Розпуск ЦВК та вибори на Донбасі: чи є тут зв′язок? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 13.09.2019
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Розпуск ЦВК та вибори на Донбасі: чи є тут зв'язок?

За поданням президента Верховна Рада достроково звільнила всіх членів ЦВК. Експерти припускають, що влада України готується до проведення виборів на непідконтрольних територіях Донбасу.

За поданням президента України Володимира Зеленського Верховна Рада в п'ятницю, 13 вересня, достроково звільнила всіх членів Центральної виборчої комісії (ЦВК).  За проект постанови проголосував 341 депутат. Крім фракції "Слуга народу", це рішення підтримали також депутати від "Опозиційної платформи - За життя" та "Батьківщини", депутатської групи "За майбутнє" та позафракційні. Фракції "Європейська солідарність" та "Голос" проголосували проти.

Голова фракції "Голос" Сергій Рахманін, виступаючи у Верховній Раді перед голосуванням стосовно відставки всього складу ЦВК, заявив, що перед звільненням варто було хоча б запросити і заслухати голову ЦВК. Він також нагадав, що кожен президент України приходить і міняє людей, а не правила. "Скільки недоліків в законі про Центральну виборчу комісію…  Закон нікого не цікавить, але за надуманими підставами ми повністю змінюємо склад органу, для якого передбачено сім років каденції та 300 голосів. Це зроблено саме для того, щоб забезпечити тяглість цього органу. Для того, щоб він пережив не тільки президента і Верховну Раду, а щоб він забезпечував процес", - обурювався Рахманін, однак його заклик депутати не почули.

"Суто політичне рішення"

Центральна виборча комісія в тому складі, який щойно розпустили, пропрацювала лише рік. Торік 20 вересня Верховна Рада  призначила 14 нових членів ЦВК, збільшивши перед цим кількісний склад комісії з 15 членів до 17, аби всі політичні тодішнього парламенту були представлені в ЦВК. Тодішня фракції "Опозиційний блок" так і не подала свою кандидатуру і одне місце залишалося вакантним. Шість представників у цьому складі ЦВК були делеговані фракцією  "Блок Петра Порошенка"(БПП), троє від Народного фронту, по одному від фракцій "Радикальна партія Олега Ляшка", "Самопомочі", а також груп "Воля народу" й "Відродження". А двоє були обрані ще в квітні 2014 за квотою "Свободи" та партії "Удар".

"Як будь який колегіальний орган, цей склад ЦВК робив помилки. У нас були претензії щодо імплементації реформи виборчого законодавства та прозорості роботи ЦВК. Але в складних умовах комісія змогла забезпечити проведення виборів, які міжнародні незалежні спостерігачі визнали чесними і без порушень. Звільнення - це суто політичне рішення", - вважає аналітик виборчих програм Громадської мережі ОПОРА Олександр Клюжев. За його словами, нині президент Володимир Зеленський та його політична сила, одночасно звільнивши увесь склад комісії у парламенті, порушили фундаментальний принцип роботи ЦВК - її незалежність від політичного контексту.

"Слуга народу" й "Опозиційна платформа" об'єднали зусилля

Законом передбачено, що ЦВК має безперервно працювати сім років, аби комісія залишалася рівновіддаленою і незалежною під час кожного циклу зніми влади. Однак за кілька місяців до дострокових парламентських виборів 2007 року в законі про ЦВК з’явилися зміни, за яким повноваження всього складу комісії можуть бути достроково припинені Верховною Радою за вмотивованим поданням президента. Цією нормою зараз і скористався президент Володимир Зеленський.

У фракції "Слуга народу" вважають, що рік тому склад ЦВК сформували, керуючись політичними мотивами. Попри те, що міжнародні та українські спостерігачі на президентських та парламентських виборах не зафіксували порушень з боку ЦВК, які б суттєво вплинули на результати виборів, претензії до роботи ЦВК під час останніх виборів висловлювали не лише представники "Слуги народу", але й "Опозиційної платформи - За життя". "Жодної скарги за підсумками голосування на Донбасі не було розглянуто Центральною виборчою комісією. Вони нам відписувалися листами. І ми їм зараз надішлемо один лист - постанову про їх тотальну відставку", - заявив з трибуни Верховної Ради представник "Опозиційної платформи - За життя" Нестор Шуфрич. Як стверджував у розмові з журналістам депутат від партії "Слуга народу" Данило Гетманцев, "є запитання до ЦВК і в мажоритарників, бо формування ЦВК було суто політичним під  інтереси однієї політичної сили".

ЦВК і Донбас

Експерти ж пов’язують таке швидке перезавантаження ЦВК зовсім не виконанням виборчих обіцянок про повне перезавантаження влади. Виконавчий директор Центру суспільних відносин Євген Магда не виключає, що нинішня українська влада готується до надання особливого статусу Донбасу та проведення виборів на непідконтрольних Україні територіях у Донецькій та Луганській областях. Він вважає, що голосування за дострокове звільнення складу ЦВК конституційною більшістю є тестуванням спроможностей парламенту ухвалювати резонансні рішення щодо окупованих територій. "Це спроба Зеленського перевірити можливість парламенту голосування за майбутні конституційні зміни і за закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО", - припускає Євген Магда.

Колишній депутат від "Блоку Петра Порошенка" Олександр Черненко, який свого часу очолював Комітет виборців України, переконаний, що наступним кроком президентської партії "Слуга народу" стане ухвалення закону "Про референдуми" з розширеними повноваженнями ЦВК, аби через всеукраїнський референдум можна було легітимізувати нові політичні домовленості щодо Донбасу. "Те, що ЦВК діяло незалежно є добре для країни, але очевидно не зовсім подобається новій владі. Вони хочуть отримати більш лояльну та керовану Центральну виборчу комісію напередодні місцевих виборів та можливих референдумів в ОРДЛО", - сказав у розмові з DW Черненко.

Тим часом міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що українська влада хоче провести місцеві вибори по всій країні, включаючи і окуповані території Донецької та Луганської областей.

Реклама