Політики знову спекулюють на Волинській трагедії | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 25.04.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Політики знову спекулюють на Волинській трагедії

Намір польського парламенту визнати бійців ОУН-УПА "злочинцями" викликав хвилю критики в Україні. У четвер депутати Львівської облради вимагатимуть від уряду негайної реакції на "антиукраїнські заяви".

Впродовж останнього тижня політики, історики та громадськість на Заході України активно обговорюють ініціативу групи польських політиків щодо осуду дії ОУН-УПА у 1939-47 роках на Волині. 8 квітня до верхньої палати польського парламенту, Сенату, представники Польської Селянської Партії PSL внесли проект ухвали "Про визнання 11 липня Днем пам’яті мучеництва кресов'яків" (жителів колишніх східних регіонів Польщі – прим. Ред.), присвяченої 70-ій річниці Волинської трагедії. В проекті ухвали події на Волині названо "масовими етнічними чистками польського люду, які провели ОУН-УПА". Автори пропонують Сенату засудити "злочинців", що вдалися до "геноциду".

Після жвавої дискусії та низки круглих столів, депутати Львівської облради підготували звернення до керівництва країни, вимагаючи належного реагування на "антиукраїнські закиди". Депутатів обурює "однобоке" трактування історичних подій окремими польськими політиками: "спотворення історичних фактів та територіальні зазіхання", яке вони узріли в польському проекті ухвали.

Перепоховання жертв Волинської різанини, 2011 рік

Перепоховання жертв Волинської різанини, 2011 рік

Нова хвиля протистояння?

Найбільші дискусії викликало вжиття терміну "геноцид" у польській ухвалі. Польські парламентарії говорять про "понад сто тисяч жертв" серед польського мирного населення, при цьому жертви серед мирних українців під час "Волинської різанини" не згадуються. В інтерв’ю DW відомий львівський історик Ярослав Грицак зазначив, що абсолютно не сумнівається, що вбивство українськими повстанськими підрозділами мирних поляків було геноцидом, адже йдеться про вбивства за етнічним принципом. "Але, - каже дослідник, – геноцидів на цій території було чимало, в тому числі і проти українського населення. І якщо польська сторона ставить питання про визнання УПА злочинцями, то симетрично треба визначати Армію Крайову (збройне формування польського підпілля – прим. Ред.) теж злочинною організацією. Бо вона чинила те саме по відношенню до українців".

Історик вважає проект польської ухвали "надто радикальним, екстремістським навіть для польського Сенату". А ще таким, що може спровокувати нову хвилю українсько-польського протистояння. Загроза у тому, каже Грицак, що у разі прийняття проекту, акт примирення між поляками та українцями підпаде під сумнів.

"Всеохоплююче примирення: на рівні урядів, церков та громадських ініціатив – це найкраще і найважливіше, чого вдалося досягнути. Важливість його у тому, що примирення дає шанс розширенню ЄС на схід", - зазначає Ярослав Грицак. Політики провокують гостру загальнополітичну ситуацію заради свого вузькополітичного інтересу, каже історик. Грицак закликає українців і поляків протиставити політичному протистоянню різноманітні громадські акції примирення.

Ярослав Грицак

Ярослав Грицак

Діалог не зупинити

У тому, що цей проект ухвали є нічим іншим як внутріполітичною грою, не сумнівається й виконавчий директор Фундації польсько-української співпраці PAUCI Ян Пєкло. "Саме використовуючи події на Волині PSL, яка входить до правлячої коаліції, намагається зміцнити свою ослаблену позицію", - каже Пєкло. Хоча ця ініціатива і має внутріполітичний характер, але вона завдає шкоди польсько-українському діалогу, зазначає керівник фундації. Він не виключає, що ця акція також розрахована на підтримку української влади і зокрема правлячої Партії Регіонів, яка "сповідує пост-совєтське трактування історії, де УПА розглядають як "фашистське" угрупування". Водночас Пєкло сумнівається, що Сенат у нинішньому складі проголосує за цю постанову.

На думку керівника PAUCI, українсько-польське примирення, яке сьогодні досягнуто, вже не можна підірвати. "Навіть якщо якісь безвідповідальні політики намагаються це зробити. Діалог не припиниться, - запевняє Ян Пєкло. – Надто вже багато важливих людей і установ бере у цьому участь. Цей епізод лише стримає процес, що ймовірно сприятиме інтересам політичних груп, недружніх до Польщі та України".

Водночас поляки в Україні не вважають запропонований проект надто радикальним. "Це був однозначно геноцид, це була трагедія. Це правда, яка не може зашкодити співпраці поляків з українцями", - зазначив в інтервю DW член правління Спілки поляків України Станіслав Костецький. 

Взаємні провокації

В українському МЗС на польський проект ухвали відреагували лише за два тижні. На брифінгу виконувач обов’язків керівника департаменту інформаційної політики Євген Перебийніс зазначив: "Ухвалення Сенатом Польщі заяви щодо ОУН-УПА не відповідатиме високому рівню стратегічного партнерства". В МЗС висловили сподівання, що ці питання не політизуватимуть, а історичні події вивчатимуть історики.

Нинішній політичний скандал навколо подій Другої світової війни – не перший в українсько-польських відносинах. Зокрема, у Польщі неоднозначну реакцію викликало присвоєння президентом Віктором Ющенком 2010 року звання героїв України Роману Шухевичу і Степану Бандері.

DW.COM