Процес у справі Януковича: рік безплідних дискусій | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.06.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages
Реклама

Україна

Процес у справі Януковича: рік безплідних дискусій

Заочний суд у справі за обвинуваченням в держзраді екс-президента України Віктора Януковича триває вже більше року. В разі визнання провини Януковичу загрожує тюремне ув'язнення на термін від семи до п'ятнадцяти років.

Звинувачення екс-президенту Віктору Януковичу висунуте одразу за кількома статтями Кримінального кодексу. Серед них - замах на територіальну цілісність і недоторканність України, планування, підготовка або розв'язування агресивної війни, а також участь у змові. В разі визнання провини Януковичу загрожує тюремне ув'язнення на термін від семи до п'ятнадцяти років.

Стратегія і тактика захисту

Стратегія адвокатів екс-президента лишалася незмінною впродовж цілого процесу. Вони наполягають на тому, що Янукович повалений незаконно і залишається легітимним главою держави. "Згідно з Конституцією України, Віктор Янукович не позбавлений статусу президента, а, отже, має статус недоторканності", - сказано в переданій суду заяві захисту.

А от тактика адвокатів змінювалася кілька раз. Спочатку вони намагалися оскаржити законність самого факту заочного суду над своїм клієнтом. В липні 2017 року Янукович відкликав своїх захисників з компанії Aver lex, але в грудні вони знову повернулися і позбавили цієї роботи адвокатів з центру безоплатної правової допомоги.

Слухання справи Януковича в Оболонському районному суді міста Києва

Слухання справи Януковича в Оболонському районному суді міста Києва

Головуючий на процесі суддя Владислав Дев'ятко підрахував, що адвокати принаймні 11 разів проігнорували судові засідання. Він пообіцяв, що надалі вживатиме заходів до порушників порядку. Головний адвокат Януковича Віталій Сердюк заявив, що не міг бути присутнім на засіданні через відрядження до Росії для зустрічі зі своїм клієнтом.

Зі 138 запропонованих адвокатами Януковича свідків захисту суд затвердив допит тільки 16. Зокрема, суд відмовив у допиті президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier) і цілої низки інших відомих європейських політиків.

19 квітня 2018 року Дев'ятко оголосив початок судових дебатів, а прокурори почали виголошувати свою останню промову. Але захисники Януковича вимагали продовження допиту їхніх свідків і демонстративно вийшли із зали. На наступному засіданні суд ухвалив відновити допит свідків захисту. А вже 6 червня знову призначив дебати на 30-31 липня з резервної датою 1 серпня.

Докази провини Януковича

Екс-заступник генпрокурора України і власник однієї з адвокатських компаній Олексій Баганець вважає неприпустимим таку поведінку адвокатів. Водночас він звернув увагу на слабкість аргументів звинувачення, що ґрунтуються на одному лише листі Януковича до керівництва Росії з проханням ввести до Криму російські війська.

Депутат Верховної Ради Сергій Лещенко взагалі вважає, що 22 лютого 2014 року Янукович вже не був президентом України, а отже й звертатися за іноземною допомогою міг на тих же підставах, що й бабуся з плакатом "Путін, введи війська!". Своєю чергою експерт київського Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк вказує на нечітке розуміння прокурорами, до якого з трьох визначень поняття держзрада в КК належить лист Януковича: перехід на бік ворога, шпигунство чи надання іноземній державі допомоги в підривній діяльності проти України?

Натомість прокурор Головної військової прокуратури України Руслан Кравченко, який представляє в Оболонському райсуді Києва сторону звинувачення, впевнений у незаперечності доказів провини Януковича. "Це державна зрада, посіпацтво в зміні державної території та початку агресивної війни", - заявив Кравченко в розмові з журналістами.

Заяви свідків

Допитаний судом як свідок, екс-постпред України в ООН Юрій Сергєєв розповів про свою присутність при клопотанні тодішнього постпреда Росії в ООН В'ячеслава Чуркіна до генсека ООН. В клопотанні, як розповів Сергєєв, йшлося про те, щоб Об'єднані Нації прийняли як офіційний документ звернення Януковича до Путіна, де містилося прохання про використання російського війська на українській території.

У відповідь на це екс-міністр закордонних справ за часів Януковича Леонід Кожара нагадав суду, що згідно з українською Конституцією, дозвіл на присутність іноземного війська в Україні надає Верховна Рада, а не президент. Ціла низка свідків звинувачення з числа найвищих посадовців України, зокрема допитаний судом за допомогою конференц-зв'язку президент Петро Порошенко, вказали на такі дії Януковича, що призвели до анексії Криму Росією та до того, що російські вояки вдерлися на Донбас. Однак свідки захисту з числа екс-охорони Януковича стверджують, що їхній патрон втік з країни з тим, аби запобігти кривавому сценарію подій.

Торік генпрокурор України Юрій Луценко оголосив про передачу справи про держзраду Януковича в суд і був цілковито впевнений у незаперечності зібраних доказів. Він не виключав, що вирок може бути винесений вже до Дня Незалежності України 24 серпня. Нині ж уже ніхто не прогнозує терміни завершення суду. В судовій залі, що раніше була вщерть заповнена десятками журналістів і телекамер, тепер з'явилося чимало вільних місць. Телеканали та інтернет-сайти припинили трансляції наживо судових засідань у справі Януковича.

DW.COM

Реклама