Рада асоціації Україна-ЄС: нові учасники, ″Приватбанк″ і промисловий безвіз | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.01.2020
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Європа

Рада асоціації Україна-ЄС: нові учасники, "Приватбанк" і промисловий безвіз

У Брюсселі відбулася перша Рада асоціації Україна-ЄС за участю Олексія Гончарука та нового керівництва ЄС. За що Київ хвалили, від чого застерігали та про що домовилися, - в репортажі DW.

Олексій Гончарук зустрівся з практично всім вищим керівництвом ЄС, зокрема з Шарлем Мішелем

Олексій Гончарук (л) зустрівся з практично всім вищим керівництвом ЄС, зокрема з Шарлем Мішелем (п)

За роки після Революції гідності на зустрічах між Україною та ЄС на найвищому рівні склалася певна хореографія. Представників Києва приймали в Брюсселі тепло, наголошували на дружніх відносинах з країною, українську владу за реформи хвалили, але і не забували про критику.

Нині заведений порядок речей порушився від самого початку. Раду асоціації Україна-ЄС, яка мала відбутися в грудні, перенесли на січень, оскільки на початку грудня змінилося керівництво Євросоюзу. У підсумку в Раді асоціації, яка відбулася в Брюсселі 28 січня, всі учасники були новими. ЄС на ній представляли Верховний представник із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель та єврокомісар з сусідства Олівер Варгеї. Українську делегацію очолював прем'єр Олексій Гончарук.

Жозеп Боррель

Жозеп Боррель

Застереження щодо "Приватбанку"

У Брюсселі представників Києва практично винятково хвалили. "Ми були вражені амбіційним порядком денних реформ вашого уряду та значним прогресом, вже досягнутим за короткі п'ять місяців перебування на посаді", - сказав Боррель, звертаючись до Гончарука на підсумковій пресконференції.

Критика з вуст головного дипломата ЄС не лунала, натомість були висловлені очікування від подальшої роботи українського уряду: "Ми обговорили (...), як Україна має продовжувати посилення верховенства права, боротьбу з корупцією, включно з випадком шахрайства з "Приватбанком".

Ще жорсткішим формулювання щодо банку містилося у комюніке, опублікованому за підсумками Ради асоціації. У ньому говориться про важливість зберегти досягнення реформ у банківському секторі України, зокрема у зв'язку з націоналізацією "Приватбанку". Документ, який погодив і ЄС, і уряд України, наголосив на "важливості здійснити правосуддя щодо осіб, відповідальних за широкомасштабне шахрайство у "Приватбанку", та повернення активів".

Україна продовжує євроінтеграцію

Комюніке також містить мало критики. Зокрема, Київ закликають забезпечити незалежність Державної інспекції ядерного регулювання та створити конкурентний і прозорий ринок електроенергії. Одним з найбільш помітних пунктів є вказівка на затримку в наближенні українського законодавства до норм ЄС в захисті прав інтелектуальної власності. При цьому сторони погодилися пришвидшити гармонізацію законодавства.

Такі формулювання набули додаткового значення на тлі нещодавньої заяви голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, який спершу заявив про можливість призупинити гармонізацію законодавства України з ЄС, а потім виступив за максимальну інтеграцію з об'єднанням. Можливо, через це Гончарук приділив значну увагу переконуванню, що його команда не зверне зі шляху змін України. Він запевнив, що їхня програма реформ "базується на європейських цінностях" і спрямована на євроінтеграцію.

Значення України для ЄС

Перед засіданням Ради асоціації Гончарук встиг провести зустрічі з практично усім вищим керівництвом ЄС, зокрема з главою Європейської Ради Шарлем Мішелем і головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). Успішною була зустріч з віцепрезидентом Єврокомісії з економіки Валдісом Домбровскісом, який заявив про виконання Києвом вимог ЄС для отримання 500 мільйонів євро макрофінансової допомоги.

У своєму виступі Домбровскіс вирішив торкнутися і геополітики: "Україна - важлива країна, яка належить до Європи. Вона має важливу роль, яку вона відіграє на нашому континенті". Цю роль він пояснив виходом Великобританії зі складу ЄС, який має відбутися 31 січня, та нестабільністю біля кордонів об'єднання. Через це, за його словами, Україна, котра поділяє цінності ЄС, набуває ще більшої важливості.

Подібним чином висловився і Жозеп Боррель: "Україна - ключовий партнер для ЄС, вона не лише близький сусід, але також і ключовий партнер". Він це пояснив тим, що для Євросоюзу та його громадян "демократична Україна, яка перебуває в безпеці та процвітає, є великою інвестицією в наше майбутнє".

Європейська зелена угода - центральний пріоритет Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн

Європейська зелена угода - центральний пріоритет Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн (п)

Європейська зелена угода разом з Україною

Практично одразу після призначення уряду Гончарука в ньому проголосили ціль "модернізувати" угоду про асоціацію. В ЄС загалом відкриті до цього. Так, Боррель з власної ініціативи порушив цю тему, назвавши угоду "динамічним інструментом".

Зокрема, Україна прагне отримати так званий "промисловий безвіз" з ЄС, тобто підписати Угоду про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA). Досягненням Києва можна вважати те, що Брюссель зобов'язався надіслати до України попередню оціночну місію, аби визначити, чи відповідає законодавство та відповідна інфраструктура там стандартам ЄС.

А ось Брюссель цікавить насамперед інша тема. "Після оновлення енергетичного додатку (до угоди про асоціацію. - Ред.), ми тепер працюватимемо над кліматом і довкіллям. Це демонструє, як Україна та ЄС можуть співпрацювати над Європейською зеленою угодою, яка потребуватиме багато "зеленої" політичної волі", - зауважив Жозеп Боррель. Як відомо, Європейська зелена угода (European Green Deal) є центральним пріоритетом нової Єврокомісії під головуванням Урсули фон дер Ляєн. Її ціллю є досягнення Європою кліматичної нейтральності до 2050 року.

Донбас і Крим

Порівняно з попередніми засіданнями, на цій Раді асоціації менше уваги приділили темі безпеки, хоча у ЄС і не забули підтвердити невизнання незаконної анексії Криму та висловити підтримку територіальній цілісності України. "Україна продемонструвала нову динаміку в "нормандських" переговорах. Тепер ми очікуємо такий самий конструктивний підхід з боку інших учасників", - зазначив Боррель. А Гончарук назвав пріоритетами влади встановлення миру та покращення стандартів життя людей, як на Сході та Півдні України, так і на всій її території.

Те, що більшість учасників Ради асоціації є новими на своїх посадах, добре було видно в деталях. Тоді як Боррель почувався дуже розкуто, Гончарук часто виглядав невпевненим. Прем'єр дуже багато дякував співрозмовникам, зокрема "за високі оцінки" та "за можливість виступити в цій шанованій аудиторії". Показовим стало те, як він звернувся до Борреля на початку пресконференції: "Пане Високий представнику і віцепрезидент Європейської... Європейського Союзу". Як відомо, глава дипломатії ЄС за посадою є також віцепрезидентом Єврокомісії. Посади віцепрезидента ЄС не існує.

Не уникнули проколів і з боку ЄС. Під час пресконференції через брак часу можливість поставити запитання дали лише двом журналістам - обом від українських ЗМІ. За протоколом, в таких випадках одне запитання мало би отримати видання з ЄС.

Дивитись відео 04:35

Фактчек DW: чи дійсно Німеччина і ЄС недостатньо допомагають Україні? (26.09.2019)

 

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Також за темою

Реклама