1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чи поборе український уряд тіньову зайнятість

Олександр Голубов
17 вересня 2018 р.

Вже на початку жовтня на український бізнес очікують масштабні перевірки, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів. Але опитані DW експерти сумніваються, що це виведе зарплати з тіні.

https://p.dw.com/p/34yuD
Український уряд вирішив активніше боротися із тіньовою зайнятістю
Український уряд вирішив активніше боротися із тіньовою зайнятістюФото: Fotolia/andrey_plant

Незабаром в Україні розпочнеться урядова кампанія боротьби з нелегальним працевлаштуванням. Представники Державної служби з питань праці, Фіскальної служби, Пенсійного фонду, Нацполіції та інших органів державної влади України розпочнуть з 5 жовтня "комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення". Це передбачає розпорядження Кабінету міністрів України від 5 вересня 2018 року.

Нині протягом місяця, з 5 вересня до 5 жовтня, в Україні триває інформаційно-роз'яснювальна кампанія, під час якої українських бізнесменів спробують переконати у необхідності легально сплачувати заробітну плату працівникам. Після цього розпочнуться комплексні перевірки, а виявленим порушникам доведеться заплатити штрафи.

При цьому чинні штрафи, які діють з початку року, є досить значними. Так, офіційно непрацевлаштований робітник може обійтися підприємству штрафом у 30 мінімальних зарплат, або 111 690 гривень, а недопущення інспекторів до перевірки обійдеться вже у 100 мінімальних заробітних плат, а це - 372 300 гривень.

Загублені мільярди

Згідно з підрахунками Пенсійного фонду України, його збитки від тіньової зайнятості минулого року склали 30 мільярдів гривень, а частка нелегально працевлаштованих в країні сягала 23,1 відсотка. За даними ж Державної служби статистики, без оформлення трудових відносин працює майже кожен третій працівник, або близько 3,7 мільйона осіб. Найпроблемнішою є сфера сільського господарства, в якій у "тіні" працює близько 43 відсотків робітників. Для порівняння, у торгівлі та будівництві, що посідають друге та третє місця, цей показник складає близько 20 та 16 відсотків відповідно.

Підтверджують масштабність проблеми і опитані DW експерти та бізнесмени. Так, виконавча директорка Європейської бізнес Асоціації Анна Дерев'янко зазначає, що проблема полягає не лише у недоотриманих державою коштах, але й у тому, що така ситуація підриває основи прозорої та цивілізованої конкуренції у бізнес-середовищі. "Зараз бізнес фактично розділений на два табори щодо цієї проблеми - дехто вважає необхідним платити усі податки, а дехто - що вони є несправедливими, а роботу "в білу" чи "в сіру" - способом зберегти справу", - розповідає Дерев'янко.

Втім, на думку старшого економіста Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Володимира Дубровського, мотивація уряду полягає зовсім не у піклуванні про захист працівників та чесності конкуренції між підприємцями. Він впевнений - Кабмін припустився помилки, заклавши нереалістичні плани наповнення Пенсійного фонду. "В той час як гроші до бюджету збираються більш-менш за планом, план зборів до Пенсійного фонду не виконується, тому в уряді вирішили увімкнути процес на повну", - зазначає експерт.

У Державній фіскальній службі (ДФС) вже повідомили, що до кінця року планують провести понад 2,8 тисячі перевірок підприємств, щоправда вони стосуватимуться не лише пошуку нелегально працевлаштованих робітників. У середині серпня у ДФС повідомляли, що з початку року на українських підприємствах було виявлено 4,2 тисячі найманих осіб, праця яких використовувалась без оформлення трудових відносин, а загалом порушення при виплаті заробітної плати та інших доходів встановлено в 47 відсотках перевірених підприємств. Проте, яким буде масштаб виявлених порушень тепер, із початком анонсованих урядом комплексних заходів, можна лише здогадуватися.

Приваблива тінь

У самих бізнесменів урядові плани особливого ентузіазму не викликають. Так, голова Союзу захисту підприємців Сергій Доротич зазначає - одна з головних проблем тіньової зайнятості полягає у тому, що в ній іноді більше зацікавленими є робітники, а не підприємці. Адже на українських підприємствах поширена практика, коли із виведенням зарплати з тіні і початком сплати усіх податків роботодавці на відповідну суму зменшують зарплату працівникам. "Багато хто керується логікою, що до пенсії не доживе, тому краще отримати більше зараз", - розповідає підприємець.

Голова секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів України Андрій Забловський також наполягає на тому, що ухилення від сплати податків пояснюється не лише недобросовісністю підприємців, але й суто економічними причинами - передусім фіскальною політикою держави. "Це правила гри, які не можна змінити лише адміністративним шляхом. Потрібен не лише батіг, але й пряник", - зазначає Забловський, додаючи, що таким пряником могли б стати зниження та спрощення частини податків на фонд заробітної плати. Зокрема він згадує зниження Єдиного соціального внеску (ЄСВ) майже вдвічі наприкінці 2015 року, яке свого часу позитивно сприйняли у бізнес-середовищі.

До скепсису бізнесменів щодо майбутніх перевірок приєднується і експерт з податкової реформи Реанімаційного пакету реформ В'ячеслав Черкашин. За його словами, навіть після зниження ЄСВ податкове навантаження на працю в Україні продовжує залишатися "надмірним", складаючи 41,5 відсотка від розміру заробітної платні. При цьому середній показник серед країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) не перевищує 30 відсотків.

Експерт зазначає - на короткий проміжок часу анонсовані урядом заходи допоможуть чиновникам поповнити казну за допомогою штрафів. "Але в довгостроковій перспективі на нас очікує банкрутство сотень підприємців і дрібних бізнесів, а також втеча тисяч громадян в неформальну економіку чи трудова міграція", - попереджає Черкашин.

Вимоги МВФ до України: батіг і пряник (06.09.2018)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою