенції Reuters. Відповідно, коштів для Гази вже зараз обмаль.

"Спіраль вниз"

Наслідки відчувають на собі передусім цивільні. Гуманітарна ситуація в Секторі Гази залишається вкрай складною, багато де вона навіть знову погіршилася. Нестача продовольства, зростання цін та пошкоджена інфраструктура затьмарюють і без того важке життя в Газі. Експерт з Близького Сходу Фукс називає розвиток ситуації "спіраллю вниз". За його словами, навіть там, куди доходить гуманітарна допомога, ситуація залишається важкою. "Досвід попередніх дефіцитів та передусім голод 2025 року досі впливають на людей та посилюють відчуття постійної загрози", - каже експерт.

Водночас оцінити політичні настрої в Секторі Гази з-за кордону важко. З наявної інформації можна зробити висновок, що будь-яка критика ХАМАСу на території, що перебуває під контролем ісламістів, надалі жорстко придушується, каже Петер Лінтль. А це, за його словами, додатково ускладнює оцінки. Водночас багато палестинців постійно бояться примусового вигнання з боку Ізраїлю.

Прорив у переговорах малоймовірний

Петер Лінтль сумнівається, що в найближчій перспективі може статися прорив у переговорах щодо Сектору Гази. Політична ціна питання для обох сторін, за його словами, на даний момент дуже висока. Таку оцінку поділяє багато міжнародних аналітиків: перемир'я хоч й існує та певною мірою полегшує повсякденне життя людей попри численні жертви, втечу, вигнання та руйнування, але це перемир'я працює лише з обмеженнями. Надійного ж політичного рішення на горизонті надалі не видно. Сектор Гази, схоже, завис у ситуації, яку не можна назвати ані війною, ані миром. Безпечною така ситуація не є, адже чергова ескалація за таких умов, у принципі, можлива в будь-який момент.