1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Фото: fotolia/Kerstin Selle

Примара болонського процесу

5 липня 2011 р.

Через шість років після приєднання України до «болонського процесу» студенти продовжують отримувати дипломи, незрозумілі закордонним освітянам і працедавцям. А профільне міністерство не готує глибинних змін.

https://www.dw.com/uk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0-%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83/a-15211723

Починаючи від 2005 року, вже третій склад керівництва міністерства освіти і науки України обіцяє гармонізувати систему вищої освіти в Україні із освітніми системами інших країн-учасниць «болонського процесу». Серед обіцянок був остаточний перехід на трирівневу систему освітньо-кваліфікаційних рівнів – «бакалавр – магістр – доктор», отримання випускниками додатків до дипломів англійською мовою зі зрозумілими в інших країнах оцінками й обсягом навчальних курсів, а також більша академічна автономія університетів.

Цього всього досі не відбулося – днями випускники українських вишів отримали звичні дипломи спеціалістів, магістрів і бакалаврів, причому останні фактично не дають вчорашньому студентові перспектив працевлаштування.

Важко вгледіти натяки на гармонізацію української системи вищої освіти із іншими «болонськими» країнами і в діях нинішнього складу профільного міністерства, чий скандальний проект змін до закону про вищу освіту став предметом цькування з боку тисяч студентів та сотень викладачів вишів.

Формальна гармонізація

Ознаки гармонізації української вищої школи зі школами європейських країн сьогодні є суто формальними, переконаний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт. Він каже, що багато з обіцянок держави в його університеті вирішили виконувати самі. Зокрема випускники вишу вже давно отримують додатки до дипломів англійською мовою із зазначеними міжнародними оцінками та обсягом навчальних курсів у «загальноболонській» системі ECTS.

Та, на переконання Квіта, це дрібниці в порівнянні з тим, що держава мала б зробити, але не робить у рамках інтеграції до освітньої Європи. Серед основних завдань він називає надання академічної автономії університетам, інтеграцію освіти й науки в рамках університетів та повсюдне запровадження англійської мови у вишах. «Адже без цього ані нас ніхто не розумітиме, ані ми не розумітимемо нікого», - переконаний він.

Водночас сподівання експертів на те, що виконання подібних завдань зможе забезпечити нинішнє керівництво міністерства освіти і науки, молоді та спорту України вкрай малі. І хоча сьогодні там готують новий проект закону про вищу освіту, попередній документ засвідчив, що міністерство тяжіє радше до звуження автономії вишів, аніж до її розширення, а перехід до нової освітньо-кваліфікаційної градації у законопроекті виглядає радше формально.

Автор: Данило Білик
Редактор: Христина Ніколайчук

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Президент України Володимир Зеленський

Зеленський: Лиман "зачищений" повністю

Пропустити розділ Більше публікацій DW
На головну сторінку