Принижені й ображені в мережі: яке покарання загрожує за образливий пост | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 21.06.2016
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Принижені й ображені в мережі: яке покарання загрожує за образливий пост

Грубі коментарі під публікаціями в соцмережах можуть ґрунтовно зіпсувати настрій. У Німеччині на їхніх авторів є управа - штрафи. У яку суму обійдеться образливий пост?

"Меркель треба публічно закидати камінням", - такий коментар залишив в інтернеті користувач з Німеччини й отримав за нього штраф у дві тисячі євро. Свобода слова, безперечно, досі лишається однією з найвищих цінностей німецького суспільства., але і в неї є свої межі, в тому числі в мережі.

Звісно, не кожен пост у соцмережах викликає негативну реакцію: під фотографіями кошенят та квіткових клумб залишають як правило лише хороші відгуки. Утім, варто людині здобути якусь популярність, як і такі публікації можуть виявитися для декого червоною ганчіркою. "У мене є свій маленький блог, і я пишу в Twitter. Цього достатньо, щоб викликати ненависть до себе в інтернеті", - розповіла блогерка Сабріна (@lillablossblau) німецькому виданню Bento. Дівчина не впевнена, що їй колись вдасться звикнути до неприємних коментарів: "Я читаю кожен з них і сприймаю все близько до серця".

Що вже говорити про справді відомих людей: заступниця глави Бундестагу Клаудія Рот щотижня пише по три-чотири заяви до поліції з приводу образ, завданих їй в інтернеті. "А могла б і щодня", - заявила вона газеті Süddeutsche Zeitung. "Зеленого політика", до прикладу, назвали "бридкою личинкою", писали, що її варто застрелити, а краще - повісити.

Ненависть як частина інтернет-буднів

Прогортавши навіть власну стрічку в Facebook, неважко переконатися, що якщо в чийомусь пості йдеться не про новий рецепт пирога з яблук, а, скажімо, про біженців чи гендерні проблеми, то коментарі під ним нерідко перетворюються на відро бруду та мають віддалений стосунок до самої публікації.

Соціальні мережі зазвичай не поспішають карати онлайн-кривдників

Соціальні мережі зазвичай не поспішають карати онлайн-кривдників

Німецький фонд незалежної експертизи товарів та послуг Stiftung Warentest стверджує, що в останні роки тон висловлювань в інтернеті стає дедалі похмурішим, а образи та розпалювання ворожнечі серед коментаторів "стали практично буденною справою". Масовість цього явища підтверджує і статистика: за даними Федерального об'єднання інформаційної економіки, телекомунікацій та комп'ютерних технологій (Bitkom), майже половина німців (48 відсотків) зіштовхувались з ненависницькими коментарями в мережі, а 11 відсотків ставали їхніми об'єктами.

Скаржтеся!

Але що робити у випадку, якщо тролі роблять випад проти вас? Найпоширеніша порада - просто не читати коментарі. Але будемо щирі: кому це взагалі вдається?

Можна перейти до активніших дій. Так, у кожному другому випадку німці скаржаться на неприємні коментарі власникам сайту. У кожному третьому - вступають у полеміку з їхніми авторами, а приблизно п'ята частина постраждалих (19 відсотків) звертаються до правоохоронних органів.

При цьому майже у всіх німецьких федеральних землях подати заяву на кривдника до поліції можна просто в інтернеті. Процедура при цьому стандартна: потрібно лишити свої особисті дані й описати, що саме й коли сталося. Так, у землі Північний Рейн-Вестфалія у 2015 році було зареєстровано 1123 звернення такого роду.

Щоправда, з подачею заяви експерти все ж рекомендують не поспішати: забрати його назад не вийде.

Злочин і кара

Якщо суд підтвердить факт образи чи розпалювання ненависті, штраф, накладений на його автора, може відбити в нього бажання знову висловлюватися подібним чином. Особливо жорстко карають спроби виправдати чи заперечити Голокост. Скажімо, коментар "Я за те, щоб знову відкрити газові камери і засунути туди весь приплід" обійшовся автору в 4800 євро. Фраза "Якщо так подивитися, і самі євреї винні в Голокості у Другій світовій війні. Особливо ті, хто перебував у Варшавському гетто" - у п'ять тисяч євро.

Утім до суду, і тим більше до покарання справа доходить далеко не завжди, зазначають юристи. В одних випадках самі соцмережі, зокрема Facebook і Twitter, не поспішають сприяти розслідуванню. В інших - прокуратура попросту не знаходить у негативних постах складу злочину. Як, наприклад, у висловлюванні, зверненому до тієї ж Клаудії Рот: "Якщо б убивство людини не переслідувалося законом, то є лише одна особа, яку б я із задоволенням відправив на той світ". За висновком експертів, ця фраза перебуває "на межі законності". А повідомлення "Всю політичну касту треба приставити до стінки й розстріляти" кваліфікували як "висловлення фрустрації".

Тим не менше, німецькі експерти закликають не відмовлятися від участі в онлайн-суперечках через страх стати жертвою нападів. "Просвітленому, просунутому суспільству необхідні раціональні та предметні дискусії. Не можна дозволяти тим, хто хоче лише сіяти ненависть, ставати для них перешкодою", - наголошують у Stiftung Warentest.

Дивитись відео 02:27
Now live
02:27 хв

Усі дані під контролем?

Аудіо й відео до теми