Перший трильйон, або Чи вистачить грошей у державному бюджеті України на 2018 рік | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 27.09.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Перший трильйон, або Чи вистачить грошей у державному бюджеті України на 2018 рік

Український уряд звітує про рекордне зростання доходів та видатків державного бюджету, але експерти попереджають - саме по собі це не забезпечить економічного прориву.

У п’ятницю, 22 вересня, уряд презентував у Верховній Раді проект державного бюджету на наступний рік. Ще тиждень тому, 15 вересня, затверджуючи документ на засіданні Кабінету міністрів, український прем'єр Володимир Гройсман розповідав про рекордне зростання розміру головного фінансового документа країни. Так, за його словами, фактичне збільшення бюджету за рахунок зростання національної економіки становитиме 15 відсотків. "Це перший бюджет країни, який перебільшить цифру в один трильйон", - заявив Гройсман.

Пізніше, виступаючи з трибуни Верховної Ради, міністр фінансів Олександр Данилюк відзначив ще дві важливі риси цьогорічного бюджетного проекту - його вже вдруге поспіль подають вчасно. І саме цього року вперше роблять це на основі бюджетної резолюції на три роки, схваленої влітку в рамках запровадження середньострокового бюджетного планування. "Уже другий рік поспіль це не просто бухгалтерський кошторис, а інструмент розвитку і зростання", - запевнив міністр.

Армія та дороги

Згідно з даними мінфіну, видатки зведеного бюджету України, за планом уряду, мають сягнути майже 1,2 трильйона гривень. Без урахування місцевих кошторисів з держбюджету планується витратити приблизно 948 мільярдів гривень, зазначається у законопроекті, опублікованому на сайті Верховної Ради. В уряді наголошують на закладеному у кошторисі зростанні соціальних стандартів. Наприклад, мінімальна заробітна плата збільшиться на 16,3 відсотка - до 3723 гривень. Та, за словами керівника економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослава Жаліла, найбільше зростання видатків буде відчутним у сферах забезпечення правопорядку та оборони, обслуговуванні державного боргу, охороні здоров'я, освіті та будівництві доріг.

Згідно з даними мінфіну, видатки на оборону та безпеку наступного року мають сягнути 164,9 мільярда гривень, що на 21,3 мільярда більше за витрати поточного року. Таким чином в уряді звітують про досягнення межі в п'ять відсотків від внутрішнього валового продукту (ВВП) для даної статті видатків. З цих грошей саме на міністерство оборони піде близько половини - 83,3 мільярда гривень, з них на закупівлю, ремонт та модернізацію озброєнь - 16,4 мільярда гривень. Втім, експерти не вважають такі витрати марними. "Така частка видатків на оборону може здатися чималою для звичайної держави, але у випадку країни, що веде війну, вона цілком виправдана", - каже заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні Павло Кухта.

Помітне зростання видатків також чекає на міністерства охорони здоров'я та освіти. Якщо на медичні послуги держава витратить 113,6 мільярда гривень замість 102 мільярдів гривень у поточному році, то освітяни отримають 217,8 мільярда гривень у порівнянні з цьогорічними 183,8 мільярда гривень. При цьому приблизно 6,7 мільярда гривень мають піти на збільшення заробітної плати вчителям на суму не меншу за 25 відсотків. Втім задеклароване збільшення видатків, у тому числі на медичну та освітню реформи, не підкріплюється критеріями ефективності використання цих коштів, зазначає старший економіст Центру економічної стратегії Ірина Піонтківська. "Зараз є вигляд, що змінюються лише цифри, а структурно ці видатки залишаються такими самими", - каже експертка.

Значний приплив коштів очікує на "Укравтодор", що отримає наступного року 44 мільярди гривень замість цьогорічних 32 мільярдів гривень, і Фонд енергоефективності, на який запланували 1,6 мільярда гривень. Та, попри витрати на освітню і медичну реформу разом із дорожньою інфраструктурою та заходами з енергоефективності, експерти не згодні з оцінкою цього кошторису як "бюджету розвитку". "Можливо, частка видатків розвитку й збільшена. Проте жодних радикальних змін, які можуть стати основою для "прориву" в економіці, бюджет не містить", - каже Жаліло.

Дивитись відео 03:47
Now live
03:47 хв

Відбудова Донбасу: гроші є, бажаючих немає (25.01.17)

Наближення до реальності

Реалістичність виконання такого кошторису у експертів загалом сумнівів не викликає. Так, Кухта зазначає - проект бюджету був схвалений не лише українським мінфіном, але й Міжнародним валютним фондом (МВФ) і базується на відносно реалістичних очікуваннях щодо зростання ВВП у три відсотки. Прибуткова частина зведеного бюджету запланована із дефіцитом у 77,9 мільярда гривень, або 2,4 відсотка ВВП, що відповідає граничній межі, визначеній МВФ. Досить оптимістично ставиться до перспектив виконання бюджету і Піонтківська: "Є очікування на зростання експорту та відновлення інвестиційного попиту".

Тим не менш, прогноз щодо податкових надходжень, на її думку, може виявитись занадто райдужним, адже збільшення надходжень планується не за рахунок збільшення податків, а шляхом зростання споживання та збільшення податкової бази через детінізацію економіки. Втім, опитані DW експерти додають - навіть за негативного розвитку подій виконати бюджет може допомогти інфляція, темпи якої найвірогідніше будуть вищими за очікувані сім відсотків.

Окреме занепокоєння викликають і майбутні доходи від приватизації. "У попередні роки плани з приватизації ніколи не виконувалися, і це вже стало традицією", - каже Кухта. Попри це, на наступний рік від продажу державних активів заплановано отримати 22,5 мільярда гривень. За оцінками Піонтківської, ця сума є зависокою, і найбільш ймовірно це недонадходження уряд перекриватиме за рахунок збільшення зовнішніх запозичень. "Та в нас і так дуже високий рівень боргу, а в найближчі роки доведеться погасити значну його частину, тому дуже бажано, аби цього разу плани з приватизації були виконані", - додає експертка.

Аудіо й відео до теми

Реклама